Рішення № 58133234, 02.06.2016, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6789/15-ц

Провадження № 2/362/294/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Марчука О.Л.,

при секретарях - Лущик Т.М., Шевченко О.Г.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенець Олександр Анатолійович про визнання домоволодіння спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя та його виділення в натурі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в обґрунтування вимог якого зазначила, що за час її шлюбу із ОСОБА_4, останній отримав у спадок житловий будинок (домоволодіння), який, внаслідок її трудових і грошових затрат та їх із колишнім чоловіком спільних зусиль і затрат, вони капітально відремонтували, перебудували і добудували та привели його в стан, що істотно збільшив його у своїй цінності і вартості.

Посилаючись на викладені обставини та статтю 22 КзпШС України, статті 1, 2, 5, 60, 62, 65, 72 СК України, позивач просить визнати отримане у спадок ОСОБА_4 за час їх шлюбу домоволодіння спільним сумісним майном подружжя, поділити його по ? частині кожному з них, виділити певні його приміщення їм для користування та зобов'язати її і ОСОБА_4 виконати конкретні будівельно-монтажні роботи.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги позову та просили їх задовольнити з викладених у заяві підстав.

Представник позивача пояснив, що за час шлюбу сторони разом змінили вартість будинку, що підтверджується висновком експерта, а тому відповідно до сімейного законодавства вказане підстави для визнання домоволодіння отриманого відповідачем у спадщину в період шлюбу спільним майном подружжя, а також його подальшого поділу та виділення частин для користування в натурі.

Відповідачі в судове засідання не прибули.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог. Посилаючись на те, що висновок експерта наданого стороною позивача здійснено за технічним паспортом 2014 року, який є неофіційним, згідно цього ж висновку, капітальних робіт не було, усі добудови здійснено до 1986 року і вони не узаконені і не можуть бути предметом поділу, а до оцінки окрім самого домоволодіння включено також і земельну ділянку, просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа в судове засідання не прибула, просив проводити розгляд справи у його відсутності, позов не підтримав.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, свідків та дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд встановив наступні обставини.

У період часу з 20 вересня 1980 року ОСОБА_1 і ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який потім було розірвано рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2013 року (т.с, 1, а.с. 33).

За час шлюбу із ОСОБА_1, ОСОБА_4 отримав у спадок житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 17 липня 1984 року (т.с. 1, а.с. 12).

Вказані обставини позивач і представники сторін визнали та не оспорили.

Допитані під час розгляду справи за клопотанням сторони позивача свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які є дітьми сторін ОСОБА_1 і ОСОБА_4, в судовому засіданні дали аналогічні за змістом пояснення про те, що їх батьки декілька разів перебудовували житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будували дах, перегородки між кімнатами, встановлювали котел, проводили газ, клали плитку у ванній кімнаті, підривали фундамент і заливали новий, міняли підлогу в усіх кімнатах, робили нові стелі, стяжки, утеплювали хату, укріплювали стіни, внаслідок чого будинок є новим.

Зазначили, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 все робили «своїми руками», працюючи спільно та за спільні кошти.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він здійснював встановлення біля десяти вікон у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, коли проводився його капітальний ремонт у 2008 - 2009 році.

Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 62 CК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Кодекс про шлюб та сім'ю України, положення якого діяли до набуття чинності Сімейним кодексом України, аналогічної норми не містить.

Тобто, для вирішення позовних вимог про визнання нерухомого майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суду необхідно встановити обставини та з'ясувати чи дійсно спірне домоволодіння, яке ОСОБА_4 отримав у спадок за час шлюбу із ОСОБА_1, - за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат позивача.

Зокрема, як на підставу своїх вимог, позивач посилається на Висновок експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 17.08.2015 року № 1348, згідно із яким проведені будівельно-ремонтні роботи до вартості всього житлового будинку та господарських будівель і споруд у процентному відношенні становлять 68/100 %, однак не вбачається можливим об'єктивно визначити дійсну вартість будівельно-монтажних робіт, проведених у будинку АДРЕСА_1 (т.с. 1, а.с. 34 - 58).

Так, вказаним висновком визначено різницю залишкової вартості земельних поліпшень здійснених у зазначеному об'єкті нерухомості, яку вирахувано шляхом віднімання залишкової вартості даного будинку «до» та «після» проведення відповідних будівельних і будівельно-ремонтних робіт, а саме: 316 087 гривень - 100 253 гривні = 215 834 гривні.

Разом з цим, суд критично оцінує висновки експерта щодо встановленої ним різниці залишкової вартості спірного домоволодіння, оскільки при обрахуванні залишкової вартості даного об'єкту нерухомості «до» та «після» проведення відповідних будівельних і будівельно-ремонтних робіт, експертом було використано не дійсну, реальну, фактичну, а інвентаризаційну вартість майна станом на певний рік.

Крім того, висновок експерта не містить даних про те, яким чином експерт визначив інвентаризаційну вартість спірного майна станом на 29.08.1978 року в сумі 6 411 одиниць - в національній валюті України гривні; будь-яких обґрунтувань і/або обчислень зазначених показників висновок експерта не містить.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин по справі та неможливості об'єктивно визначити дійсну вартість будівельно-монтажних робіт, проведених у будинку АДРЕСА_1, суд приходить до висновку, що Висновок експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 17.08.2015 року № 1348 не відображає дійсну, реальну, фактичну вартість спірного майна як станом на дату його отримання у спадок ОСОБА_4, так і станом на дату припинення шлюбу між ним і ОСОБА_1, що позбавляє можливості встановити існування або відсутність істотного збільшення вказаного нерухомого майна у своїй вартості, що є обов'язковою умовою можливості бути визнаним об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із частиною третьою статті 10 та частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, під час розгляду справи, згідно із вимогами частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 ЦПК України, стороною позивача не доведено тих обставин, що будинок АДРЕСА_1 за час шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_4 істотно збільшився у своїй вартості.

Клопотань про призначення і проведення судової експертизи для з'ясування обставин щодо дійсної, реальної, фактичної вартості спірного майна станом на дату його отримання у спадок ОСОБА_4 та станом на дату припинення шлюбу між ним і ОСОБА_1, - стороною позивача в судовому засіданні не заявлено.

Надані в судовому засіданні пояснення свідків також не є належними доказами істотного збільшення спірного домоволодіння у своїй вартості, оскільки не містять жодних грошових показників та розрахунків його вартості.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним і необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 СК України, ст. ст. 1 - 11, 57 - 62, 64, 169, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 про визнання домоволодіння спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя та його виділення в натурі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий