Рішення № 58141918, 03.06.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2496/16-ц

Провадження №2/461/1056/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2016 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засіданьОСОБА_1,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Львівського комунального підприємства Львівської міської ради «Старий Львів» про усунення перешкод у користуванні житловою площею

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить усунути перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом зобовязання відповідача надати ключі від вказаної квартири та можливості проживання у такій.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що у батьківській двокімнатній квартирі загальною площею 42,7 кв.м по вулиці О. Довбуша 7а/20 у м. Львові позивач проживав з моменту народження, а саме з 1963 року. Зазначає, що у 2009 році ОСОБА_2 внаслідок ДТП отримав серйозну травму голови, після чого став інвалідом другої групи. Стверджує, що з відповідачем відносини завжди були нормальними, рівними, однак після отримання травми та інвалідності різко погіршилися. Неодноразово його сестра з сім'єю, не залишивши ключів, без попередження, їхали за місто, тому позивач був змушений шукати місце ночівлі. Окрім того вказує на те, що квартира АДРЕСА_2 не приватизована, а на пропозицію приватизувати її та продати, розділивши кошти для можливості окремого проживання ОСОБА_7 не погоджується. Стверджує, що позивачу почали створювати умови, щоб останній звільнив житлову площу, однак він зазначає, що не має іншого місця проживання. Також покликається на те, що всі його особисті речі та посуд перебувають в квартирі АДРЕСА_3. Таким чином з 12 грудня 2015 року взагалі не має доступу до помешкання та своїх речей. Зазначає, що за час його проживання позивач постійно давав відповідачу частину коштів на утримання житла. Тому просить позов задоволити.

У судовому засіданні ОСОБА_10 та його представник позов підтримали, просили такий задоволити з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хочаналежним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання зявились, просили позов задоволити з підстав, зазначених у такому.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ЛКП ЛМР «Старий Львів» - ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила такі задоволити, покликаючись на те, що позивач має право проживати у батьківській квартирі, тим паче, останній є інвалідом ІІ групи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судове засідання не зявились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов належить задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що в батьківській двокімнатній квартирі загальною площею 42,7 кв.м по вулиці О. Довбуша 7а/20 у м. Львові ОСОБА_2 проживав з моменту народження, а саме з 1963 року, однак строк проживання був перерваний у звязку зі службою в армії у період з 1981 року по 1983 pоку та тимчасово з одруженням.

У даній квартирі зареєстровані вісім осіб ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, що підтверджується довідкою ЛКП «Старий Львів» з місця проживання про склад сім'ї і прописки № 968 від 25.02.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2009 році внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав серйозну травму голови, у звязку з чим став інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією тимчасової довідки №126 від 14.04.2016 року.

Судом також встановлено, що з відповідачем відносини позивача були нормальними та рівними, однак після отримання ОСОБА_2 травми та інвалідності різко погіршилися. Неодноразово ОСОБА_7 разом зі своєю сім'єю, не залишивши ключів від квартири, без попередження, виїжджали за місто. У звязку з чим позивач змушений був шукати місце ночівлі.

Всі особисті речі та посуд позивача перебувають в квартирі АДРЕСА_3.

У судовому засіданні встановлено, що позивач з 12 грудня 2015 року не має доступу до помешкання та своїх речей. На сьогоднішній день позивач живе у друга.

Крім цього, доводи позивача підтверджуються показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_13, який показав, що позивач є його другом з 1978 року. ОСОБА_2 фактично зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, однак з грудня 2015 року проживає у ОСОБА_13, оскільки не може потрапити до свого помешкання. Зазначив, що позивач робив декілька спроб повернутися до вказаного помешкання, однак ніхто його туди не впустив.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Частини друга та третя ст.386 Цивільного кодексу України передбачає, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.10та ч.1, 2 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідност.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи наведене та те, що зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у сумі 551,20 грн.

Керуючись ст.64 ЖК України, ст.ст. 316, 317, 319, 383, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Усунити перешкоди в користуванні квартирою № 20 по вулиці О. Довбуша 7 «А» у місті Львові, зобов'язавши ОСОБА_7 надати ключі від вказаної квартири та можливості проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 «А» у місті Львові.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 551,20 грн.

Рішення постановлене в нарадчій кімнаті, у судовому засіданні 03.06.2016 року проголошено його вступну та резолютивну частини. Повний текст рішення суду буде виготовлений 06.06.2016 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом 10 днів з моменту його проголошення. У разі, якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Зубачик Н.Б.