Ухвала суду № 58128356, 01.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 р.Справа № 820/8378/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р. по справі № 820/8378/15

за позовом ОСОБА_1

до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р. в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.15р.відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги норм матеріального та процесуального права.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надіслав.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено. Зазначена постанова суду не була оскаржена сторонами у апеляційному порядку, а отже набрала законної сили у відповідності до норм діючого законодавства 07.12.2015 року.

03.03.2016р. ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в обґрунтування якої вказала, що підставою для звернення до суду із даною заявою стало посилання у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року на те, що позивачу 25.06.2015 року листом №П-110/08.03.09 у внесенні заборони до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень відмовлено. Проте, під час ознайомлення з матеріалами справи 23.02.2016 року позивач не знайшла в матеріалах справи листа №П-110/08.03.09 реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості та відсутності підстав для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що нововиявленими слід вважати зокрема обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник в якості нововиявленої обставини посилається на той факт, що у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року вказано, що позивачу 25.06.2015 року листом №П-110/08.03.09 було відмовлено у внесенні заборони до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень, проте під час ознайомлення з матеріалами справи 23.02.2016 року позивач не знайшла в матеріалах справи листа №П-110/08.03.09 реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції.

Натомість, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи № 820/8378/185 на а.с. 9-10 міститься лист Головного територіального управління юстиції у Харківській області №П-110/08.03.09 від 25.06.2013 року за підписом заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області, який було надано до суду позивачем самостійно разом із позовною заявою.

Так, зокрема, з п.3 додатків до адміністративного позову вбачається, що до позову додається копія відповіді ГУЮ в Харківській області.

Отже, посилання ОСОБА_1 в заяві про перегляд за новововиявленими обставина судового рішення про те, що зазначеного вище листа в матеріалах справи вона не знайшла спростовуються наявними матеріалах справи доказами.

Таким чином, вказана обставина не є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 1 частини 2 статті 245 КАС України, оскільки на час ухвалення Харківським окружним адміністративним судом 09.11.2015 року ухвали, про перегляд якої за нововиявленими обставинами просить заявник, вбачається, що обставини, на які посилається ОСОБА_1, існували і вона не могла про них не знати.

Крім того, судова колегія зазначає, що принцип юридичної визначеності, який є складовою верховенства права, вимагає, в тому числі, щоб, якщо суди остаточно визначили питання, їхнє рішення не повинно ставитись під сумнів.

Принцип юридичної визначеності, який є складовою верховенства права, вимагає, в тому числі, щоб, якщо суди остаточно визначили питання, їхнє рішення не повинно ставитись під сумнів.

Колегія суддів зазначає, що важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти України" від 03.12.2003 року юридична визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, що є принципом остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Відповідно до позиції Пленуму Вищого адміністративного суду, що міститься в Постанові "Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" №7 від 22.05.2015р. в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

-істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені заявником обставини не містять в собі ознак нововиявлених, а тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Харківського окружного суду від 09.11.2015 року за нововиявленими обставинами відсутні.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р. по справі № 820/8378/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І. Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2016 р.