Ухвала суду № 58134210, 26.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1627/15-ц Головуючий у І інстанції Литвиненко О. Л.Провадження № 22-ц/780/448/16 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 30 26.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

26 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі: Нагорній Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Київська кондитерська компанія» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 18 листопада 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київська кондитерська компанія» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -

встановила:

Позивач ТОВ «Київська кондитерська компанія» звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що Солом'янським районним судом м. Києва ухвалено вирок від 08.04.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 191 КК України та стягнуто матеріальну шкоду на користь ТОВ «Київська кондитерська компанія» в розмірі 8369 гривень 41 копійка. Вважає, що ОСОБА_2 порушив зобов'язання, яке виникло внаслідок договору про індивідуальну матеріальну відповідальність від 28.01.2013 року, тому він має відповідати за порушення зобов'язання. Вважає, що внаслідок порушення зобов'язання ОСОБА_2 має заборгованість перед ТОВ «Київська кондитерська компанія» в розмірі 8369 гривень 41 копійка, в порядку ст. 625 ЦК України суму в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 313 гривень 85 копійок та суму індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 5373 гривні 16 копійок. В уточненому позові просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Київська кондитерська компанія» завдану матеріальну шкоду в розмірі 14056 гривень 42 копійки та судові витрати.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 18 листопада 2016 року у задоволенні позову ТОВ «Київська кондитерська компанія» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач. подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 08.04.2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 191 КК України, позов ТОВ «Київська кондитерська компанія» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Київська кондитерська компанія» матеріальну шкоду в розмірі 8369 гривень 41 копійка. З даного вироку вбачається, що ОСОБА_2 28.01.2013 року призначений на посаду представника торгівельного відділу активних продаж ТОВ «Київська кондитерська компанія». 28.01.2013 року між ТОВ «Київська кондитерська компанія» та працівником ОСОБА_2 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальні збитки, в які позивач включив: заборгованість по невиконанню вироку суду в розмірі 8369 гривень 41 копійка, суми в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 313 гривень 85 копійок та суму індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 5373 гривні 16 копійок.

Сума матеріальної шкоди в розмірі 8369 гривень 41 копійка з ОСОБА_2 стягнута вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 08.04.2015 року, 16.06.2015 року Солом'янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Київська кондитерська компанія» матеріальну шкоді в розмірі 8369 гривень 41 копійка та 02.11.2015 року державним виконавцем ВДВС Баришівського РУЮ відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 16.06.2015 року Солом'янським районним судом м. Києва.

В ході розгляду справи представник позивача Деревянко С.М. зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Київська кондитерська компанія» матеріальну шкоду в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 313 гривень 85 копійок та суму індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 5373 гривні 16 копійок в порядку ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошові зобов'язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК, передбачають насамперед договірні правовідносини. Крім того, з рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що зазначено в ст. 11 ЦК, рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність. Передбачена ст. 625 ЦК відповідальність не застосовується до правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством. Зокрема, дія ст. 625 ЦК не поширюється на трудові правовідносини (з приводу заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва тощо), сімейні правовідносини, відшкодування шкоди (ВСУ «Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві»).

Позивач ТОВ «Київська кондитерська компанія» в обґрунтування застосування ч.2 ст. 625 ЦК України послався на вирок суду, яким частково задоволено його цивільний позов в сумі 8369 гривень 41 копійка., що є завданою матеріальною шкодою внаслідок злочинних дій відповідача ОСОБА_2. А тому не є зобов'язальними відносинами між сторонами, оскільки грошові зобов'язання, відповідальність за невиконання яких встановлена ст.625 ЦК України, передбачають насамперед договірні правовідносини.

При цьому ч.5 ст.11 ЦК України, в якій йдеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст.625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов'язань. Крім цього, з рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання.

Отже, до правовідносин, які склались між сторонами по справі ТОВ «Київська кондитерська компанія» та ОСОБА_2 положення ст. 625 ЦК України не застосовується. Заявлені в позові стягнення 3 % річних та індекс інфляції за весь час прострочення не є матеріальною шкодою. Тому суд першої інстанції вірно визначив, що відсутні підстави для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Київська кондитерська компанія»відхилити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 18 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: