Ухвала суду № 58136660, 02.06.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1335/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 30 Токова С. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСіренка Ю. В.суддівГончар Н. І., Пономаренка В. В. при секретаріКолеснику Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Мироненка О. на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 7 квітня 2016 року у справі за позовом Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди у зв'язку із затримкою виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2011 року про поновлення на роботі ОСОБА_7, -

в с т а н о в и л а :

Черкаська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що розпорядженням Черкаського міського голови ОСОБА_6 від 1 грудня 2008 року № 331-р(к) ОСОБА_7, яка працювала на посаді начальника управління економіки Черкаської міської ради, звільнено з роботи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2011 року визнано протиправним та скасовано зазначене розпорядження, поновлено ОСОБА_7 на посаді начальника управління економіки виконавчого комітету Черкаської міської ради з 2 грудня 2008 року, стягнуто з виконавчого комітету Черкаської міської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 101 232 грн. 82 коп. та 1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Зазначена постанова суду виконана розпорядженням секретаря міської ради ОСОБА_8 від 3 червня 2013 року № 242-р(к) з виплатою їй коштів за час вимушеного прогулу в період із 4 січня 2011 року по 3 червня 2013 року на загальну суму 121 084 грн. 57 коп.

Невиконання міським головою рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_7, призвело до надмірних виплат коштів із бюджету м. Черкаси на загальну суму 121 084 грн. 57 коп., з яких на її користь сплачено 94 369 грн. 56 коп., утримано в рахунок сплати єдиного соціального внеску та сплати податку з доходу фізичних осіб 7 386 грн. 30 коп. та 19 328 грн. 71 коп., відповідно.

З урахуванням уточнених позовних вимог, прокурор просив суд стягнути з ОСОБА_6, на користь Черкаської міської ради кошти виплачені кошти з бюджету м. Черкаси ОСОБА_7 у зв'язку із затримкою виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011року в розмірі 84 607,20 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 7 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Черкаської міської ради в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у зв'язку із затримкою виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011року про поновлення на роботі ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 18323, 99 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, заступник прокурора Черкаської області Мироненко О. оскаржив його в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати його в частині відмови у задоволенні позовних вимог прокурора про стягнення коштів у сумі 66283, 21 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що розпорядженням Черкаського міського голови ОСОБА_6 «Про звільнення ОСОБА_7.» від 01.12.2008 №331-р(к), останню звільнено з роботи за прогул за ст.40 п.4 КЗпП України.

Постановою Соснівського райсуду м. Черкаси від 4 січня 2011 року позов ОСОБА_7 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено частково, змінені підстави звільнення ОСОБА_7 з п.4 ст.40 на п.1 ст.40КЗпП України та стягнуто на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.12.2008 року по 04.01.2011 року в розмірі 112 644, 67 грн. ( з урахуванням компенсаційних витрат ) .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011року у справі № 2а-9/11/2316 за апеляційними скаргами сторін було скасовано постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.01.2011 року. Позов ОСОБА_7 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано розпорядження Черкаського міського голови ОСОБА_6 «Про звільнення ОСОБА_7.» від 01.12.2008 № 331-р(к). ОСОБА_7 поновлено на роботі на посаді начальника управління економіки Виконавчого комітету Черкаської міської ради з 02.12.2008р, стягнуто з виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 101232,82 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 грн., а всього 102232,82 грн.

Рішенням Черкаської міської ради від 24.04.2013 року достроково припинено повноваження міського голови ОСОБА_6

Розпорядженням секретаря міської ради ОСОБА_8 від 3 червня 2013 року № 242-р(к) ОСОБА_7 поновлено на роботі на посаді начальника управління економіки Виконавчого комітету Черкаської міської ради та виплачені кошти на загальну суму 121 084 грн 57 коп. у зв'язку з незаконним звільненням.

Відповідно до даних ДПІ Головного управління ДФС від 10.03.2016 року за № 6910/23-01-110135 ОСОБА_7 працювала в Обласному управлінні «Черкасиекоресурси» і її заробітна плата у 4 кварталі 2011року складала без урахування податків 7685, 10 грн, у 1 кварталі 2012 року складала 3842,55 грн.

Згідно відомостей архівного відділу Черкаської міської ради посадовий оклад ОСОБА_7 станом на серпень-вересень 2008 року складав 1554 грн.

Відповідно до ст. 237 КЗпП України, на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, покладається обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації лише у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи.

Відповідно до п. 8 ст. 134 КЗпП України, п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, покладається на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до статті 236 КЗпП України, в разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

З урахуванням цих норм, зокрема абз. З, 4 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. В таких випадках розрахунки проводяться виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Встановивши, що рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011р. про поновлення на роботі ОСОБА_7 не виконувалось міським головою ОСОБА_6 в період з 07.09.2011 року по 24.04.2013 року, суд прийшов до вірного висновку, що затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_7 відбулася по вині міського голови м. Черкаси ОСОБА_6, який будучи керівником Черкаської міської ради не прийняв всіх законних мір до виконання рішення суду у зв'язку з чим ОСОБА_7 були виплачені кошти з бюджету м. Черкаси в розмірі 121084, 57грн. за період з 04.01.2011року по 03.06.2013року.

При цьому вірно враховано, що факт затримки виконання рішення про поновлення на роботі ОСОБА_7 відбувся в період з дати винесення судового рішення 07.09.2011 року по 24.04.2013року - день дострокового припинення повноваження міського голови ОСОБА_6, а тому вимоги Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради підлягають до часткового задоволення, оскільки ОСОБА_7 поновлена на посаді рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011р, тобто з 04.01.2011року до 07.09.2011 року відповідач не може нести відповідальність за невиконання рішення суду про поновлення на роботі у зв'язку з відсутністю такого рішення.

Вказані висновки ґрунтуються на нормах Закону та узгоджуються з фактичними обставинами справи.

Крім того, встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 24.04.2013 року достроково припинено повноваження міського голови ОСОБА_6, а відтак, з 24.04.2013 року відповідач не може нести відповідальність за невиконання рішення суду про поновлення на роботі, оскільки він з того часу не мав повноважень міського голови і не міг виконати це рішення.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що до стягнення з відповідача підлягають кошти за період з 07.09.2011року (дата поновлення на роботі ОСОБА_7.) по 24.04.2013року (дата дострокового припинення повноважень міського голови ОСОБА_6.)

Сума грошових коштів, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь Черкаської міської ради розрахована відповідно до Закону України "Про оплату праці" та за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Колегія суддів погоджується проведеним розрахунком матеріальної шкоди , яка підлягає до стягнення з відповідача та приходить до висновку про вірне часткове задоволення позовних вимог.

При цьому суд правильно розглянув справу в межах заявлених позовних вимог та правильно визначив правову природу коштів, у зв'язку із сплатою яких ОСОБА_7 було заподіяно шкоду, відповідальність за яку має нести відповідач

Так, в заяві про уточнення позовних вимог від 7 квітня 2016 року (а.с.206, 207) позивач остаточно просив стягнути з відповідача на користь Черкаської міської ради кошти, виплачені з бюджету м.Черкаси ОСОБА_7 у зв'язку із затримкою виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011 року у справі № 2а-9/11/ 2316.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, а також про допущення порушень норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому слід зазначити, що викладені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, правильності висновків суду не спростовують та на законність рішення суду не впливають.

Зокрема, доводи апеляційної скарги про відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної виплатою середнього заробітку ОСОБА_7 за час вимушеного прогулу у зв'язку із поновленням на роботі знаходяться за межами позовних вимог, ці кошти стягнуті судовими рішеннями за інший період та в іншому розмірі, вони відрізняються по сумі і періоду від тих, які були сплачені у зв'язку із затримкою виконання рішення про поновлення на роботі, і на відшкодування витрат по сплаті яких прокурор просив задовольнити вимоги, а відтак скарга, з цього приводу, про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення коштів у сумі 66283 грн.21 коп. та ухвалення у цій частині нового рішення про задоволення позову не підлягає задоволенню.

Крім цього, не погоджуючись із наведеними судом у рішенні, розрахунками при визначенні розміру відшкодування матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь Черкаської міської ради у зв'язку із затримкою виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011 року про поновлення на роботі ОСОБА_7, прокурор не навів будь-яких своїх розрахунків та не спростував правильності розрахунків суду належними та допустимими доказами. З цього приводу доводи апеляційної скарги обмежуються лише припущеннями.

Таким чином, суд першої інстанції, в межах заявлених позовних вимог, повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Мироненко О. - відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 7 квітня 2016 року у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :