Рішення № 58137599, 17.05.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4167/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі Ліщук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось з позовною заявою до суду, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість у розмірі 639247 гривень 06 копійок, з яких: 113128,47 гривень - поточна заборгованість за кредитом; 42484,80 гривень - прострочена заборгованість за кредитом;1632,09 гривень - 3% річних, нараховані у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту; 15 740,58 гривень - інфляційні втрати (кредит); 3188,75 гривень - поточна заборгованість за процентами; 95 688,12 гривень - прострочена заборгованість за процентами; 3738,43 гривень - 3% річних, нараховані у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення процентів; 36883,39 - інфляційні втрати (проценти); 326762,43 гривень - пеня за Кредитним договором, а також судові витрати в розмірі 9588 гривень 71 копійку.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір №R52120223229В, згідно з яким ОСОБА_2 на умовах було надано кредит у сумі 164880,00 гривень зі платою 19,69 відсотків річних з кінцевим терміном погашення заборгованості до 04.05.2019 року.

Свої зобов'язання позивач виконав повністю, надав відповідачу кредит у зазначеному розмірі, відповідно договору. Проте, ОСОБА_2 порушив умови укладеного між сторонами договору, свої зобов'язання виконував не належно, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась вказана заборгованість. Оскільки досудове врегулювання спору виявилось неможливим, позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі. Зі змісту заяви убачається, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, виходячи з доводів, якими обґрунтовується позовна заява просить суд позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, хоча про день, час і місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суду не повідомив, процесуальним правом надати письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду або заяв про розгляд справи у його відсутність - не надійшло.

Згідно із ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за №R53100522313В, відповідно до якого Позивач надав Відповідачу кредит в сумі 164 880 (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок, а Відповідач зобов'язався повернути кредит в строк до 04 травня 2019 року або достроково у випадках, передбаченим Кредитним договором.

Відповідно до п. 3.3.1 Кредитного договору за користування кредитом Відповідач прийняв зобов'язання сплачувати Позивачу 19,69 відсотків річних.

Згідно із п.п. 3.4., 3.5., 4.6., 5.3.1. Кредитного договору Відповідач зобов'язався погашати кредит та проценти за користування кредитом щомісячно ануїтетним платежем в сумі не меншій, ніж 3 651,00 гривень, в строк до 28 числа кожного місяця (а.с. 10-18).

Позивач свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання Відповідачу кредиту виконав, надавши Відповідачу одноразово кредит у повному розмірі - 164 880 (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок, що підтверджується заявою на видачу кредитних коштів підписаною ОСОБА_2 (а.с. 21 ) та меморіальним ордером №39022 від 04.05.2012 року (а.с. 22).

Однак, Відповідач, отримавши суму кредиту, свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 26.01.2016 року виникла заборгованість в розмірі 639 247 (шістсот тридцять дев'ять тисяч двісті сорок сім) гривень 06 копійок, з них:

113128,47 гривень - поточна заборгованість за кредитом;

42484,80 гривень - прострочена заборгованість за кредитом;

1632,09 гривень - 3% річних, нараховані у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту;

15740,58 гривень - інфляційні втрати (кредит);

3188,75 гривень - поточна заборгованість за процентами;

95688,12 гривень - прострочена заборгованість за процентами;

3738,43 гривень - 3% річних, нараховані у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення процентів;

36883,39 - інфляційні втрати (проценти);

326762,43 гривень - пеня за Кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку із порушення умов Кредитного договору 10.11.2014 року на адресу Відповідача листом №8607/1-2/93 направлено вимогу про дострокове повернення всіє суми заборгованості з Кредитним договором (а.с. 23-24)

Так, статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 7.1 Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення Кредиту та/або сплати Процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день -рострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочки.

Як убачається з матеріалів справи, підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем ОСОБА_2 порушено умови кредитного договору №R52120223229В від 04 травня 2012 року в частині своєчасного повернення кредиту, оскільки відповідачем не проводились платежі по кредитному договору в частині погашення основної суми кредиту та не сплачувались проценти за користування кредитними коштами в обсязі передбаченим кредитним договором, тому суд приходить до висновку, що Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» правомірно заявлені вимоги про стягнення з ОСОБА_2, як боржника, заборгованості по кредитному договору, яка станом на 26 січня 2016 року складає загальну суму 639247,06 грн., що підтверджується наданими позивачем розрахунками, які долучено до матеріалів справи, надані позивачем розрахунки не оспорюються відповідачем, який не скористався процесуальним правом надати пояснення по суті предмету спору, та доказів, які мали спростувати викладені у позові розрахунки та факт неналежного виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»понесені судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 9588,71 грн., який сплачено позивачем за подання позову до суду, що підтверджується оригіналом платіжного доручення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 208, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 4, 526, 549, 551, 610, 611, 612, 615, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 639 247 (шістсот тридцять дев'ять тисяч двісті сорок сім) гривень 06 копійок, та судовий збір - 9588 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 71 копійку, а всього 648 835 (шістсот сорок вісім тисяч вісімсот тридцять п»ять) грн. 77 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя