Рішення № 5813862, 18.06.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2009 р. Справа № 8/173/09

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.

при секретарі Хімороді В.Г.,

за участю представників:

від позивача Сорочан В.В по дов. № 36 від 18 травня 2009 р.

від відповідача у судове засідання не зявися,

від 1 третьої особи - у судове засідання не з`явився,

від 2 третьої особи - у судове засідання не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма

«Екватор», 55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул.

Камяномостівська, 14

до Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської

області, 55225, Миколаївська область, Первомайський район, с. Грушівка, вул..

Революції, 60

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача комунальне підприємство «Первомайське міжміське бюро технічної

інвентаризації», 55202, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул.

Грушевського, 1,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача фізична особа ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Виробничо комерційна фірма „Екватор” (надалі позивач) звернулося з позовом до Грушівської сільської ради Первомайського району (далі - відповідач) по визнання права власності на: - адмінбудівлю, згідно технічного паспорту, складеному КП «Первомайське МБТІ»05.05. 2004 р. за реєстровим № 284, - літ.”А-2”; гараж, літ. „Б”; КПП, літ. „В”; бокс, літ. „Г”; баню, літ. „Д” огорожу та маслозаправний пункт, що знаходяться за адресою: вул. Новогрушівська, 1, с. Новогрушівка, Первомайського району, Миколаївської області. Третіми особами у справі є: КП «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації», фізична особа ОСОБА_2.

Про дату, час і місце судового засідання сторони і треті особи повідомлені належним чином, проте жоден з них правом участі у судовому засіданні не скористався. Листом № 67 від 15.06.2009р. відповідач визнав позовні вимоги і просить розглянути спір без його участі.

Представники третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору своїх пояснень щодо позову не направили, позов не заперечили.

Вивчивши матеріали справи, оглянувши матеріали справи № 13/78/08, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, господарський суд дійшов висновку, про задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на такому: обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що за договором купівлі продажу нерухомого майна від 03.02.1997 р. (далі - Договір) ним у військової частини № А - 3228 (далі - в/ч А - 3228) були придбані обєкти нерухомого майна, а саме: маслозаправний пункт (по шифру 73-ВР-79/6-4) вартістю 300 грн., гаражні бокси (по шифру 73-ВР-79/7-4) в кількості 4 од. на суму 900 грн., баню з прибудовою (по шифру 73-ВР-79/8-4) на суму 500 грн., КПП з огорожею (по шифру 73-ВР-79/9-4) на суму 600 грн., всього на загальну суму 2200грн. Передача зазначених будівель між сторонами Договору відбулася за актом приймання передачі будівель від 10.02.1997 р.

Надалі позивач, діючи у відповідності до ст. 4 чинного на той час Закону України „Про власність” та ст. 123 Земельного кодексу України (далі ЗК), за місцем знаходження нерухомого майна звернувся до органів місцевої влади з відповідним клопотанням про надання у постійне користування земельної ділянки і присвоєння їй юридичної адреси.

Рішеннями виконкому Грушівської сільської ради № 55 від 15.03.2004 р. та № 62 від 13.05.2004 р. позивачу була надана у користування земельна ділянка площею 0,53 га та присвоєна поштова адреса: с. Грушівка, вулиця Новогрушівська,1.

Відповідно до Технічного паспорту, реєстровий № 284, складеному Первомайським міжміським бюро технічної інвентаризації (КП Первомайське МБТІ) 05.05.2004 р. до складу комплексу нежитлових будівель юридичної особи позивача, розташованого за адресою: вул. Новогрушівська, 1 с. Грушівка Первомайського району, Миколаївської області входили: адмінбудівля, літ.”А-2”; гараж, літ. „Б”, КПП, літ. „В”; бокс, літ. „Г” склад, літ „Г*”; склад, літ.”Г**”, баня, літ. „Д” та огорожа. Згідно Експертного Висновку від 17.05.2007 р. та Довідки про балансову вартість майна від 15.08.07 р. № 01-07, вартість зазначеного комплексу нежитлових будівель складає 78363 грн.

В червні 2007 р. позивач звернувся до КП Первомайське МБТІ з заявою про державну реєстрацію права власності на належне йому майно. Рішенням КП Первомайське МБТІ за № 24 від 08.06.2007 р. позивачу було відмовлено в реєстрації за відсутності у нього правовстановлюючих документів на ці обєкти нерухомості.

В липні 2007 р. позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до КП Первомайське ММБТІ про визнання за ним права власності на належне йому нерухоме майно.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.07.2007р. у справі № 9/482/07 позовні вимоги ППВКФ „Екватор” були задоволені в повному обсязі: визнано за позивачем право власності на нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель: адмінбудівля, літ.”А-2”; гараж, літ. „Б”, КПП, літ. „В”; бокс, літ. „Г” склад, літ „Г*”; склад, літ. ”Г**”, баня, літ. „Д” та огорожа, які знаходяться за адресою: вул. Новогрушівська, 1, Первомайського району, Миколаївської області.

Проте за касаційною скаргою субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 Вищий господарський суд України своєю постановою від 17.01.2008 р. скасував рішення суду першої інстанції і направив справу № 9/482/07 на новий розгляд до цього суду. Приймаючи зазначену постанову, Вищий господарський суд дійшов висновку, що при розгляді цього спору місцевий господарський суд не залучив ОСОБА_3 до участі у справі. Останній в своїй касаційній скарзі стверджував, що на час прийняття оскаржуваного рішення у справі № 9/482/07 це нерухоме майно вже було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 27.10.2005 р. у справі № 8/290/05.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.02.2008р. справу №9/482/07 було прийнято на новий розгляд. Проте при розгляді справи зясувалось, що КП «Первомайське ММБТІ»не є носієм спірних правовідносин і тому не може виступати відповідачем у спорі про визнання права власності на спірні споруди. Тому суд своєю ухвалою від 04.06.2008 р. залишив позовну заяву без розгляду.

В червні 2008 року позивач знову звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності (справа № 13/78/08). Проте при розгляді зазначеної справи зясувалось, що СПД ОСОБА_3 за нотаріально посвідченим договором дарування від 20.07.2008 року провів відчуження належного йому нерухомого майна (майстерні СРМ та пожежного депо) на користь фізичної особи ОСОБА_2. Таким чином, за субєктним складом одна із сторін як фізична особа не могла бути учасником процесу і ухвалою суду від 07.04.2009р. провадження у справі № 13/78/08, згідно п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було припинено.

Позивач вважає, що відповідно до ст. 335 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) придбані ним обєкти нерухомості, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені, можуть бути взяті на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно як безхазяйні. А в подальшому, після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомого майна, воно за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передане за рішенням суду у власність територіальної громади Грушівської сільської ради (надалі відповідач). Ця обставина змушує позивача знову звернутися до суду з зазначеним позовом.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.02.1997 року між позивачем та військовою частиною № А - 3238 був укладений договір купівлі-продажу належних останній споруд (далі-Договір). Відповідно до п. 3 Договору, військова частина № А - 3228 зобовязалася передати вказані в ньому споруди, на першу вимогу ВКФ «Екватор». 10.02.1997 р. був підписаний акт прийому-передачі будівель, що були предметом Договору.

Відповідно до припису ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 р. (далі - ЦК УРСР), право власності (або право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Оскільки договір купівлі-продажу від 03.02.1997 р. не містив з цього приводу жодних обмежень чи застережень, право власності у позивача на придбані обєкти нерухомості виникло з моменту підписання акту приймання-передачі будівель, тобто з 10.02.1997 г.

Керуючись приписом ст. 4 чинного на час укладення договору купівлі - продажу від 03.02.1997 р. Закону України «Про власність» в частині того, що власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, позивач звернувся до органів місцевої влади з проханням надати йому земельну ділянку та присвоїти поштову адресу по місцезнаходженню придбаного нерухомого майна. Рішеннями відповідача № 5 від 15.03.2004 р. та № 62 від 13.05.2004 р. позивачу була надана в користування земельна ділянка площею 0,53 га. та присвоєна поштова адреса: село Грушівка, вулиця Новогрушівська,1.

У звязку зі зміною цивільного законодавства в частині обовязкового нотаріального посвідчення та державної реєстрації договорів купівлі-продажу обєктів нерухомості (ст. 657 ЦК), згідно додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, договір купівлі - продажу від 03.02.1997р. не є правовстановлюючим документом, на підставі якого позивач може провести обовязкову державну реєстрацію речових прав на спірні споруди. Відтак позивачу на його звернення до КП Первомайське ММБТІ, останнім постановою за № 24 від 08.06.2007р. в реєстрації було відмовлено.

Водночас, згідно з Розясненням ВГСУ N 01-8/98 від 31.01.2001р. „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»наявність (чи відсутність) реєстрації прав власності на обєкти нерухомості не має наслідком відсутності у юридичної чи фізичної особи речових прав на незареєстровані обєкти. У разі спору особа має відповідні правові підстави вимагати у судовому порядку визнання за неюм права власності на ці обєкти нерухомості. Тому судом також взято до уваги, що наявність даного спору перешкоджає позивачу належним чином провести державну реєстрацію речових прав на ці обєкти.

За приписом ст. 392 ЦК України, - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач набув права власності на нерухоме майно на підставі господарського договору. За частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України такий договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.В нашому випадку сторони за Договором досягли згоди щодо всіх його істотних умов (предмету, ціни, терміну дії, тощо) і уклали його у передбачений законом спосіб у простій письмовій формі. Зазначений Договір ніким не оскаржено і не визнано недійсним у судовому порядку. Тому наразі цей Договір є чинним, що, відповідно до ст. 328 ЦК України, є законодавчо встановленою підставою набуття позивачем права власності на спірне майно.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України, - факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Предметом спору у справі № 8\606\07 була вимога позивача про визнання недійсним договору купівліпродажу № 17 від 20.05.2003 р., за яким військова частина А-3212 правонаступником якої згідно з листом 13.03.2008 р. за № 83 є 55-е управління начальника робіт Міністерства Оборони України, передала у власність СПД ОСОБА_3 майстерню САРМ (шифр 73 ВР 640), майстерню СРМ (шифр 1/86) та пожежне депо (шифр 1/8), що знаходяться за адресою м. Первомайськ, вул. Камяно-мостівська. Як вбачається з судового рішення у цій справі, судом було прийнято до уваги інше преюдиціальне рішення господарського суду Миколаївської області від 27.10.05 у справі №8\290\05, за яким вищенаведений договір (№ 17 від 20.05.2003 р.) було визнано дійсним.

В той же час позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання речових прав на спірні обєкти нерухомості, посилається на іншу угоду - договір купівлі продажу нерухомого майна від 13.02.1997р., укладений ним з військовою частиною А 3228, за яким позивачу було передано: маслозаправний пункт (по шифру 73-ВР-79/6-4), гаражні бокси (по шифру 73-ВР-79/7-4) - 4 од., баню з прибудовою (по шифру 73-ВР-79/8-4) та КПП з огорожею (по шифру 73-ВР-79/9-4), що знаходяться за адресою: вул. Новогрушівська, 1 с. Новогрушівка Первомайського району, Миколаївської області.

Таким чином рішення господарського суду Миколаївської області від 13.11.2007 р у справі № 8\606\07 не встановлює жодного преюдиціального факту щодо набуття СПД ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно, оскільки стосується юридичної оцінки різних цивільно-правових угод (договорів купівлі-продажу № 17 від 20.05.2003 р та від 13.02. 1997 р.), укладених між різними субєктами господарювання (СПД ОСОБА_3 з в\ч А-3212 ПП та „ВКФ „Екватор” з в\ч А - 3228) стосовно обєктів нерухомості, які ні за назвою, ні за шифром, ні за адресою місця розташування не співпадають один з одним.

До аналогічного висновку дійшов судовий експерт Браславиць Л.О. в своєму висновку від 26.01.2009р. про ідентифікацію нежитлових будівель у будівельно-технічній експертизі, що була призначена у справі № 13\78\08 і оглянута судом по даній справі.

Судом також враховано, що за приписом частини 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює змінює, припиняє права та обовязки юридичної особи яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. З цього приводу Вищий арбітражний суд України в п. 9.2 Розяснень N 02-5/111 від 12.03.1999 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними ” пояснив, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). В нашому випадку військова частина № А - 3228 після підписання Договору вчинила дії які свідчили про наступне його схвалення. Зокрема 05.02.1997 р між в/ч № А - 3228 та позивачем був укладений Договір оренди обєктів нерухомості, за яким вони передавалось військовій частині у платне користування.

З огляду на наведене відповідачем та третіми особами не спростовано жодного доказу, наведеного позивачем в обґрунтування вимог щодо визнання за ним права власності на обєкти нерухомості, що перелічені в позовній заяві. Тому суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за приватним підприємством „ Виробничо-комерційна фірма „Екватор” (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Камяномостівська, 14; код ЕДРПОУ 20910394), право власності, згідно технічного паспорту, реєстровий № 284, складеному КП 05.05. 2004 р., на: - адмінбудівлю літ.”А-2”; гараж, літ. „Б”; КПП, літ. „В”; бокс, літ.„Г”; баню, літ. „Д” огорожу та маслозаправний пункт, що знаходяться за адресою: вул.. Новогрушівська, 1, с. Новогрушівка, Первомайського району, Миколаївської області.

Стягнути з Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області(55225, Миколаївська область, Первомайський район, с. Грушівка, вул.Революції, 60; код ЄДРПОУ 04377204) на користь приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма „Екватор” (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Камяномостівська, 14; код ЕДРПОУ 20910394) 784 грн. держмита; 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Т.В. Гриньова-Новицька

“____” червня 2009 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька