Ухвала суду № 58152007, 30.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3231/16

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В.

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Станкевича В.А.

- Бабія А.П.

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2015 року про забезпечення позову, по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - Перша Одеська нотаріальна контора про поновлення строку і про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-

встановила:

ОСОБА_5 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_6, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - Перша Одеська нотаріальна контора про поновлення строку і про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Крім того, позивач через свого представника подав заяву про забезпечення позову (а. с. 125-126 т. 1), в якій просив накласти арешт на 620/3000 часток квартири під АДРЕСА_1, які належали померлому ОСОБА_7, а зараз оформлені на ОСОБА_6.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2015 року забезпечено позов ОСОБА_5 шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно, а саме: 620/3000 частин квартири АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину р№7-2481, виданого 05.12.2011р. Першою Одеською державною нотаріальною конторою.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4 через свого представника подав апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2015 року, в якій просить скасувати ухвалу суду від 15.01.2015 року по цивільній справі № 522/15568/14-ц в частині забезпечення позову та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_5 в задоволенні заяви про забезпечення позову накладенням арешту на 620/3000 частин квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вважає оскаржувану ухвалу незаконною, постановленою судом першої інстанції із грубим порушенням норм процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу, представник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. При цьому, судова колегія зазначає, що не робить висновків стосовно не оскаржуваної частини ухвали, щодо витребування доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Задовольняючи заяву представника позивача про забезпечення позову та накладаючи арешт на 620/3000 частин квартири АДРЕСА_1 суд першої інстанції, відповідно до оскаржуваної ухвали, посилаючись на ч. ч. 1, 3 ст. 151, ст. 152 ЦПК України, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» виходив з того, що незастосування заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, що вимоги є співмірними із заявленими вимогами, а тому вважав за можливе задовольнити заяву представника позивача стосовно застосування способу забезпечення позовних вимог до розгляду справи по суті та наклав арешт на вищезазначену частину квартири.

Однак, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Оскільки, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Тобто, арешт накладається на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що на квартиру, на яку з метою забезпечення позову накладено арешт, право власності набув ОСОБА_4 відповідно до договору дарування ще від 27.12.2012 року (а. с. 122 т. 1), який не є відповідачем у справі.

Крім того, рішенням апеляційного суду Одеської області від 30.05.2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Якщо у задоволенні позову було відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили (ч. 6 ст. 154 ЦПК України).

Таким чином, на підставі наведеного, судова колегія, не роблячи висновків стосовно не оскаржуваної частини ухвали, частково погоджується з апеляційною скаргою в оскаржуваній частині ухвали, враховуючи її обґрунтування, в зв'язку з чим ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2015 року підлягає скасуванню, в частині забезпечення позову, а саме накладення арешту на 620/3000 частин квартири АДРЕСА_1 а в задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 про забезпечення позову, необхідно відмовити.

В іншій частині ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2015 року, в частині забезпечення позову - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 про забезпечення позову.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

В.А. Станкевич

А.П. Бабій