Постанова № 58155215, 03.06.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/846/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМайстер П.М. при секретаріНетичай Ю.В. за участі:представника позивача: Нужненка Ю.І., представника відповідача: Приліпка В.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації - Біла І.В. до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати дії Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо вжиття примусових заходів стягнення податкового боргу, в тому числі застосування податкової застави, протиправними;

- скасувати податкову вимогу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 19 лютого 2016 року №1405-25.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24 лютого 2016 року на адресу позивача надійшла податкова вимога Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 19 лютого 2016 року №1405-25 щодо сплати податкового зобов'язання в сумі 424,23 грн., в тому числі податку на нерухоме майно - 214,37 грн., та земельного податку з юридичних осіб - 209,86 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаною вимогою подав скарги до Головного управління ДФС у Хмельницькій області та в подальшому до Державної фіскальної служби України.

В порядку адміністративного оскарження, рішенням Головного управлінням ДФС у Хмельницькій області від 18.03.2016р. №3307/10/22-01-23-17 було залишено без змін податкову вимогу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 19 лютого 2016 року №1405-25, а скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Український Інноваційний Банк" Білої І.В. - без задоволення.

Державна фіскальна служба України погодилася із Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області та своїм рішенням від 07.04.2016р. №7760/6/99-99-23-05-15 залишила скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Український Інноваційний Банк" Білої І.В. без задоволення.

Зазначає, що постановою правління Національного банку України від 24.12.2015 року №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" до категорії неплатоспроможних" та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 року №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Український Інноваційний Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочала процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 25 грудня 2015 року по 24 березня 2016 року, отже відповідно до ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» податковий орган не мав правових підстав для формування оскаржуваної податкової вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду заперечення, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у ньому.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Встановлено, що постановою правління Національного банку України від 24.12.2015 року №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" до категорії неплатоспроможних" та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 року №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Український Інноваційний Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочала процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 25 грудня 2015 року по 24 березня 2016 року (включно).

Станом на 19.02.2016 року у позивача склалась заборгованість перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 214,37 грн., та по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 209,86 грн.

Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 214,37 грн. утворилась у позивача внаслідок несплати у встановлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов'язань згідно самостійно поданої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №1500007832 від 19.02.2015 року у розмірі 214,37 грн.

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 209,86 грн. виникла у позивача у зв'язку із несплатою у встановлені строки податкового зобов'язання згідно самостійно поданої податкової декларації з плати за землю №9022524505 від 24.02.2015 року.

Отже, податковий борг позивача виник після початку процедури виведення Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 25 грудня 2015 року по 24 березня 2016 року (включно).

З матеріалів справи вбачається, що 19 лютого 2016 року відповідачем сформовано податкову вимогу форми "Ю" №1405-25 на суму 424,23 грн.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Отже, вчинення дій щодо стягнення з позивача податкового боргу в порядку статтей 20, 59, 60 Податкового кодексу України є протиправним.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

За змістом частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається; забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Оголошення про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації було оприлюднене відповідно до норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Тобто, станом на час прийняття оскаржуваної вимоги відповідач був обізнаний про початок процедури виведення Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 25 грудня 2015 року по 24 березня 2016 року (включно), тому податкова вимога від 19 лютого 2016 року №1405-25 підлягає скасуванню.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання протиправними дії Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо вжиття примусових заходів стягнення податкового боргу, в тому числі застосування податкової застави, не підлягають задоволенню, оскільки самі дії по складанню податкової вимоги не порушують права платника податків, так як є технічним оформленням самих рішень.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації - Біла І.В. підлягають задоволенню частково.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкову вимогу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 19 лютого 2016 року №1405-25, в решті позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 06 червня 2016 року о 09 год.10 хв.

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя П.М. Майстер