Постанова № 58148032, 01.06.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/9845/15-а

Провадження № 2-а/644/16/16

01.06.2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова

в складі:

головуючого судді - Ізмайлова І.К.,

за участю секретаря - Яковлевої М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить, в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне стягнення від 26 червня 2015 року, винесену в/о начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за фактом скоєння порушення, передбаченого п. 2 ст. розділу ІІ, п.п. 1, п. 1 ст. 7 п. 5 п. 7 ст. 8 розділу ІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зі змінами і доповненнями), що призвело до заниження єдиного внеску на загальну суму 7823,45 грн. та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за те, що вона займаючи посаду головного бухгалтера ДП заводу "Електроважмаш" допустила зазначені порушення, що відображено у акті планової документальної перевірки від 15.06.2015 р. № 2/28-09-22-02-04/00213121.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на той факт, що нарахування підприємством єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування особам, які не є працівниками підприємства, є протизаконним та неможливим, оскільки персоніфікований облік ведеться лише на осіб, які на момент врахування єдиного соціального внеску знаходяться у трудових відносинах з підприємством.

Так трудовий договір з ОСОБА_2 припинено 25.03.2013 року наказ, а поновлено лише 17.11.2014 року, в період з 26.03.2013 року по 17.11.2014 року ведення персоніфікованого обліку на ОСОБА_2, не здійснювалось.

Базою нарахування єдиного внеску є сума заробітної плати. Заробітна плата ОСОБА_2 у період з 26.03.2013 року по 17.11.2014 року не нараховувалась та не виплачувалась, вказаною особою не відпрацьовано жодної години у зазначений період.

Сума у розмірі 19565,40 грн. сплачена ОСОБА_2 на підставі рішення суду, в порядку виконавчого провадження і здійснення будь-яких утримань чи нарахувань на зазначену суму є незаконним. Однак, після направлення вимоги про сплату боргу у розмірі 7823, 45 грн., зазначена сума 24 червня 2015 року сплачена підприємством, відповідно до ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

В судовому засідання представник позов підтримав та наполягав на його задоволенні пояснивши, що заробітна плата за вимушений прогул виплачена робітнику 13.10.2014 р., і з цієї суми внесок сплачено лише у червні 2015 року, однак відповідачу про таке порушення стало відомо 01.04.2015 року, більше ніж за 3 місяці до винесення постанови, отже порушено строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача позов не визнав, проти його задоволення заперечував, зазначивши, щ порушення носить тривалий характер і виявлене лише при проведення планової документальної ревізій, за наслідками якої було складено акт від 15.06.2015 р. № 2/28-09-22-02-04/00213121, на підставі якого 15 червня 2015 року у відношення позивачки складено протокол, а 26 червня 2015 року винесено оскаржувану постанову.

Заслухавши сторони, перевіривши обставини справи, суд вбачає підстави до задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 червня 2015 року, в/о начальника спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, на підставі акту планової документальної перевірки від 15.06.2015 р. № 2/28-09-22-02-04/00213121, винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера ДП заводу "Електроважмаш" ОСОБА_1 за порушення, передбачені п. 2 ст. розділу ІІ, п.п. 1, п. 1 ст. 7 п. 5 п. 7 ст. 8 розділу ІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зі змінами і доповненнями), що призвело до заниження єдиного внеску на загальну суму 7823,45 грн. та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

Згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтю 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом постанова має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.

У ній, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Оскаржувана постанова не містить посилання на статтю КУпАП за якою позивачку визнано винною.

Крім того, при розгляді адміністративного протоколу та винесенні постанови не було отримано пояснень правопорушника, що позбавило правопорушника право на захист від звинувачення у правопорушенні, що порушило Конституційне право позивача.

З наданого відповідачем протоколу № 6 про адміністративне правопорушення складеного 15.06.2015 р. у відношенні ОСОБА_1 не містить посилання на день та місце розгляду адміністративного матеріалу, а наданий лист повідомлення про розгляд адміністративної справи 26.06.2015 р. у 16:00 годині направлений за місцем роботи ОСОБА_1 26.06.2015 р. о 19:45 годині.

Отже при розгляді адміністративного протоколу відповідачем порушені вимоги ст.245, 252, 280, 283 та 284 КУпАП України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межи позовних вимог, якщо це вимагає повного захисту прав, свобод і інтересів сторін.

На підставі викладеного суд доходить висновку про задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 3, 6-14, 71, 72, 99-100, 159-163, 167, 171-2 186 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 26 червня 2015 року, винесену Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Харкові міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України щодо ОСОБА_1 у виді штрафу на суму 510 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного Адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. (згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2015 від 08.04.2015 р.)

Суддя: