Ухвала суду № 58146212, 01.06.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2667/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1270/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції П'ятковський В. І.

Суддя-доповідач Максюта І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Максюти І.О.,

суддів: Фединяка В.Д., Горблянського Я.Д.,

секретаря Капущак С.В.,

з участю представника Комерційний банк «Правекс-Банк» Боднарчука А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 04 травня 2016 року про відкриття провадження,-

в с т а н о в и л а :

В квітні 2016 року представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» звернулася з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4496-002/08Р від 21 серпня 2008 року. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання та захисту майнових інтересів позивача як кредитодавця на випадок порушення зобов'язання ОСОБА_3 як позичальником, 01 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки. Просила стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 120 443,57 грн. заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 04 травня 2016 року відкрито провадження у справі.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необгрунтованість ухвали суду, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначила, що згідно п.11.1 кредитного договору № 4496-002/08Р від 21 серпня 2008 року та п.3.1 договору поруки від 01 вересня 2008 року, а також положень Закону України «Про третейські суди», в даному випадку компетентним судом по вирішенню спору є Незалежний Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів».

На думку апелянта, суд першої інстанції позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» повинен був повернути позивачу для звернення до належного суду.

Просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою повернути позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» для подання до належного суду.

Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, що у квітні 2016 року ПАТ Комерційний банк «Правекс-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 (позичальник) та ОСОБА_4 (поручитель) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4496-002/08Р від 21 серпня 2008 року.

Згідно з умовами договору ОСОБА_3 отримав у банку кредит у розмірі 100 000 доларів США для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування нерухомого майна, зі сплатою 12,9% річних (п.п.1.1.).

Також пунктом п.11.1 кредитного договору № 4496-002/08Р від 21 серпня 2008 року та п.3.1 договору поруки від 01 вересня 2008 року було встановлено, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору або у зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню в постійно діючому Незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» (а.с.6-8).

Згідно ст. 5 Закону України «Про третейські суди» (в редакції закону на час укладення договору) юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

За змістом ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно з яким третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.

У п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" міститься роз'яснення про те, що договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (ст. 17 ЦПК) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Разом з тим пред'явлення позову до суду за наявності такого договору не дає підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі (ст.ст. 121, 122 ЦПК), за винятком передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК обов'язку суду залишити заяву без розгляду, якщо від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору у суді.

Таким чином, на стадії відкриття провадження по справі, враховуючи, що це питання вирішується суддею одноособово без проведення судового засідання, суд не мав правових підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зважаючи на те, що суд на даний час ще не розпочав розгляд справи, а вирішив лише питання про відкриття провадження по справі, відповідач не позбавлена можливості скористатися своїм правом, заявивши клопотання у підготовчій частині судового засідання про залишення заяви без розгляду.

За вище наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції оскаржувану ухвалу постановлено з додержанням вимог закону, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 04 травня 2016 року про відкриття провадження залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді: І.О. Максюта

В.Д. Фединяк

Я.Д. Горблянський