Рішення № 58129736, 30.05.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 травня 2016 року Справа № 913/399/16

Провадження № 29/913/399/16

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 8 159 543 грн 64 коп.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.05.2016 було оголошено перерву до 30.05.2016 до 14 год. 30 хвил.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання Богуславська Е.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_2, головний юрисконсульт Відділу виконавчих проваджень та проваджень у справах про банкрутство Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту за довіреністю № 14-03 від 18.04.2014;

від відповідача: ОСОБА_3, юрисконсульт юридичного відділу правової та договірної роботи за довіреністю № 47 від 04.02.2016.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі ПАТ «НАК «Нафтогаз України», позивач у справі) звернулося до господарського суду з позовом від 01.03.2016 № 14/2-242 до ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі ПАТ ГГ «Луганськгаз», відповідача у справі) про стягнення з останнього 8 159 543 грн 64 коп., з яких:

- 4 804 627 грн 17 коп. заборгованість за договором купівлі продажу природного газу № 13-201-В від 04.01.2013 протягом січня 2013 року вересня 2015 року;

- 1 614 438 грн 11 коп. пеня за період прострочення платежів з 20.02.2013 по 10.02.2016 за кожний місяць окремо;

- 197 692 грн 19 коп. - 3 % річних за період прострочення платежів з 20.02.2013 по 10.02.2016 за кожний місяць окремо;

- 1 542 786 грн 17 коп. - інфляційні нарахування за період прострочення платежів з вересня 2013 року по січень 2016 року за кожний місяць окремо.

Позивач, посилаючись на норми статей 11-16, 2583 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статей 193, 216, 217, 231, 264, 265 Господарського кодексу України (далі ГК України), обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобовязань за укладеним сторонами договором купівлі продажу природного газу № 13-201-В від 04.01.2013 стосовно несвоєчасної оплати за спожитий природний газ протягом січня 2013 року вересня 2015 року на загальну суму 15 237 169 грн 09 коп. згідно актів приймання передачі природного газу, які залучені до матеріалів справи.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі ПАТ ГГ «Луганськгаз») відповідач у справі, надав відзив на позов від 23.03.2016 № 01-02-54/501, в якому проти позову заперечує у повному обсязі посилаючись на норми статті 601 ЦК України, оскільки подав заяву від 19.11.2015 № 01-02-43/1991 про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобовязаннями перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у сумі 34 035 168 грн 96 коп. за договором купівлі - продажу природного газу від 31.01.2013 № 13-411-ПР та за договором купівлі - продажу природного газу від 28.09.2012 № 12/4-304-В у сумі 1 720 грн 50 коп., за договором купівлі - продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-201-В у сумі 4 994 676 грн 79 коп., за договором купівлі - продажу природного газу від 31.01.2011 № 14/284/11 в сумі 167 286 грн 34 коп. та за договором купівлі - продажу природного газу від 04ю01ю2013 № 13-206-ВВ у сумі 112 468 грн 86 коп. шляхом часткового зарахування зустрічних зобовязань ПАТ «НАК «Нафтогаз України» перед ПАТ ГГ «Луганськгаз» згідно з договорами з надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами: від 30.01.201 № 14-123-ТН у сумі 15 893 861 грн 53 коп., від 30.01.2014 № 14-124-ТБ у сумі 2 113 309 грн 29 коп. та від 30.01.2014 № 14-34-ПР у сумі 21 304 150 грн 63 коп., на загальну суму 39 311 321 грн 45 коп.

Відповідач наполягає на тому, що подання вказаної заяви припинило борг за договором купівлі продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-201-В у сумі 4 994 676 грн 79 коп.

На обґрунтування своїх доводів надав заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.11.2015 № 01-02-43/1991 з доказами надіслання на адресу позивача за супровідним листом від 19.11.2015 № 01-02-43/1991/1, які залучені до матеріалів справи.

Також, у відзиві на позов відповідач посилається на висновки сертифікату № 584 про форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 19.09.2014, виданого Торгово - промисловою палатою України та умови пункту 8.1 договору, відповідно до якого він звільняється від відповідальності, оскільки невиконання зобовязань є наслідком форс мажорних обставин.

При зясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ОСОБА_1 акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі ПАТ «НАК «Нафтогаз України», позивач у справі), як продавцем, та ОСОБА_1 акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі ПАТ ГГ «Луганськгаз», відповідач у справі), як покупцем, укладено 04.01.2013 договір купівлі продажу природного газу № 13-201-В (далі - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого позивач зобовязався передати у власність відповідачу у 2013 році природний газ, а останній в свою чергу зобовязався прийняти його та оплатити на умовах цього договору (а.с.24-47).

У розділі 2 договору сторони визначили кількість та якість газу.

За умовами пункту 2.1 договору позивач передає відповідачу у період з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом 1971,00 тис. кум. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг січень365,000квітень97,000липень3,000жовтень150,000 лютий386,000травень4,000серпень3,000листопад300,000 березень305,000червень3,000вересень5,000грудень350,000 I кВ.1056,000II кв.104,000IIІ кв.11,000IV кв.800,000Згідно з пунктом 3.3 договору приймання передача газу, переданого позивачем відповідачу у справі у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання передачі газу.

Як зазначено у пункті 3.4 договору, не пізніше 5-ого числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, відповідач зобовязується надати позивачу підписані та скріплені печаткою відповідача два примірника акта приймання передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобовязується повернути відповідачу один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна газу визначена у розділі 5 договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору ціна за 1000 куб. м газу становить 3509,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою - 20 %.

До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 36,30 грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 43,56 грн.

До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 3615,48 грн, крім того ПДВ - 20% - 723,10 грн., всього з ПДВ - 4338,58 грн.

У пункті 6.1 договору сторони встановили, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень пункту 6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання передачі.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється з поточного рахунка відповідача на поточний рахунок позивача та зараховується як оплата за газ та транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

У разі невиконання відповідачем умов пункту 6.1 цього договору він зобовязується сплатити позивачу крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (пункт 7.2 договору).

Згідно з пунктом 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обовязків щодо договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс мажорних обставин).

Під форс мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного і невідворотного характеру, включаючи вибухи на газопроводі, пожежі, землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, війну або військові дії. Строк виконання зобовязань відкладається на строк дії форс мажорних обставин (пункт 8.2 договору).

У пункті 8.3 договору сторони встановили, що сторони зобовязані негайно повідомити про обставини форс мажору та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 8.4 договору настання обставин форс мажору підтверджується у встановленому законодавством порядку.

Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови відповідача від сплати позивачу за газ, який був поставлений до їх виникнення (пункт 8.5 договору).

У пункті 9.2 договору сторони визначили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.

Строк дії договору встановлений у розділі 11 договору до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.

04.04.2013 сторони уклали додаткову угоду № 1 до цього договору, якою з 01.04.2013 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 3509,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою - 20 %.

До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 17,60 грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 21,12 грн.

До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 3596,78 грн, крім того ПДВ - 20% - 719,36 грн., всього з ПДВ - 4316,14 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.28).

10.07.2013 сторони уклали додаткову угоду № 2 до цього договору, якою з 01.07.2013 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 3529,88 грн, крім того ПДВ - 20% - 705,98 грн., всього з ПДВ - 4235,86 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.29).

08.08.2013 сторони уклали додаткову угоду № 3 до цього договору, якою з 01.08.2013 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 3532,68 грн, крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ - 4239,22 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.30).

31.12.2013 сторони уклали додаткову угоду № 4 до цього договору, в якій:

- виклали пункт 1.1 розділу 1 «Предмет договору» договору в наступній редакції: «Продавець зобовязався передати у власність Покупцю у 2013-2014 роках природний газ, а останній в свою чергу зобовязався прийняти його та оплатити на умовах цього договору»;

- виклали пункт 2.1 розділу 2 «Кількість та якість газу» договору в наступній редакції: «Продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року газ в обсязі до 3 227,003 тис.куб.м., у тому числі:

- по місяцях кварталів 2013 року (тис.куб.м.):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг січень297,508квітень92,260липень2,295жовтень151,321 лютий251,245травень4,925серпень2,538листопад195,717 березень258,090червень3,126вересень13,059грудень273,552 I кВ.806,843II кв.100,311IIІ кв.17,892IV кв.620,590- по місяцях кварталів 2014 року (тис.куб.м.):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг січень325,894квітень98,900липень2,390жовтень93,280 лютий308,860травень4,790серпень2,580листопад214,400 березень268,880червень3,103вересень11,690грудень346,600 I кВ.903,634II кв.106,793IIІ кв.16,660IV кв.654,280- виклали з 01.01.2014 пункт 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 3113,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою - 20 %.

До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 14,70 грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 17,64 грн.

До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 3189,96 грн, крім того ПДВ - 20% - 637,99 грн., всього з ПДВ - 3827,95 грн.»;

- викласти пункт 6.1 розділу 6 договору в наступній редакції: «Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20 го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу»;

- виклали розділ 11 «Строк дії Договору» договору у наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.»

Решта умов залишилися без змін (а.с.31,32).

26.04.2014 сторони уклали додаткову угоду № 5 до цього договору, якою з 01.04.2014 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 4115,10 грн, крім того ПДВ - 20% - 823,02 грн., всього з ПДВ 4938,12 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.33).

15.05.2014 сторони уклали додаткову угоду № 6 до цього договору, якою з 01.05.2014 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 4828,68 грн, крім того ПДВ - 20% - 965,74 грн., всього з ПДВ 5794,42 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.34).

10.06.2014 сторони уклали додаткову угоду № 7 до цього договору, якою з 01.06.2014 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 4840,38 грн, крім того ПДВ - 20% - 968,08 грн., всього з ПДВ 5808,46 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.35).

05.09.2014 сторони уклали додаткову угоду № 8 до цього договору, якою з 01.09.2014 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 4993,38 грн, крім того ПДВ - 20% - 998,68 грн., всього з ПДВ 5992,06 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.36).

10.11.2014 сторони уклали додаткову угоду № 9 до цього договору, якою з 01.11.2014 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 5223,90 грн, крім того ПДВ - 20% - 1044,78 грн., всього з ПДВ 6268,68 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.37).

08.12.2014 сторони уклали додаткову угоду № 10 до цього договору, якою з 01.12.2014 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу 6039,90 грн, крім того ПДВ - 20% - 1207,98 грн., всього з ПДВ 7247,88 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.38).

22.12.2014 сторони уклали додаткову угоду № 11 до цього договору, в якій:

- виклали пункт 1.1 розділу 1 «Предмет договору» договору в наступній редакції: «Продавець зобовязався передати у власність Покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а останній в свою чергу зобовязався прийняти його та оплатити на умовах цього договору»;

- виклали пункт 2.1 розділу 2 «Кількість та якість газу» договору в наступній редакції: «Продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року газ в обсязі до 3044,824 тис.куб.м., у тому числі:

- у 2013 році 1545,636 (тис.куб.м.);

- у 2014 році до 1259,188 (тис.куб.м.):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг січень348,474квітень100,329липень2,244жовтень58,311 лютий276,473травень7,720серпень1,619листопад92,199 березень214,813червень4,238вересень2,768грудень150,00 I кВ.839,760II кв.112,287IIІ кв.6,631IV кв.300,510

- у 2015 році до 240,000 (тис.куб.м.):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг січень90,00квітень0липень0жовтень0 лютий75,000травень0серпень0листопад0 березень75,000червень0вересень0грудень0 I кВ.240,000II кв.0IIІ кв.0IV кв.0- виклали розділ 11 «Строк дії Договору» договору у наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.». Решта умов залишилися без змін (а.с.39).

05.02.2015 сторони уклали додаткову угоду № 12 до цього договору, в якій:

- виклали пункт 2.1 розділу 2 «Кількість та якість газу» договору в наступній редакції: «Продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року газ в обсязі до 3017,807 тис.куб.м., у тому числі:

- у 2013 році 1545,636 (тис.куб.м.);

- у 2014 році до 1232,171 (тис.куб.м.);

- у 2015 році до 240,000 (тис.куб.м.):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг січень90,00квітень0липень0жовтень0 лютий75,000травень0серпень0листопад0 березень75,000червень0вересень0грудень0 I кВ.240,000II кв.0IIІ кв.0IV кв.0- виклали з 01.02.2015 пункт 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу становить 5700,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою - 20 %.

До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 21,90 грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 26,28 грн.

До сплати ціна за 1000 куб.м. газу 5835,90 грн, крім того ПДВ - 20% - 1167,18 грн., всього з ПДВ 7003,08 грн.». Решта умов залишилися без змін (а.с.40).

10.03.2015 сторони уклали додаткову угоду № 13 до цього договору, якою з 01.03.2015 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу 9099,90 грн, крім того ПДВ - 20% - 1819,98 грн., всього з ПДВ 10919,88 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.41).

06.04.2015 сторони уклали додаткову угоду № 14 до цього договору, якою з 01.04.2015 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу 7655,40 грн, крім того ПДВ - 20% - 1531,08 грн., всього з ПДВ 9186,48 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.42).

12.05.2015 сторони уклали додаткову угоду № 15 до цього договору, якою з 01.05.2015 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу 7257,60 грн, крім того ПДВ - 20% - 1451,52 грн., всього з ПДВ 8709,12 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.43).

03.06.2015 сторони уклали додаткову угоду № 16 до цього договору, якою з 01.06.2015 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу 7043,40 грн, крім того ПДВ - 20% - 1408,68 грн., всього з ПДВ 8452,08 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.44).

10.07.2015 сторони уклали додаткову угоду № 17 до цього договору, якою з 01.07.2015 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу 7050,70 грн, крім того ПДВ - 20% - 1410,14 грн., всього з ПДВ 8460,84 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.45).

12.10.2015 сторони уклали додаткову угоду № 18 до цього договору, в якій внесли зміни до розділу 5 «Ціна газу» та:

- виклали пункт 5.1 договору в наступній редакції: «Ціна на природний газ розміщується на офіційному веб-сайті продавця. Тарифи на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними та розподільними трубопроводами установлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.»;

- виклали пункт 5.2 договору в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м газу з 01.10.2015 по 31.10.2015 становить 6600,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою - 20 %.

До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» на території ліцензованої діяльності газорозподільного підприємства 344,30 грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 413,16 грн.

До сплати ціна за 1000 куб.м. газу 7076,30 грн, крім того ПДВ - 20% - 1415,26 грн., всього з ПДВ 8491,56 грн.»;

- викласти пункт 5.3 договору в наступній редакції: «У разі зміни тарифів на транспортування розміщуються на офіційному веб-сайті продавця та погоджуються сторонами в окремій додатковій угоді. У разі, якщо покупець не погоджується на відповідні зміни, він має право змінити постачальника (продавця) відповідно до порядку, передбаченого Законом України «Про ринок природного газу.»;

- викласти пункт 5.4 договору в наступній редакції: «Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу». Решта умов залишилися без змін (а.с.46).

28.10.2015 сторони уклали додаткову угоду № 19 до цього договору, якою з 01.11.2015 внесли зміни до пункту 5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору та виклали, зокрема, що: «До сплати ціна за 1000 куб.м. газу 6943,32 грн, крім того ПДВ - 20% - 1388,67 грн., всього з ПДВ 8331,99 грн.» Решта умов залишилися без змін (а.с.47).

На виконання своїх зобовязань за договором позивач передав відповідачу протягом січня 2013 року вересня 2015 року природний газ на загальну суму 15 237 169 грн 09 коп., що підтверджується наступними актами прийому передачі природного газу (а.с.48-80):

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 397,508 тис.куб.м. за січень 2013 року на суму 1 290 761,07 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 251,245 тис.куб.м. за лютий 2013 року на суму 1 090 045,053 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 258,090 тис.куб.м. за березень 2013 року на суму 1 119 743,08 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 92,260 тис.куб.м. за квітень 2013 року на суму 398 206,72 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 4,925 тис.куб.м. за травень 2013 року на суму 21 256,97 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 3,126 тис.куб.м. за червень 2013 року на суму 13 492,24 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 3,395 тис.куб.м. за липень 2013 року на суму 9 721,28 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 2,538 тис.куб.м. за серпень 2013 року на суму 10 759,12 грн;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 13,059 тис.куб.м. за вересень 2013 року на суму 55 359,92 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 151,321 тис.куб.м. за жовтень 2013 року на суму 641 482,41 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 195,717 тис.куб.м. за листопад 2013 року на суму 829 686,65 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 273,552 тис.куб.м. за грудень 2013 року на суму 1 159 646,02 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 348,474 тис.куб.м. за січень 2014 року на суму 1 333 941,74 грн;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 276,473 тис.куб.м. за лютий 2014 року на суму 1 058 325,37 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 214,813 тис.куб.м. за березень 2014 року на суму 822 293,86 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 100,329 тис.куб.м. за квітень 2014 року на суму 495 436,65 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 7,720 тис.куб.м. за травень 2014 року на суму 44 732,89 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 4,238 тис.куб.м. за червень 2014 року на суму 24 616,23 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 2,244 тис.куб.м. за липень 2014 року на суму 13 034,17 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 1,619 тис.куб.м. за серпень 2014 року на суму 9 403,89 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 2,768 тис.куб.м. за вересень 2014 року на суму 16 586,01 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 58,311 тис.куб.м. за жовтень 2014 року на суму 349 402,77 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 92,199 тис.куб.м. за листопад 2014 року на суму 577 966,03 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 122,983 тис.куб.м. за грудень 2014 року на суму 891 366,03 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 115,951 тис.куб.м. за січень 2015 року на суму 840 398,94 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 102,647 тис.куб.м. за лютий 2015 року на суму 718 845,15 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 82,929 тис.куб.м. за березень 2015 року на суму 905 574,73 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 45,814 тис.куб.м. за квітень 2015 року на суму 420 869,40 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 4,862 тис.куб.м. за травень 2015 року на суму 42 343,74 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 1,136 тис.куб.м. за червень 2015 року на суму 9 601,56 грн;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 1,068 тис.куб.м. за липень 2015 року на суму 9 036,18 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 0,806 тис.куб.м. за серпень 2015 року на суму 6 819,43 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу у обсязі 0,758 тис.куб.м. за вересень 2015 року на суму 6 413,31 грн.

Вказані акти підписані сторонами без зауважень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач послався на те, що відповідач оплату за отриманий газ здійснив частково, заборгованість складає 4 804 627 грн 17 коп.

На підставі пункту 7.2 договору позивач нарахував та предявив до стягнення пеню в сумі 1 614 438 грн 11 коп. за період прострочення з 20.02.2013 по 10.02.2015 за зобовязаннями кожного місяця окремо згідно розрахунку (а.с.11-23).

Відповідно до статті 625 ЦК України нараховані та предявлені до стягнення 3 % річних в сумі 197 692 грн 19 коп. за період прострочення з 20.02.2013 по 10.02.2016 за кожний місяць окремо та інфляційні нарахування в сумі 1 542 786 грн 17 коп. за зобовязаннями липень 2013 року вересень 2015 року.

Відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав викладених вище.

Доповнюючи свої заперечення відповідач надав пояснення, викладені у клопотанні від 18.04.2016 № 01-02-54/681 та надав бухгалтерську довідку від 21.03.2016 № 01-02-61/478 щодо зарахування зустрічних позовних вимог, в якій зазначив наступне.

Здійснюючи зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно заяви про зарахування зустрічних вимог № 01-02-43/1991 від 19.11.2015, ПАТ "Луганськгаз" враховував заборгованості за договорами у наступному вигляді:

- заборгованість ПАТ «Луганськгаз» перед ПАТ НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.2013 № 13-411-ПР у сумі 34 035 168 грн 96 коп. була припинена повністю заборгованістю ПАТ НАК «Нафтогаз України» перед ПАТ «Луганськгаз» за договорами транспортування: № 14-123- ТН від 30.01.2014 у сумі 15 893 861 грн 53 коп., № 14-124-ТБ від 30.01.2014 у сумі 2 113 309 грн 29 коп. та частково № 14-34-ПР від 30.01.2014 у сумі 16 027 998 грн 14 коп.;

- заборгованість ПАТ «Луганськгаз» перед ПАТ НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу природного газу від 28.09.2012 № 12/4-304-В у сумі 1 720 грн 50 коп. була припинена повністю заборгованістю ПАТ НАК «Нафтогаз України» перед ПАТ «Луганськгаз» за договором транспортування № 14-34-ПР від 30.01.2014 у сумі 1 720 грн 50 коп.;

- заборгованість ПАТ «Луганськгаз» перед ПАТ НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-201-В у сумі 4 994 676 грн 79 коп. була припинена повністю заборгованістю ПАТ НАК «Нафтогаз України» перед ПАТ «Луганськгаз» за договором транспортування № 14-34-ПР від 30.01.2014 у сумі 4 994 676 грн 79 коп.;

- заборгованість ПАТ «Луганськгаз» перед ПАТ НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011 № 14/284/11 - В у сумі 167 286 грн 34 коп. була припинена повністю заборгованістю ПАТ НАК «Нафтогаз України» перед ПАТ «Луганськгаз» за договором транспортування № 14-34-ПР від 30.01.2014 у сумі 167 286 грн 34 коп.;

- заборгованість ПАТ «Луганськгаз» перед ПАТ НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-206-ВВ у сумі 112 468 грн 86 коп. була припинена повністю заборгованістю ПАТ НАК «Нафтогаз України» перед ПАТ «Луганськгаз» за договором транспортування № 14-34-ПР від 30.01.2014 у сумі 112 468 грн 86 коп.

Відповідач зазначив, що у ПАТ НАК «Нафтогаз України» за договором від 30.01.14 № 14-34-ПР станом на 01.12.2015 залишилась заборгованість перед відповідачем у сумі: 24 593 722 грн 80 коп. 16 027 998 грн 14 коп. 1 720 грн 50 коп. 4 994 676 грн 79 коп. 167 286 грн 34 коп. 112 468 грн 86 коп. = 3 289 572 грн 17 коп.

У додаткових поясненнях від 17.05.2016 № 01-02-54/823 відповідач, посилаючись на норми статті 11 Закону України «Про торгово промислові палати в Україні», якою визначений перелік прав торгово промислової палати, зокрема: надавати за дорученням юридичних осіб послуги, повязані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України; самостійно визначати методи здійснення своєї діяльності, виконувати інші повноваження, що не суперечать законодавству України, вважає, що Торгово промислова палата України (далі ТПП України) мала повноваження для надання сертифікату № 584 від 19.09.2014 про настання форс мажорних обставин.

На виконання пункту 8.3 договору відповідач своїм листом від 30.09.2014 за вих. № 01-02-43/2957 повідомляв позивача про дію обставин непереборної сили за всіма договорами, укладеними між сторонами за позовом, а також додав до листа відповідні сертифікати ТПП України.

Крім того, з метою попередження негативних наслідків відповідач у газеті Верховної ради України «Голос України» у випуску № 203 (5953) від 22.10.2014 опублікував оголошення з переліком втрачених штампів та печаток.

На обґрунтування своїх доводів відповідача надав копії документів, які залучені до матеріалів справи, а саме:

- листа від 30.09.2014 № 01-02-43/2957 з доказами відправлення позивачу;

- витяг з випуску газети «Голос України» від 25.10.2014 № 206 (5956);

- витяг з випуску газети «Голос України» від 22.10.2014 № 203 (5953);

- витяг з випуску газети «Голос України» від 28.01.2015 № 14 (56018);

- контррозрахунок пені за договором від 04.01.2013 № 13-201-В за період з 01.03.2013 по 07.04.2014.

Стосовно зарахування зустрічних однорідних вимог позивач у письмових поясненнях від 10.05.2016 послався на рішення господарського суду Луганської області від 28.03.2016 у справі № 913/69/16, що набрало законної сили, в якому суд визнав заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог № 01-02-43/1991 від 19.11.2015 такою, що відповідає вимогам статті 601 ЦК України, а тому відповідно до статті 35 ГПК України ці обставини не доводяться при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони щодо яких встановлено ці обставини.

У письмових поясненнях від 07.04.2016 позивач зазначив, що посилання відповідача на сертифікат Торгово промислової палати України (далі - ТПП України) № 584 19.09.2014 про форс - мажорні обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності за спірним договором № 13-201-В від 04.01.2013, є безпідставними з огляду на те, що до набрання чинності Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (набрав чинності 15.10.2014) Законом України «Про торгово промислові палати в Україні» не було передбачено право ТПП України щодо видання сертифікатів про форс мажорні обставини, оскільки сертифікат ТПП України № 584 датований 19.09.2014.

На думку позивача даний сертифікат виданий ТПП України за відсутності відповідних повноважень не має враховуватись судом як належний доказ форс мажорних обставин.

Відповідач за клопотанням від 27.05.16 № 01-02-54/896 на підтвердження існування боргу за договорами транспортування газу, зазначеними у заяві про зарахування зустрічних вимог надав суду копії актів наданих послуг з транспортування газу за договорами: від 30.01.2014 № 14-123-ТН, від 30.01.2014 № 14-124-ТБ та від 30.01.2014 № 14-34-ПР, які підписані представниками сторін, а також скріплені печатками юридичних осіб без зауважень та заперечень, які залучені до матеріалів справи.

Крім того, відповідач у судовому засіданні заявив проте, що позивачем порушено строк позовної давності за вимогами про стягнення пені та 3 % річних. Вважає, що враховуючи умови пункту 9.2 договору № 13-201-В від 04.01.2013 та те, що позивач звернувся до суду 02.03.2016, строк позовної давності розпочався з 03.03.2013 та подав контррозрахунок пені.

Оцінивши фактичні обставини, подані сторонами у справі докази, вислухавши в судовому засіданні представників сторін у справі, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору № 13-201-В від 04.01.2013, який за своєю правою природою є договором купівлі-продажу в сфері господарської діяльності і до нього застосовуються як загальні положення про зобовязання так і положення про купівлю-продаж, що містяться в главах 19, 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та 54 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні положення про купівлю продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору купівлі продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-201-В передав та протранспортував відповідачу природний газ протягом січня 2013 року вересня 2015 року в обсязі передбаченому цим договором на загальну суму 15 237 169 грн 09 коп., що підтверджується відповідними актами приймання передачі поставленого та протранспортованого газу залученими до матеріалів справи (а.с.48-80).

Претензій у відповідача щодо постачання природного газу немає.

Оплату за поставлений газ відповідач здійснив частково, залишок не сплаченої вартості отриманого газу складає 4 804 627 грн 17 коп.

19.11.2015 відповідач надіслав на адресу позивача лист № 01-02-43/1991/1 від 19.11.2015 та додану до нього заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 01-02-43/1991 від 19.11.2015, яку позивач отримав 27.11.2015. Докази містяться в матеріалах справи (а.с.106-107).

Відповідач вважає, що станом на 01.11.2015 відповідач має заборгованість перед позивачем за договором купівлі продажу природного газу від 31.01.2013 № 13-411-ПР у сумі 34 035 168 грн 96 коп., за договором купівлі - продажу природного газу від 28.09.2012 № 12/4-304-В у сумі 1 720 грн 50 коп., за договором купівлі - продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-201-В у сумі 4 994 676 грн 79 коп., за договором купівлі - продажу природного газу від 31.01.2011 № 14/284/11 в сумі 167 286 грн 34 коп. та за договором купівлі - продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-206-ВВ у сумі 112 468 грн 86 коп.

Таким чином, у відповідача існує перед позивачем зобовязання щодо сплати грошових коштів.

В свою чергу позивач станом на 01.11.2015 має заборгованість перед відповідачем у сумі 42 600 893 грн 62 коп., яка виникла за договорами з надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами: від 30.01.201 № 14-123-ТН у сумі 15 893 861 грн 53 коп., від 30.01.2014 № 14-124-ТБ у сумі 2 113 309 грн 29 коп. та від 30.01.2014 № 14-34-ПР у сумі 21 304 150 грн 63 коп.

Таким чином, у позивача існує перед відповідачем зобовязання щодо сплати грошових коштів.

Враховуючи вищевикладене, відповідач заявив про часткове припинення зобовязання перед відповідачем, зокрема, за договором купівлі продажу природного газу № 13-201-В від 04.01.2013, на підставі якого заявлено даний позов, у сумі 4 994 676 грн 79 коп.

Відповідач підтвердив бухгалтерською довідкою та наданими доказами і поясненнями, що заборгованість ПАТ «Луганськгаз» перед ПАТ НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-201-В у сумі 4 994 676 грн 79 коп. була припинена повністю заборгованістю ПАТ НАК «Нафтогаз України» перед ПАТ «Луганськгаз» за договором транспортування газу № 14-34-ПР від 30.01.2014 у сумі 4 994 676 грн 79 коп. Борг за транспортування газу підтверджений відповідними актами надання послуг.

Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 202 ГК України встановлює загальні умови припинення зобов'язань, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги.

Відповідно до статті 203 ГК України передбачено припинення господарського зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування, для чого достатньо заяви однієї сторони.

Із аналізу наведених норм вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобовязань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша боржником, а в другому навпаки (боржник у першому зобовязанні є кредитором у другому).

Отже, оскільки зобовязання сторін за договором купівлі продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-201-В та за договором на транспортування газу від 30.01.2014 № 14-34-ПР є грошовими, суд дійшов висновку про однорідність вимог, що виникли на їх підставі. Однорідність цих вимог випливає із їх юридичної природи і матеріального змісту та не залежить від підстав виникнення зобовязань.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.

Позивач не спростував обставин викладених відповідачем у заяві про зарахування зустрічних вимог № 01-02-43/1991 від 19.11.2015.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про припинення шляхом зарахування зустрічних вимог зобовязання відповідача за договором № 13-21-В від 04.01.2013 перед позивачем в сумі 4 994 676 грн 79 коп.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість в сумі 4 804 627 грн 17 коп., а тому у задоволенні вимог в цій частині позову слід відмовити.

У звязку з порушенням строків з оплати отриманого газу позивачем заявлено до стягнення пеню, нараховану на суму заборгованості за природний газ поставлений у період з січня 2013 року по вересень 2015 року за період прострочення з 20.02.2013 по 10.02.2016 за зобовязаннями кожного місяця окремо в загальній сумі 1 614 438 грн 11 коп. згідно розрахунку (а.с.11-23).

Також позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 197 692 грн 19 коп. за період прострочення з 20.02.2013 по 10.02.2016 за кожний місяць окремо та інфляційні нарахування в сумі 1 542 786 грн 17 коп. за зобовязаннями липень 2013 року вересень 2015 року.

Враховуючи те, що зобовязання за договором купівлі - продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-201-В припинилося зарахуванням зустрічних однорідних вимог за заявою відповідача від 19.11.2015, то період нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат завершується датою отримання позивачем цієї заяви, тобто 27.11.2015 (докази отримання а.с.107)

Відповідач проти стягнення пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань заперечує у повному обсязі посилаючись на події, які з березня 2014 року і до теперішнього часу відбуваються на території міста Луганська та Луганської області та є форс мажорними обставинами, що унеможливлює здійснення господарської діяльності відповідачем, на підтвердження яких до відзиву додано листи про повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили та сертифікат № 584 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем допущено порушення строку встановленого пунктом 9.2 договору № 13-201-В від 04.01.2013, в межах якого він міг звернутися до суду з вимогою про стягнення пені та 3 % річних.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У статті 550 ЦК України встановлено, що кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, укладаючи договір, сторони мають право самостійно визначити, при настанні яких обставин вони будуть звільнені від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором.

Частиною 1 статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

До обставин непереборної сили відносять, як правило, стихійні природні явища (землетрус, повінь, шторм тощо), а також суспільні явища (воєнні дії, страйки, введення мораторію та інше).

Відповідно до пункту 6.1 договору від 04.01.2013 № 13-201-В в редакції додаткової угоди № 4 оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20 го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу (а.с.32).

У разі невиконання відповідачем умов цього пункту договору він зобовязується сплатити позивачу крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (пункт 7.2 договору).

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 3 (три) роки (пункт 9.2 договору).

Згідно з пунктом 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обовязків щодо Договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних) обставин.

Пунктом 8.2 договору визначено, що під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли внаслідок непередбачених Сторонами подій надзвичайного і невідворотного характеру, включаючи вибухи на газопроводі, пожежі, землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, війну або військові дії. Строк виконання зобовязань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Відповідно до пункту 8.3 Договору, сторони зобовязані негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи відповідно до законодавства.

В частині 4 статті 219 ГК України закріплено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Сторонами в пункті 8.4 договору, передбачено, що настання обставин форс-мажору підтверджується у встановленому законодавством порядку.

Здійснивши аналіз діючого законодавства суд дійшов наступного.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014, введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Прийняття вищевказаного Указу Президента зумовило проведення антитерористичної операції (АТО) на сході України. За інформацією Служби безпеки України (лист від 13.06.2014 № 33/2117) та Міністерства внутрішніх справ України (лист від 26.06.2014 № 12/3-2428) 07.04.2014 згідно з вимогами чинного законодавства України (статті 10, 11 Закону України «Про боротьбу з тероризмом») прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції (далі - АТО) в Донецькій, Луганській і Харківській областях.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

У проведенні антитерористичної операції, у встановленому законом порядку, задіяні сили (особовий склад, спеціалісти) і засоби (зброя, транспортні, спеціальні та інші матеріально-технічні засоби) субєктів боротьби з тероризмом та інших субєктів, відповідно до законів України.

Отже, проведення з 07.04.2014 АТО на території Луганської області, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом та унеможливлює здійснення субєктом господарювання підприємницької діяльності у звичайному режимі.

Суд вважає, що вказані події є подіями надзвичайного і невідворотного характеру, що виникли з незалежних від відповідача причин, які Договір визначає як обставини форс-мажору (пункт 8.2 договору).

Листом № 01-02-43/2957 від 30.09.2014 відповідач повідомив позивача про настання обставин непереборної сили, який вручений позивачу 13.10.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням залученим до матеріалів справи.

Суд зазначає, що право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за порушення господарських зобовязань на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним або носити декларативний характер, зазначене право повинно бути гарантовано.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Вирішуючи питання щодо розповсюдження таких обставин на спірний період, суд враховує те, що тривалість антитерористичної операції на сході України, яка зазначена відповідачем у якості причини виникнення форс-мажорних обставин, закріплена на законодавчому рівні та її закінчення має бути визначено відповідним Указом Президента України, який на даний момент відсутній.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надана копія сертифікату Торгово-промислової палати України № 584 від 19.09.2014 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які мали місце внаслідок настання невідворотних обставин, а саме: проведення антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях України.

Відповідно до сертифікату Торгово-промислової палати України від 19.09.2014 № 3223/05-4 про форс-мажорні обставини за договором від 04.01.2013 № 13-201-В, засвідчено, що події на території Луганської області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) за договором від 04.01.2013 № 13-201-В. Початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) 07.04.2014, які продовжують діяти по теперішній час Дату закінчення терміну дії обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) на момент видачі даного сертифікату встановити неможливо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.07.2015 у справі № 922/6007/14.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги умови розділу 8 договору № 13-201-В від 04.01.2013, суд дійшов висновку, що відповідач звільняється від відповідальності за часткове невиконання зобовязань за цим договором починаючи з 07.04.2014, а тому вимоги щодо стягнення пені, нарахованої за період з 07.04.104 по 10.02.2016 не підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок пені, нарахованої та предявленої до стягнення позивачем за період прострочення з 20.02.2013 по 06.04.2014 суд зазначає наступне.

Враховуючи умови пункту 9.2 договору № 13-201-В від 04.01.2013 та те, що позивач звернувся з даним позовом 02.03.2016, строк в межах якого позивач може звернутися з вимогою про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань починається з 02.03.2013, а не з 20.02.2013.

Крім того, позивач при розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань не врахував того, що тривалість 2014 року складає 366 днів, а 2013 та 2015 років 365 днів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає пеня, нарахована позивачем за зобовязаннями з січня 2013 року по лютий 2014 року з 02.03.2013 по 07.04.2014 в сумі 183 113 грн 35 коп., а саме (ставка НБУ з 23.03.2012 по 09.06.2013 7,5 %; 10.06.2013 по 12.08.2013 7 %; з 13.08.2013 по 14.04.2014 6,5 %; з 15.04.2014 по 16.07.2014 9,5 %; з 17.07.2014 по 12.11.2014 12,5 %; з 13.11.2014 по 05.02.2015 14 %; з 06.02.2015 по 03.03.2015 19,5 %; з 04.03.2015 по 27.08.2015 30 %; з 28.08.2015 по 24.09.2015 27 %; з 25.09.2015 по 21.04.2016 22 %):

- за зобовязаннями січня 2013 року за період прострочення з 02.03.2013 по 28.03.2013 (29.03.2013 здійснено повний розрахунок)

(1 290 761,07 грн. х (7,5 : 365 х 2) : 100 х 27 днів) = 14 322,14 грн.;

- за зобовязаннями лютого 2013 року за період прострочення з 20.03.2013 по 25.07.2013 (26.07.2013 здійснено повний розрахунок)

(1 090 045,53 грн. х (7,5 : 365 х 2) : 100 х 82 день) = 36 733,04 грн.

(1 090 045,53 грн. х (7 : 365 х 2) : 100 х 46 днів) = 19 232,58 грн.;

- за зобовязаннями березня 2013 року за період прострочення з 20.04.2013 по 25.07.2013 (26.07.2013 здійснено повний розрахунок)

(1 119 743,08 грн. х (7,5 : 365 х 2) : 100 х 51 днів) = 23 468,59 грн.

(1 119 743,08 грн. х (7 : 365 х 2) : 100 х 46 днів) = 19 756,56 грн.;

- за зобовязаннями квітня 2013 року за період прострочення з 20.05.2013 по 28.07.2013 (29.07.2013 здійснено повний розрахунок)

(398 206,72 грн. х (7,5 : 365 х 2) : 100 х 21 днів) = 3 436,58 грн.

(398 206,72 грн. х (7 : 365 х 2) : 100 х 46 днів) = 7 025,89 грн.;

(107 995,33 грн. х (7 : 365 х 2) : 100 х 3 дня) = 124,27 грн.;

- за зобовязаннями травня 2013 року за період прострочення з 20.06.2013 по 28.07.2013 (29.07.2013 здійснено повний розрахунок)

(21 256,97 грн. х (7 : 365 х 2) : 100 х 39 днів) = 317,98 грн.;

- за зобовязаннями червня 2013 року за період прострочення з 20.07.2013 по 28.07.2013 (29.07.2013 здійснено повний розрахунок)

(13 492,24 грн. х (7 : 365 х 2) : 100 х 9 днів) = 46,58 грн.;

- за зобовязаннями липня 2013 року за період прострочення з 20.08.2013 по 22.01.2014 (23.01.2014 здійснено повний розрахунок)

(9 721,28 грн. х (6,5 : 365 х 2) : 100 х 134 дня) = 463,96 грн.;

(9 721,28 грн. х (6,5 : 366 х 2) : 100 х 22 дня) = 75,96 грн.;

- за зобовязаннями серпня 2013 року за період прострочення з 20.09.2013 по 22.01.2014 (23.01.2014 здійснено повний розрахунок)

(10 759,12 грн. х (6,5 : 365 х 2) : 100 х 103 дня) = 394,70 грн.;

(10 759,12 грн. х (6,5 : 366 х 2) : 100 х 22 дня) = 84,07 грн.;

- за зобовязаннями вересня 2013 року за період прострочення з 20.10.2013 по 22.01.2014 (23.01.2014 здійснено повний розрахунок)

(55 359,92 грн. х (6,5 : 365 х 2) : 100 х 73 дня) = 1 439,36 грн.;

(55 359,92 грн. х (6,5 : 366 х 2) : 100 х 22 дня) = 432,59 грн.;

- за зобовязаннями жовтня 2013 року за період прострочення з 20.11.2013 по 22.01.2014 (23.01.2014 здійснено повний розрахунок)

(641 482,41 грн. х (6,5 : 365 х 2) : 100 х 42 дня) = 9 595,87 грн.;

(641 482,41 грн. х (6,5 : 366 х 2) : 100 х 22 дня) = 5 012,68 грн.;

- за зобовязаннями листопада 2013 року за період прострочення з 20.12.2013 по 22.01.2014 (23.01.2014 здійснено повний розрахунок)

(829 686,65 грн. х (6,5 : 365 х 2) : 100 х 12 днів) = 3 546,06 грн.;

(829 686,65 грн. х (6,5 : 366 х 2) : 100 х 22 дня) = 6 483,34 грн.;

- за зобовязаннями грудня 2013 року за період прострочення з 20.01.2014 по 22.01.2014 (23.01.2014 здійснено повний розрахунок)

(1 159 646,02 грн. х (6,5 : 366 х 2) : 100 х 3 дня) = 1 235,69 грн.;

- за зобовязаннями січня 2014 року за період прострочення з 20.02.2014 по 07.04.2014

(1 333 941,74 грн. х (6,5 : 366 х 2) : 100 х 48 днів) = 22 742,61 грн.;

- за зобовязаннями лютого 2014 року за період прострочення з 20.03.2014 по 07.04.2014

(1 058 325,37 грн. х (6,5 : 366 х 2) : 100 х 19 днів) = 7 142,25 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 1 431 324 грн ,76 коп. нарахованої за період починаючи з 07.04.2014 по 10.02.2016 слід відмовити.

Стосовно вимог про стягнення 3 % річних в сумі 197 692 грн 19 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 1 542 786 грн 17 коп., суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у пунктах 3-4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене та умови пункту 8.1 договору від 04.01.2013 № 13-201-В, на підставі якого заявлено позов, форс мажорні обставини не є підставою для звільнення відповідача від сплати 3 % річних та інфляційних нарахувань.

Стосовно періоду нарахування та суми 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 197 692 грн 19 коп. за зобовязаннями з січня 2013 року по вересень 2015 року включно за періоди прострочення згідно з розрахунком, який надав позивач.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає про його часткову помилковість.

По-перше, позивач необґрунтовано включив до періоду прострочення дату проведеного відповідачем розрахунку, тобто дати оплати боргу. Оскільки дата оплати боргу не входить до періоду прострочення, то всі періоди нарахування з урахуванням часткових оплат зменшується на цей день.

По-друге, як встановлено судом зобовязання за договором № 13-201-В від 04.01.2013 припинилося зарахуванням зустрічних вимог 27.11.2015, датою отримання позивачем заяви про зарахування зустрічних вимог № 01-02-43/1991 від 19.11.2015 (докази отримання - а.с.107).

Отже, кінцевою датою періоду прострочення виконання зобовязань за цим договором є 26.11.2015.

По-третє, враховуючи умови пункту 9.2 договору та те, що позов подано 02.03.2016, строк, з якого починається нарахування 3 % річних є 02.03.2013.

По-четверте, позивач при розрахунку 3 % річних не врахував того, що тривалість 2014 року складає 366 днів, а 2013 та 2015 років 365 днів.

З урахуванням викладеного, судом здійснено перерахунок 3 % річних за зобовязаннями з січня 2013 року по вересень 2015 року включно за наступні періоди:

- за зобовязаннями січня 2013 року з 02.03.2013 по 28.03.2013

(1 290 761,07 грн. х (3% : 365)) х 27 днів = 2 864,43 грн.;

- за зобовязаннями лютого 2013 року з 20.03.2013 по 25.07.2013

(1 090045,53 грн. х (3% : 365)) х 128 днів = 11 467,88 грн.;

- за зобовязаннями березня 2013 року з 20.04.2013 по 25.07.2013

(1 119 743,08 грн. х (3% : 365)) х 97 днів = 8 927,27 грн.;

- за зобовязаннями квітня 2013 року з 20.05.2013 по 28.07.2013

(398 206,72 грн. х (3% : 365)) х 67 днів = 2 192,86 грн.;

(107 995,33 грн. х (3% : 365)) х 2 дня = 17,75 грн.;

- за зобовязаннями травня 2013 року з 20.06.2013 по 28.07.2013

(21 256,97 грн. х (3% : 365)) х 39 днів = 68,14 грн.;

- за зобовязаннями червня 2013 року з 20.07.2013 по 28.07.2013

(13 492,27 грн. х (3% : 365)) х 9 днів = 09,98 грн.;

- за зобовязаннями липня 2013 року з 20.08.2013 по 22.01.2014 у сумі 124,61 грн., а саме:

за 2013 рік (9 721,28 грн. х (3% : 365)) х 134 дня = 107,08 грн.

за 2014 рік (9 721,28 грн. х (3% : 366)) х 22 дня = 17,53 грн.;

- за зобовязаннями серпня 2013 року з 20.09.2013 по 22.01.2014 у сумі 110,48 грн., а саме:

за 2013 рік (10 759,12 грн. х (3% : 365)) х 103 дня = 91,08 грн.

за 2014 рік (10 759,12 грн. х (3% : 366)) х 22 дня = 19,40 грн.;

- за зобовязаннями вересня 2013 року з 20.10.2013 по 22.01.2014 у сумі 431,99 грн., а саме:

за 2013 рік (55 359,92 грн. х (3% : 365)) х 73 дня = 332,16 грн.

за 2014 рік (55 359,92 грн. х (3% : 366)) х 22 дня = 99,83 грн.;

- за зобовязаннями жовтня 2013 року з 20.11.2013 по 22.01.2014 у сумі 3 371,20 грн., а саме:

за 2013 рік (641 482,41 грн. х (3% : 365)) х 42 дня = 2 214,43 грн.

за 2014 рік (641 482,41 грн. х (3% : 366)) х 22 дня = 1 156,77 грн.;

- за зобовязаннями листопада 2013 року з 20.12.2013 по 22.01.2014 у сумі 2 314,48 грн., а саме:

за 2013 рік (829 686,65 грн. х (3% : 365)) х 12 днів = 818,32 грн.

за 2014 рік (829 686,65 грн. х (3% : 366)) х 22 дня = 1 496,16 грн.;

- за зобовязаннями грудня 2013 року з 20.01.2014 по 10.06.2014

(1 159 646,02 грн. х (3% : 366)) х 3 дня = 285,16 грн.;

- за зобовязаннями січня 2014 року з 20.02.2014 по 10.06.2014

(1 333 941,74 грн. х (3% : 366)) х 111 дня = 12 136,68 грн.;

- за зобовязаннями лютого 2014 року з 20.03.2014 по 10.06.2014

(1 058 325,37 грн. х (3% : 366)) х 83 дня = 7 200,08 грн.;

- за зобовязаннями березня 2014 року з 20.04.2014 по 10.06.2014

(822 293,86 грн. х (3% : 366)) х 52 дня = 3 504,86 грн.;

- за зобовязаннями квітня 2014 року з 20.05.2014 по 21.12.2014

(495 436,64 грн. х (3% : 366)) х 22 дня = 893,41 грн.;

- за зобовязаннями травня 2014 року з 20.06.2014 по 21.12.2014

(44 732,89 грн. х (3% : 366)) х 185 днів = 678,33 грн.;

- за зобовязаннями червня 2014 року з 20.07.2014 по 21.12.2014

(24 616,23 грн. х (3% : 366)) х 155 днів = 312,75 грн.;

- за зобовязаннями липня 2014 року з 20.08.2014 по 21.12.2014

(13 034,17 грн. х (3% : 366)) х 124 дня = 132,47 грн.;

- за зобовязаннями серпня 2014 року з 20.09.2014 по 26.11.2015 у сумі 334,45 грн., а саме:

за 2014 рік (9 403,89 грн. х (3% : 366)) х 103 дня = 79,39 грн.

за 2015 рік (9 403,89 грн. х (3% : 365)) х 330 днів = 255,06 грн.;

- за зобовязаннями вересня 2014 року з 20.10.2014 по 26.11.2015 у сумі 549,11 грн., а саме:

за 2014 рік (16 586,01 грн. х (3% : 366)) х 73 дня = 99,24 грн.

за 2015 рік (16 586,01 грн. х (3% : 365)) х 330 днів = 449,87грн.;

- за зобовязаннями жовтня 2014 року з 20.11.2014 по 26.11.2015 у сумі 10 689,81 грн., а саме:

за 2014 рік (349 402,77 грн. х (3% : 366)) х 42 дня = 1 202,86 грн.

за 2015 рік (349 402,77 грн. х (3% : 365)) х 330 днів = 9 486,95 грн.;

- за зобовязаннями листопада 2014 року з 20.12.2014 по 26.11.2015 у сумі 16 244,83 грн., а саме:

за 2014 рік (577 966,03 грн. х (3% : 366)) х 12 днів = 568,49 грн.

за 2015 рік (577 966,03 грн. х (3% : 365)) х 330 дня = 15 676,34 грн.;

- за зобовязаннями грудня 2014 року з 20.01.2015 по 26.11.2015

(891 366,03 грн. х (3% : 365)) х 311 днів = 22 784,78 грн.;

- за зобовязаннями січня 2015 року з 20.02.2015 по 26.11.2015

(840 398,94 грн. х (3% : 365)) х 280 днів = 19 340,69 грн.;

- за зобовязаннями лютого 2015 року з 20.03.2015 по 26.11.2015

(718 845,15 грн. х (3% : 365)) х 252 дня = 14 888,96 грн.;

- за зобовязаннями березня 2015 року з 20.04.2015 по 26.11.2015

(905 574,73 грн. х (3% : 365)) х 221 день = 16 449,21 грн.;

- за зобовязаннями квітня 2015 року з 20.05.2015 по 26.11.2015

(420 869,40 грн. х (3% : 365)) х 191 день = 6 607,07 грн.;

- за зобовязаннями травня 2015 року з 20.06.2015 по 26.11.2015

(42 343,74 грн. х (3% : 365)) х 160 днів = 556,85 грн.;

- за зобовязаннями червня 2015 року з 20.07.2015 по 26.11.2015

(9 601,56 грн. х (3% : 365)) х 130 днів = 102,59 грн.;

- за зобовязаннями липня 2015 року з 20.08.2015 по 26.11.2015

(9 036,18 грн. х (3% : 365)) х 99 днів = 73,53 грн.;

- за зобовязаннями серпня 2015 року з 20.09.2015 по 26.11.2015

(6 819,43 грн. х (3% : 365)) х 68 днів = 38,11 грн.;

- за зобовязаннями вересня 2015 року з 20.10.2015 по 26.11.2015

(6 413,31 грн. х (3% : 365)) х 38 днів = 20,03 грн.

Отже, загальна сума 3 % річних складає 163 531 грн 97 коп., яка і підлягає до стягнення з відповідача. У задоволенні вимог про стягнення 3 % річних в сумі 34 160 грн 22 коп. слід відмовити.

Стосовно інфляційних нарахувань в сумі 1 542 786 грн 17 коп. предявлених до стягнення з відповідача за прострочення виконання зобовязань липень 2013 року вересень 2015 року, суд зазначає наступне.

З наданого до позову розрахунку вбачається, що позивачем дотримано всі приписи щодо обрахування втрат від інфляції та застосовано вірний алгоритм розрахунку.

Проте, позивач при розрахунку інфляційних нарахувань не врахував того, що тривалість 2014 року складає 366 днів, а 2013 та 2015 років 365 днів.

Крім того, враховуючи те, що зобовязання за договором № 13-201-В від 04.01.2013 припинилося 27.11.2015 зарахуванням зустрічних вимог, то до стягнення підлягають інфляційні нарахування за наступним розрахунком:

- за зобовязаннями липня 2013 року за період прострочення з вересня 2013 року по січень 2014 року в сумі 126 грн 96 коп.;

- за зобовязаннями серпня 2013 року за період прострочення з жовтня 2013 року по січень 2014 року в сумі 140 грн 52 коп.;

- за зобовязаннями вересня 2013 року за період прострочення з листопада 2013 року по січень 2014 року в сумі 499 грн 57 коп.;

- за зобовязаннями жовтня 2013 року за період прострочення з грудня 2013 року по січень 2014 року в сумі 4 496 грн 79 коп.;

- за зобовязаннями листопада 2013 року за період прострочення січень 2014 року в сумі 1 659 грн 37 коп.;

- за зобовязаннями січня 2014 року за період прострочення з березня 2014 року по травень 2014 року в сумі 127 849 грн 76 коп.;

- за зобовязаннями лютого 2014 року за період прострочення з квітня 2014 року по травень 2014 року в сумі 76 468 грн 34 коп.;

- за зобовязаннями березня 2014 року за період прострочення травень 2014 року в сумі 31 247 грн 17 коп.;

- за зобовязаннями травня 2014 року за період прострочення з липня 2014 року по грудень 2014 року в сумі 5 333 грн 69 коп.;

- за зобовязаннями червня 2014 року за період прострочення з вересня 2014 року по грудень 2014 року в сумі 2 825 грн 33 коп.;

- за зобовязаннями липня 2014 року за період прострочення з вересня 2014 року по грудень 2014 року в сумі 1 380 грн 68 коп.;

- за зобовязаннями серпня 2014 року за період прострочення з жовтня 2014 року по січень 2015 року в сумі 5 211 грн 00 коп.;

- за зобовязаннями вересня 2014 року за період прострочення з листопада 2014 року по січень 2015 року в сумі 8 586 грн 70 коп.;

- за зобовязаннями жовтня 2014 року за період прострочення з грудня 2014 року по січень 2015 року в сумі 171 000 грн 82 коп.;

- за зобовязаннями листопада 2014 року за період прострочення з січня 2015 року по листопад 2015 року в сумі 244 576 грн 56 коп.;

- за зобовязаннями грудня 2014 року за період прострочення з лютого 2015 року по листопад 2015 року в сумі 339 054 грн 29 коп.;

- за зобовязаннями січня 2015 року за період прострочення з березня 2015 року по листопад 2015 року в сумі 261 278 грн 71 коп.;

- за зобовязаннями лютого 2015 року за період прострочення з квітня 2015 року по листопад 2015 року в сумі 131 635 грн 88 коп.;

- за зобовязаннями березня 2015 року за період прострочення з травня 2015 року по листопад 2015 року в сумі 34 254 грн 02 коп.;

- за зобовязаннями квітня 2015 року за період прострочення з червня 2015 року по листопад 2015 року в сумі 6 517 грн 19 коп.;

- за зобовязаннями травня 2015 року за період прострочення з липня 2015 року по листопад 2015 року в сумі 484 грн 38 коп.;

- за зобовязаннями червня 2015 року за період прострочення з серпня 2015 року по листопад 2015 року в сумі 207 грн 93 коп.;

- за зобовязаннями липня 2015 року за період прострочення з вересня 2015 року по листопад 2015 року в сумі 270 грн 14 коп.;

- за зобовязаннями серпня 2015 року за період прострочення з жовтня 2015 року по листопад 2015 року в сумі 45 грн 96 коп.;

- за зобовязаннями вересня 2015 року за період прострочення листопад 2015 року в сумі 128 грн 27 коп.

За таких обставин інфляційні нарахування підлягають задоволенню в сумі 1 455 280 грн 03 коп. В решті заявленої суми інфляційних нарахувань 87 506 грн 14 коп. слід відмовити.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково в загальній сумі 1 801 925 грн 35 коп. з яких:

- 183 113 грн 35 коп. пеня за період прострочення платежів з 02.03.2013 по 07.04.2014 за кожний місяць окремо;

- 163 531 грн 97 коп. - 3 % річних за період прострочення платежів з 20.02.2013 по 26.11.2015 за кожний місяць окремо;

- 1 455 280 грн 03 коп. - інфляційні нарахування за період прострочення платежів з вересня 2013 року по листопад 2015 року за кожний місяць окремо.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 27 028 грн 88 коп.

Керуючись статтями 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 8 159 543 грн 64 коп. задовольнити частково. 2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», 93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гагаріна, буд.87, ідентифікаційний код 05451150, на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд.6, ідентифікаційний код 20077720, пеню в сумі 183 113 грн 35 коп., 3 % річних в сумі 163 531 грн 97 коп. та інфляційні втрати в сумі 1 455 280 грн 03 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 27 028 грн 88 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 4 804 627 грн 17 коп., пені в сумі 1 431 324 грн ,76 коп., 3 % річних в сумі 34 160 грн 22 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 87 506 грн 14 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 06.06.2016.

СуддяР.Є. Якушенко