Ухвала суду № 58128632, 31.05.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 травня 2016 року Справа № 906/1144/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Русичі"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2016у справі№ 906/1144/15 Господарського суду Житомирської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Русичі"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрвуд",за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаОСОБА_1простягнення 127935,19 грн,В С Т А Н О В И В :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вищого господарського суду України від 28.03.2016 касаційна скарга була повернута Заявнику з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Русичі" вдруге звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 у даній справі.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до п.3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги, зокрема, є номер справи у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Однак, у графі "Призначення платежу" в доданій заявником до касаційної скарги квитанції № 0.0.533811187.1 від 11.04.2016 зазначено: *;101;22570554; Судовий збір, за позовом ТЗОВ РУСИЧІ /, Вищий господарський суд України.

Відомостей про номер справи та дату судового акта, що оскаржується, квитанція № 0.0.533811187.1 від 11.04.2016 не містить, з огляду на що з останньої не вбачається, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором.

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що Наказом Державної казначейської служби України від 14.01.2016 р. № 13 затверджено Зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 15.01.2007р. № 5. Таким чином, при сплаті судового збору за звернення до Вищого господарського суду України слід враховувати, що код класифікації доходів бюджету змінився з 22030004 на 22030104.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русичі" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 у справі № 906/1144/15 Господарського суду Житомирської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий Д. Кривда

Судді Є. Борденюк

С. Могил