Постанова № 58130624, 01.06.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2016 р. Справа № 917/314/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Істоміна О.А., суддя Слободін М.М.,

при секретарі Бєлкіній О.М.,

за участю представників :

позивача ОСОБА_1 дов. б/н від 26.04.2016 р.,

відповідача ОСОБА_2 дов. № 1 від 30.03.2016р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1397 П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.04.2016 р. у справі № 917/314/16,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень", с. Першотравневе, Зміївський район, Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод", м. Гадяч, Полтавська область,

про стягнення 2 733 052,14 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.04.2016 р. (суддя Бунякіна Г.І.) зупинено провадження у справі № 917/314/16 до набрання законної сили судовим рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області № 530/554/16-ц (номер провадження 2/530/350/16).

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.04.2016р. скасувати, посилаючись на порушення норм чинного законодавства. Заявник наголошує на тому, що подання позовів про визнання недійсним договорів не визнається перешкодою для зясування обставин у справі про стягнення за такими договорами, тому і підстави для зупинення провадження у даній справі у розумінні ст. 79 ГПК України відсутні.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції законною та такою, що прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства. Відповідач зазначив, що справи № 917/314/16 та № 530/554/16-ц (номер провадження 2/530/350/16) є повязаними, а результат вирішення справи № 530/554/16-ц матиме суттєве значення для вирішення справи № 917/314/16, оскільки в пунктах даного договору визначено розмір пені, порядок та строки проведення розрахунків за отриманий товар, відповідальність за невиконання зобов'язань щодо оплати товару у встановлені в договорі строки, які необхідно враховувати господарському суду для встановлення правильності нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат при вирішенні по суті справи № 917/314/16.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство "Племінний завод "Червоний велетень" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" 2 733 052,14 грн., з яких 2 011 736,70 грн. - заборгованість відповідача за поставлені товарно-матеріальні цінності (молоко коров'яче незбиране) за умовами Договору поставки № 0104-2 від 01.04.2015 р. в період квітня - грудня 2015 року, 546 713,65 грн. - пеня за порушення договірних зобов'язань щодо оплати за придбане молоко, 142 558,88 грн. - інфляційні витрати, 32 042,91 грн. - 3 % річних.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 0104-2 від 01.04.2015 р.

21.04.2016 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області у справі № 530/554/16-ц (номер провадження 2/530/350/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" до Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень", ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поставки № 0104-2 від 01.04.2015 року та стягнення грошових коштів. Відповідач надав копію ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 20.04.2016р. про відкриття провадження у справі № 530/554/16-ц.

Задовольняючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду у справі № 917/314/16 є заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" за умовами договору поставки № 0104-2 від 01.04.2015 р., в тому числі і санкції (пеня) за невиконання договірних зобов'язань, а в справі Зіньківського районного суду Полтавської області № 530/554/16-ц - визнання недійсним вказаного договору поставки. Справа № 530/554/16-ц, яку розглядає Зіньківський районний суд Полтавської області, як зазначив суд першої інстанції, стосується оцінки договору поставки № 0104-2 від 01.04.2015 р. на предмет відповідності його чинному законодавству, зокрема, щодо правосуб'єктності підписантів з боку покупця відповідача, а результат розгляду справи № 530/554/16-ц (у випадку прийняття Зіньківським районним судом Полтавської області рішення про визнання договору поставки недійсним) вплине на рішення у даній справі, зокрема, на цифровий ряд нарахованих штрафних санкцій, які позивачем заявлено до стягнення.

Проте, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі 917/314/16 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 530/554/16-ц (номер провадження 2/530/350/16), що розглядається Зіньківським районним судом Полтавської області.

Так, згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.

Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі. За змістом вказаної для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України.

У п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 3 і 4 ст. 35 ГПК України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду позовних вимог є стягнення заборгованості за договором поставки № 0104-2 від 01.04.2015 р., який на момент звернення позивача з даним позовом до господарського суду, є дійсним.

В статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом першої інстанції не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про стягнення заборгованості за договором поставки, суд першої інстанції мав встановити і відповідні обставини його укладення, як то: підписання сторонами та скріплення їх печатками, досягнення згоди з усіх істотних умов договору, тобто встановити, чи є такий договір укладеним та чинним на час розгляду спору тощо, використовуючи за необхідності і права, передбачені ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України в постановах від 08.04.2015 р. у справі № 922/4266/14, від 10.02.2016 р. у справі № 909/960/15, від 20.01.2016 р. у справі № 918/1164/15.

З огляду на наведене, розгляд Зінківським районним судом Полтавської області справи № 530/554/16-ц не може бути перешкодою для встановлення і з'ясування відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України істотних обставин у справі № 917/314/16, в якій предметом спору є стягнення заборгованості за договором, а позовні вимоги ґрунтуються на зобовязальних відносинах на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 0104-2 від 01.04.2015 р.

Тому, вирішення спору у справі № 530/554/16-ц не може бути перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у даній справі № 917/314/16 у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.

Також, варто відзначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Отже, зупинення провадження у справі № 917/314/16 за відсутністю достатніх підстав є порушенням розумних строків тривалості судового провадження, що може вважатися порушенням права на справедливий і публічний розгляд справи в суді.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, в порушення норм процесуального права, не зясував повязаність зазначених справ підставою виникнення спірних правовідносин, безпідставно зупинив провадження у справі № 917/314/16, чим зумовив і безпідставне зупинення розгляду цієї справи по суті.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому, вказана ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 79, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача, Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень", с. Першотравневе, Зміївський район, Харківської області, на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.04.2016 р. у справі № 917/314/16 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.04.2016 р. у справі № 917/314/16 скасувати.

Справу направити до господарського суду Полтавської області для розгляду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 45А, код ЄДРПОУ 35294028) на користь Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень" (63422, с. Першотравневе, Зміївський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 00486770) 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Слободін М.М.