Ухвала суду № 58128379, 30.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 р.Справа № 554/1954/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 12.04.2016р. по справі № 554/1954/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора патрульної поліції УПП в м. Полтаві ОСОБА_5

третя особа Управління патрульної поліції м. Полтава

про визнання дій неправомірними та скасування постанови серії ПС2 №667629 від 12.03.2016 року про накладення адміністративного стягнення в сумі 425 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Октябрського районного суду м. Полтава із адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції УПП в м. Полтава ОСОБА_5, третя особа: Управління патрульної поліції м. Полтава, в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії інспектора патрульної поліції УПП в м. Полтава ОСОБА_5, щодо накладання на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн., за порушення п.п. 8.7.3.е, Правил дорожнього руху України, яке передбачене ч.2 ст.122 КУпАП;

- скасувати постанови серії ПС2 №667629 від 12.03.2016р. про накладення на позивача адміністративного стягнення в сумі 425 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 12.04.2016р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції УПП в м. Полтава ОСОБА_5, третя особа: Управління патрульної поліції м. Полтава про визнання дій неправомірними та скасування постанови серії ПС2 №667629 від 12.03.2016 року про накладення адміністративного стягнення в сумі 425 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невірне з'ясування обставин справи, вважає оскаржувану постанову такою, що не відповідає вимогам ст. 159 КАС України.

Відповідач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до постанови серії ПС2№667629 від 12.03.2016р. на позивача накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП, мотивуючи, тим що він 12.03.2016р. о 22.50 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1 проїхав перехрестя вулиць Половка та Великотирнівської на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3. «е» Правил дорожнього руху. (а.с.5).

Судовим розглядом підтверджено, що вказана оскаржувана постанова від 12.03.2016р. серії ПС2№667629 відповідає вимогам ст.ст.252, 258, 276, 283 КУпАП, містить необхідні реквізити та її обґрунтованість підтверджується дослідженими судом доказами.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які повідомили суд, що 12.03.2016 року о 22.50 год. під час несення служби вони виявили, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 спочатку зупинився перед перехрестям вулиць Половка та Великотирнівської на червоний сигнал світлофора, однак, не дочекавшись дозволяючого рух зеленого сигналу, почав рух на червоне світло світлофора та переїздив перехрестя на цей сигнал і лише потім увімкнувся жовтий та зелений сигнал, вже коли закінчував маневр. При цьому патрульного автомобіля він скоріше за все не бачив, бо на ньому не були увімкнуті проблискові маячки. Після цього позивач був зупинений їхнім патрулем та щодо нього складена постанова про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП. При цьому він визнав порушення ним Правил дорожнього руху, про що написав пояснення та це зафіксовано на бодікамеру.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач рухався через міст та зупинився на червоне світло світлофора на перехресті вулиць В.Тирнівська та Половка стояв та відпустив тормоза в момент загоряння жовтого сигналу світлофора, машина покотилася через лінію і включився зелений колір світлофора (а.с.5).

В судовому засіданні суду першої інстанції досліджено відеозапис спілкування працівника поліції ОСОБА_3 з позивачем за яким встановлено, що останній фактично підтвердив вчинення ним указаного правопорушення.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ч. 2 ст.122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів в тому числі за порушення правил проїзду перехресть та за проїзд на заборонений сигнал світлофора.

Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП може характеризуватись як умисною так і необережною формою вини.

У підпункті «е» пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху України (далі Правил) визначено, що червоний сигнал світлофора забороняє рух. Підпунктом «ґ» вказаного пункту Правил також заборонено рух і на жовтий сигнал світлофора.

При цьому підпункт «б» п. 2.3 Правил зобов'язує водіїв механічних транспортних засобів бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п.1.5. Правил).

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що за встановлених достатньою сукупністю належних та допустимих доказів, позивач проїхав перехрещувану проїзну частину на заборонений червоний сигнал світлофора, у його діях убачаються порушення вимог підпункту «е» п.8.7.3 та п.8.10 Правил дорожнього руху, тому він правомірно був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідає санкції ч.2 ст.122 КУпАП.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.18 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення ЗУ 02.07.2015р. № 580-VIII "Про Національну поліцію" передбачено, що до 31.12.2016р. поліції дозволяється використання службових посвідчень, бланків, печаток, штампів, логотипів та емблем міліції та Міністерства внутрішніх справ України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про застосування відповідачем бланків постанов старого зразку, колегією суддів не приймаються до уваги.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 12.04.2016р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 12.04.2016р. по справі № 554/1954/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2016 р.