Рішення № 58130080, 01.06.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2016 р.Справа № 922/1448/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "НП-Трейдінг", м. Чугуїв до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Транс", м. Харків про стягнення 41340,08 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н віж 28.04.2015;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "НП-Трейдінг" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Транс" заборгованості за поставлений товар в сумі 31693,20 грн., штрафу за прострочку оплати понад 60 днів в сумі 9507,96 грн., два відсотки річних за кожен день прострочки в сумі 138,92 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 06-11/15-04 від 06.11.2015 щодо оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 травня 2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23 травня 2016 року о 11:00 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 травня 2016 року розгляд справи відкладено на 01 червня 2016 р. о 11:40 год.

В судовому засіданні 01.06.2016 представник позивача підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого уповноваженого представника в засідання суду не направив, витребувані судом документи не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовими повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06 листопада 2015 року між Приватним підприємством "НП-Трейдінг" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроліга Транс" (надалі - Покупець) був укладений договір поставки №06-11/15-04 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві паливно-мастильні матеріали (далі - "Товар") партіями, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та своєчасно оплатити цей Товар.

Згідно з п.1.2. Договору ціна, асортимент, кількість (об'єм) та порядок поставки кожної партії Товару погоджується Сторонами та відображається у рахунку фактурі, видаткових накладних.

Відповідно до п.1.3. Договору доказом факту поставки Товару є оформлені належним чином видаткові документи (товарно - транспортні накладні та/або видаткові накладні, та/або додаткові угоди до Договору, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, та/або акти приймання-передачі товару). У випадку доставки Товару Покупцеві із залученням Перевізника Постачальник оформлює товарно-транспортну накладну у 4-х екземплярах. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Постачальника, другий - передається водієм (експедитором) Покупцеві, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом уповноваженого представника Покупця (у разі потреби й печаткою або штампом Покупця), передається Покупцем перевізнику.

Згідно з п.3.1. Договору загальна ціна Договору складається з сум поставок, указаних у видаткових накладних, на партію Товару, які було складено за час дії цього Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору Покупець зобов'язаний здійснювати оплату вартості кожної партії Товару на поточний рахунок Постачальника протягом 7 банківських днів після поставки.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2016 року. У разі відсутності письмової заяви жодної зі Сторін про припинення дії цього Договору, поданої до моменту припинення дії Договору, останній вважається продовженим на один календарний рік. Кількість разів продовження дії цього Договору є необмеженою (п.9.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 31693,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2/5-1 від 05.02.2016, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № НПТ-02/05-1 від 05.02.2016 та довіреністю № 5 від 05.02.2016 (а.с. 13-15).

Втім, відповідач за поставлений товар не розрахувався та заборгованість не оплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті товару поставленого за договором по вищевказаній видатковій накладній становить 31693,20 грн.

Отже, відповідач порушив умови договору щодо строків розрахунків за одержаний товар та не здійснив його оплату в повному обсязі та в обумовлені строки.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару та діючого законодавства, тому визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №06-11/15-04 від 06.11.2015 у розмірі 31693,20 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 9507,96 грн. - штрафу, суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п.7.2. Договору у випадку прострочення оплати поставленого товару на строк понад шістдесят календарних днів - Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості не оплаченого товару.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, заявленого до стягнення в розмірі 9507,96 грн. приходить до висновку, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства, розрахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 138,92 грн. - 2% річних, суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.3. Договору у випадку прострочення виконання зобов'язань з оплати Товару, якщо відстрочка не передбачена відповідною додатковою угодою, Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 2 (два) проценти від суми боргу за кожний день прострочення платежу, що є обрахованими за кожен день прострочення процентами річних, які збільшені, порівняно з розміром, встановленим у ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі частини 2 цієї статті.

Враховуючи порушення відповідачем свого грошового зобов'язання за договором поставки, здійснивши перерахунок 2% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 2% річних в сумі 138,92 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33-35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Транс" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 65, офіс 325, код ЄДРПОУ 39936753) на користь Приватного підприємства "НП-Трейдінг" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Жадановського, буд. 7, код ЄДРПОУ 32690405) суму основного боргу в розмірі 31693,20 грн., штрафу в розмірі 9507,96 грн., 2% річних в сумі 138,92 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_2