Постанова № 58136447, 03.06.2016, Соснівський районний суд м. Черкас

Постанова

Іменем України

Справа № 712/5400/16-а

Провадження 2-а/712/171/16

03 червня 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді - Марцішевської О.М.

при секретарі - Вдовенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Головного територіального Управління юстиції у Черкаській області, начальника Управління державної виконавчої служби про визнання протиправною бездіяльності,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом, посилаючись на те, що у листопаді 2015 року звернулись до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з заявами про виконання згідно Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ № 440 від 03.09.2014р. судових рішень про зобов'язання УПФУ в м.Черкаси здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та надали виконавчі листи : № 712/360/15-а від 29.10.2015 року стягувача ОСОБА_9, № 712/357/15-а від 29.10.2015 року стягувача ОСОБА_2, - № 712/352/15-а від 02.11.2015 р стягувача ОСОБА_3, № 712/327/15-а від 27.10.2015 р.стягувача ОСОБА_4, № 712/122/15-а від 30.10.2015р. стягувача ОСОБА_5, № 712/322/15-а від 29.10.2015 р. стягувача ОСОБА_6, № 712/321/15-а від 29.10.2015 р. стягувача ОСОБА_7. 22.04.2016р. вказані виконавчі документи позивачам за результатами розгляду вказаних заяв були повернуті в зв'язку з не відповідністю вимогам постанови КМУ № 440 від 03.09.2014р., оскільки з приводу їх виконання необхідно звертатись на підставі Закону «Про виконавче провадження». Вказують, що внаслідок тривалого не прийняття рішення щодо наявності чи відсутності підстав для виконання виконавих документів згідно заяв позивачів відповідачами допущено протиправну бездіяльність, що призвело до пропуску позивачами строку пред'явлення виконавчих документів до виконання відповідно до Закону «Про виконавче провадження", чим порушені права позивачів на виконання судових рішень. Просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів та поновити строк пред'явлення виконавчих листів на примусове виконання, пропущений з вини відповідачів внаслідок їх протиправної бездіяльності.

В судовому засідання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 позов підтримали, вказували, що 10 листопада 2015 року поштою на адресу Головного територіального Управління юстиції у Черкаській області позивачами були направлені виконавчі листи та заяви про виконання судових рішень у Порядку, затвердженому постановою КМУ № 440 від 03.09.2014р., згідно поштового повідомлення вказані документи були отримані адресатом 13.11.2015р., в подальшому на неодноразові звернення позивачі не отримували інформації щодо результатів розгляду вказаних заяв. 22.04.2016р. виконавчі листи були повернуті позивачам з роз'ясненнями, що для виконання судових рішень стягувачам з необхідно звернутись з заявами про виконання на підставі Закону «Про виконавче провадження», оскільки згідно з вказаним Порядком виконанню підлягають судові рішення, ухвалені до 01.01.2013р. Разом з тим, в зв'язку з тривалим зволіканням відповідачів з листопада 2015 року на момент повернення документів у квітні 2016 року сплинув строк пред'явлення виконавчих документів до виконання відповідно до Закону «Про виконавче провадження», тому з метою його поновлення та обгрунтування поважності причини пропуску даного строку з вини відповідачів позивачі звернулись з даним позовом. Просили суд позов задоволити.

Інші позивачі у позовній заяві просили розглянути справу в їх відсутність, позов задоволити.

Представник відповідачів ОСОБА_10 позов не визнав, в наданому суду запереченні зазначив, що у наданих позивачами Управлінню ДВС заявах стягувачі не посилались на примусове виконання виконавчих листів в порядку Закону України "Про виконавче провадження", тому посадові особи органу державної виконавчої служби не виносили постанови про відкриття виконавчих проваджень та не здійснювали виконавчі дії. У наданих заявах позивачі просили виконати судові рішення згідно Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ № 440 від 03.09.2014р., однак за даним порядком підлягали виконанню судові рішення, ухвалені до 01.01.2013р. шляхом внесення Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, а тому виконавчі листи позивачів не були внесені до даного Реєстру, а повернуті з виконавчими листами, в даний час позивачі вправі пред'явити їх до примусового виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження". Заперечуючи протиправну бездіяльність відповідачів у розгляді заяв позивачів про виконання судових рішень, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи УПФУ в м.Черкаси Ільященко А.С. позов пропонувала вирішити на розсуд суду, вказувала, що територіальним органом частково виконані судові рішення шляхом здійснення перерахунку пенсії позивачам, однак у повному обсязі рішення суду не можуть бути виконані в зв'язку з відсутністю достатніх бюджетних асигнувань для цього.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015. зобов'язано УПФУ в м.Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на підставі чого виданий виконавчий лист № 712/360/15-а від 29.10.2015 року строком пред'явлення до виконання 27.03.2016р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015. зобов'язано УПФУ в м.Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_12 відповідно до Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на підставі чого виданий виконавчий лист № 712/357/15-а від 29.10.2015 року строком пред'явлення до виконання 22.04.2016р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015. зобов'язано УПФУ в м.Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на підставі чого виданий виконавчий лист № 712/352/15-а від 02.11.2015 р. строком пред'явлення до виконання 24.04.2016р.

Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 05.02.2015. зобов'язано УПФУ в м.Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно до Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", після набрання законної сили 26.03.2015р. виданий виконавчий лист № 712/327/15-а від 27.10.2015 р. строком пред'явлення до виконання 27.03.2016р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015р. зобов'язано УПФУ в м.Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 відповідно до Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на підставі чого виданий виконавчий лист № 712/122/15-а від 30.10.2015 р. строком пред'явлення до виконання 01.04.2016р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. зобов'язано УПФУ в м.Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 відповідно до Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на підставі чого виданий виконавчий лист № 712/322/15-а від 29.10.2015 р. строком пред'явлення до виконання 03.04.2016р.

Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси м.Черкаси від 09.02.2015. зобов'язано УПФУ в м.Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_7 відповідно до Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на підставі чого виданий виконавчий лист № 712/321/15-а від 29.10.2015 р. строком пред'явлення до виконання 27.03.2016р.

10 листопада 2015 року позивачі поштою звернулись до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з заявами про виконання вказаних судових рішень згідно Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ № 440 від 03.09.2014р. та надали зазначені виконавчі листи.

Згідно з витягом з електронної бази «Виконавчі листи База 2015» вказані виконавчі документи були отримані адресатом та зареєстровані Головного управління юстиції у Черкаській області 13.11.2015р., однак виконавчий лист позивача ОСОБА_1 помилково був зареєстрований як отриманий від іншої особи, в зв'язку з цим після неодноразових звернень документи ОСОБА_1 були передані до Управління державної виконавчої служби тільки у квітні 2016 року, заяви решти позивачів були передані до управління ДВС у листопаді 2015 року.

22.04.2016р. вказані виконавчі документи були повернуті позивачам в зв'язку з не відповідністю вимогам постанови КМУ № 440 від 03.09.2014р., оскільки даний Порядк не застосовується щодо виконання судових рішень, ухвалених після 01.01.2013р.

В даний час для примусового виконання судових рішень, які не виконані у повному обсязі, позивачі вправі звернутись на підставі Закону «Про виконавче провадження», однак на момент повернення у квітні 2016 року строк пред'явлення виконавчих листів до примусового виконання сплинув, тому з метою його поновлення та обгрунтування поважності причини пропуску даного строку з вини відповідачів позивачі звернулись з даним позовом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Вищеозначена норма детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме право на справедливий, публічний і швидкий розгляд, і, водночас, передбачає обов'язкове виконання судових рішень.Отже, для забезпечення цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Зокрема, про це прямо зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Нornsby V. Сгеесе), рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі «Шмалько проти України».

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони (держави) допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Європейський суд також визнав державу відповідальною за організацію ефективної системи виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина третя вказаної статті встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Саме у частині третій вказаної статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно єпринципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб'єкта владних повноважень.

Прийняття рішення, вчинення дії своєчасно, тобто протягом розумного строку - цей критерій-принцип означає не лише необхідність дотримання часових рамок, що визначені у нормативно-правових актах, а й ухвалення рішення або вчинення дії протягом розумного строку, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання. Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2).

Відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженою постановою КМУ № 440 від 03 вересня 2014 року врегульований порядок обліку рішень в органах державної виконавчої служби, згідно з яким зареєстроване в установленому порядку рішення невідкладно розглядається керівником органу державної виконавчої служби та передається відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу державної виконавчої служби. Відповідальна особа не пізніше семи робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов'язана перевірити за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконання такого рішення та у разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі внести дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою. Відповідальна особа не пізніше семи робочих днів з дня внесення рішення до Реєстру зобов'язана надіслати заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про прийняття такого рішення для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено.

Судом встановлено, що після отримання 13 листопада 2015 року виконавчих листів № 712/357/15-а від 29.10.2015 року (ОСОБА_2.), № 712/352/15-а від 02.11.2015 р. (ОСОБА_3.), № 712/327/15-а від 27.10.2015 р. (ОСОБА_4.), № 712/122/15-а від 30.10.2015р. (ОСОБА_5.), № 712/322/15-а від 29.10.2015 р. (ОСОБА_6.), № 712/321/15-а від 29.10.2015р. (ОСОБА_7) посадовими особами Управління державної виконавчої служби лише 22.04.2016р. прийняте рішення про повернення їх стягувачам у зв'язку з тим, що відповідач дійшо висновку про невідповідність вимогам для виконання згідно постанови № 440 від 03.09.22014р., на який посилались позивачі у своїх заявах від 10.11.2015р., хоч вказаним Порядком чітко врегульований строк - 7 робочих днів з моменту надходження заяви щодо прийняття рішення про наявність чи відсутність підстав обліку у Реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою. У випадку, якщо орган державної виконавчої служби не вбачав підстав для виконання судових рішень згідно наданих йому стягувачами заяв, за результатами їх розгляду у передбачений строк заяви підлягали поверненню з доданими до них документами із зазначенням мотивів ухваленого рішення та порядку його оскарження. Що стосується виконавчого листа № 712/360/15-а від 29.10.2015 року (ОСОБА_1.), в зв'язку з його помилковою реєстрацією за прізвищем іншої особи після отримання поштою Головним управлінням юстиції у Черкаській області, даний документ з листопада 2015 року до квітня 2016 року без законних підстав не передавався до Управління ДВС , тоді як згідно з вказаним вище Порядком, на який посилалась позивач у заяві про виконання судового рішення, підлягав невідкладній передачі для вирішення у межах компетенції.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів щодо наявності об'єктивних обставин, які би підтверджували виправданість зволікання у поверненні позивачам заяв про виконання та виконавчих документів з листопада 2015 року до квітня 2016 року, тому суд погоджується з доводами позивачів, що внаслідок протиправної бездіяльності щодо повернення виконавчих листів був пропущений строк для пред'явлення вказаних виконавчих документів до примусового виконання, передбачений Законом «Про виконавче провадження», чим порушені права позивачів як стягувачів на швидке відновлення порушених прав шляхом обов'язкового виконання постанов суду.

Питання поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання вирішується ухвалою суду згідно з ст.261 КАС України.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 8, 9, 11. 17, 94, 99, 128, 159-163, 181 КАС України, ст. 9, 19, 56, 124 Конституції України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління юстиції у Черкаській області та начальника Управління державної виконавчої служби у невиправданому зволіканні у поверненні в зв'язку з не відповідністю вимогам виконавчих листів № 712/360/15-а від 29.10.2015 року, № 712/357/15-а від 29.10.2015 року, № 712/352/15-а від 02.11.2015 р., № 712/327/15-а від 27.10.2015 р., № 712/122/15-а від 30.10.2015р., № 712/322/15-а від 29.10.2015 р., № 712/321/15-а від 29.10.2015 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: