Рішення № 58132527, 07.06.2016, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер провадження 2/289/438/16

Справа № 289/499/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016 м .Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі :

Головуючого судді Сіренко Н.С.,

при секретарі Галькевич Ю.В.,

за участі відповідача ОСОБА_1,

розглянувши позовну заяву за позовом ПАТ "КРЕДОБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29.03.2016 ПАТ "КРЕДОБАНК", в інтересах якого за довіреністю діє ТзДВ "Інтер-Ріск Україна", звернулось до Радомишльського районного суду Житомирської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначає те, що 28.11.2013 між ПАТ "КРЕДОБАНК" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4858-OWNCASH. Відповідно до п.1 Договору ПАТ "КРЕДОБАНК" зобов'язався надати у власність ОСОБА_1 грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов'язується використати кредит на цілі, вказані в цьому Договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених Договором. 28.11.2013 відповідно до п. 3.1 Договору грошові кошти були перераховані ОСОБА_1 у безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок ПАТ "КРЕДОБАНК" у сумі 7 223,58 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 28.11.2013 № 34703024 та меморіальним ордером від 28.11.2013 № 34703065. Відповідно до п. 2.3 Договору встановлено термін кредитування до 28.11.2016. Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами рівними сумами по 376,80 грн. Згідно з п.2.4. Договору ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати ПАТ "КРЕДОБАНК" 9,99% річних за користування кредитом. Починаючи з 24.04.2014 ОСОБА_1 припинив виконувати свої зобов'язання за Договором, що призвело до порушення прав позивача. 30.10.2015 на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення-вимогу щодо дострокового погашення заборгованості, яка останнім проігнорована. Станом на 22.03.2016 заборгованість за Договором ОСОБА_1 не погашена. Станом на 26.01.2016 загальна сума заборгованості за Договором становить 11 937,03 грн., яка складається з: 6 558,36 грн. - неповернута сума кредиту (п.2.1. Договору); 1 164,14 грн. - прострочені відсотки (п.2.4 Договору); 3 018,75 грн. - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту (п 2.12 Договору); 1 195,78 грн. - пеня (п.6.1 Договору). За вказаних обставин, просить стягнути вказану заборгованість та понесені судові витрати у розмірі 1 378,00 грн.

При поданні позовної заяви представник позивача за довіреністю подав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечивши за наявності підстав проти постановлення заочного рішення у справі (а.с. 19).

У попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав, зазначив, що перестав сплачувати кредит у зв'язку із тяжким матеріальним становищем.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, враховуючи визнання останнім позовних вимог, суд ухвалює рішення в попередньому судовому засіданні, враховуючи вимоги ст. 174 ЦПК України.

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз'яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Судом встановлено, що між сторонами склалися цивільні правовідносини із зобов'язань по кредитному договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми, зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно дост.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається з ст.617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

В силу ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суму боргу відповідач не спростував, а відсутність коштів не є підставою для звільнення від погашення кредитного зобов'язання. Вимогу банку про повернення кредитних коштів відповідач у добровільному порядку не виконав.

Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 88, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 548-551, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ "КРЕДОБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (ідентифікаційний код 09807862, р/р 290999901 в ПАТ "КРЕДОБАНК", МФО 325365) заборгованість у розмірі 11 937,03 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять сім грн. 03 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (ідентифікаційний код 09807862, р/р 290999901 в ПАТ "КРЕДОБАНК", МФО 325365) судові витрати у розмірі 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. С. Сіренко