Рішення № 58144134, 23.05.2016, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/638/16-ц

Провадження №2/173/465/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2016 м.Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Шевченко О.Ю.

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідно до умов договору № АNEJRX85700070 від 11 липня 2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4968 грн. 72 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позичальник порушив умови договору, у зв'язку з чим станом на 15 березня 2016 року заборгованість за кредитним договором становить 20854 грн. 95 коп., а саме: 4968 грн. 72 коп. - заборгованість за кредитом; 6 грн. 56 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3358 грн. 65 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 11051 грн. 74 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 969 грн. 28 коп. - штраф (процентна складова), яку позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, а саме судовий збір, сплачений ним під час подання позовної заяви.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності не надала.

В порядку ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

11 липня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Акцент-Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір № АNEJRX85700070, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4968 грн. 72 коп. на строк до 10 липня 2014 року з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 0,12 % річних. Також умовами договору передбачено сплату Позичальником щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 149 грн. відповідно до умов договору кредит мав погашатися щомісячними платежами в сумі 356 грн. 35 коп. в період з 21 по 25 число кожного місяця. Позичальник взяв на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту, відсотків, винагороди, комісії та інших витрат згідно з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (а.с. 6).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Уклавши із публічним акціонерним товариством «Акцент-Банк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, ОСОБА_1 порушила договірні зобов`язання, що призвело до виникненя заборгованості, яка згідно з розрахунком позивача станом на 15 березня 2016 року становить 8333 грн. 93 коп.: 4968 грн. 72 коп. - заборгованість за кредитом; 6 грн. 56 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3358 грн.65 коп.- заборгованість за комісією (а.с. 4-5).

Доказів повернення кредиту на день ухвалення рішення сторонами суду не надано. У зв'язку з цим суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитними коштами та комісії законними та обґрунтованими.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Умовами договору передбачено відповідальність за невиконання зобов'язання. Так п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань передбачених умовами договору, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу (а.с.7-13). Згідно з розрахунком позивача за порушення строків повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору станом на 15 березня 2016 року нараховано пеню в сумі 11051 грн. 74 коп. (а.с.4-5)

Судом встановлено, що розмір пені значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Верховний Суд України 3 вересня 2014 року за наслідками розгляду справи № 6-100 цс 14 зробив правовий висновок про те, що частина третя статті 551 Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу країни щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

У зв'язку з чим суд вважає за можливе зменшити суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача, навіть за відсутності заяви про це з боку відповідача.

Пунктом 5.3. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»), які є невід'ємною частиною договору також передбачено, що при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більше ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості (а.с.7-13).

Позивачем надано розрахунок штрафу: 500 грн. (фіксована частина) та 969 грн. 28 коп. (процентна складова). При цьому процентна складова, а саме 5% від суми заборгованості, розрахована, в тому числі, на суму пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня є видом забезпечення виконання зобов'язання, а не сумою заборгованості. Нарахування штрафу у виді 5% від суми пені є по суті нарахуванням процентів на неустойку, що згідно з ч. 2 ст. 550 Цивільного кодексу України не допустимо. У зв'язку з цим, суд вважає, що штраф у виді 5% від суми заборгованості може бути нарахований лише на суму заборгованості за кредитом, процентам за користування кредитними коштами.

У зв'язку з цим суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу у виді процентної складової 5% від суми нарахованої пені необґрунтованими, оскільки вони не відповідають вимогам діючого законодавства.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу суд виходить з наступного розрахунку: 500 грн. - фіксована складова штрафу та 5% від суми заборгованості (8333 грн. 93 коп.) - 416 грн. 70 коп. Саме ці суми штрафу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «АкцентБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що позов задоволено частково, а тому згідно з ч.1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 212-215, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ін.н.НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м.Дніпропетровськ, вул..Батумська, 11 м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 14360080 р/р 29090829000010, МФО 307770) заборгованість за кредитним договором у розмірі 14250 грн. 63 коп.:

4968 грн. 72 коп. - заборгованість за кредитом;

6 грн. 56 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

3358 грн. 65 коп. - заборгованість за комісією;

5000 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

500 грн. - штраф (фіксована частка);

416 грн. 70 коп. - штраф (процентна складова)

та судові витрати у розмірі 937 грн. 04 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко