Ухвала суду № 58128347, 01.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 р.Справа № 816/295/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача Кішко Д.О.

представника відповідача Хорішка А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2016р. по справі № 816/295/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2016р. в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що, приймаючи зазначену постанову, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що 06.04.2015 ДПІ у м. Полтаві винесено вимогу №1729-25 на суму 244938,96 грн., яку визнано протиправною та скасовано постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 у справі №816/1370/15, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015. Проте, на думку скаржника, відповідачем не було враховано висновки суду та 23.09.2015 сформовано податкову вимогу №2247-23 на суму 156906,15 грн., яка визнана протиправною та скасована постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 у справі №816/4424/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016. Оскільки зазначеними судовими рішення встановлено, що у позивача відсутній узгоджений податковий борг з орендної плати, позивач 19.11.2015 звернувся до ДПІ у м. Полтаві із заявою про внесення змін до інтегрованої картки підприємства шляхом відображення сплати податкових зобов'язань та виключення з неї відомостей про наявний податковий борг зі сплати земельного податку у розмірі 292469,53 грн. Однак, листом від 17.12.2015 контролюючий орган неправомірно відмовив платнику податків у внесенні відповідних коригувань до інтегрованої картки.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 18.02.2015 ПрАТ "Полтавське ХПП" подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2015 рік, у якій самостійно нараховано до сплати суму орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік, у тому числі за січень-листопад у розмірі - 122469,53 грн щомісячно, грудень -122469,46 грн.

ПрАТ "Полтавське ХПП" подано 25.02.2015 до Полтавського РУ ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" платіжне доручення від 24.02.2015 № 1 на суму 122469,53 грн з визначеним призначенням платежу "орендна плата за землю за січень 2015 року" та 04.03.2015 подано платіжне доручення від 04.03.2015 № 11 на суму 170 000 грн з визначеним призначенням платежу "орендна плата за землю за лютий, березень 2015 року". Вказані платіжні доручення банківська установа прийняла до виконання, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з відмітками банку від 25.02.2015 та від 04.03.2015.

Листами від 03.03.2015 №421 та від 01.04.2015 № 712 ПАТ "Полтавське ХПП" повідомило контролюючий орган про перерахування орендної плати за землю згідно платіжних доручень від 24.02.2015 № 1 на суму 122469,53 грн та від 04.03.2015 № 11 на суму 170 000 грн.

У зв'язку з ненадходженням до бюджету вказаної суми податкового зобов'язання, у інтегрованій картці платника податків - ПАТ "Полтавське ХПП" відображено відомості про податковий борг зі сплати земельного податку.

06.04.2015 ДПІ у м. Полтаві винесено податкова вимога № 1729-25 за узгодженими грошовими зобов'язаннями з орендної плати за землю на суму 244938,96 грн. та прийнято рішення № 5697/10/16-01-25-02-30 про опис майна позивача, що перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні), у податкову заставу.

Позивач не погодився з податковою вимогою від 06.04.2015 № 1729-25 та рішенням про опис майна у податкову заставу від 06.04.2015 №5697/10/16-01-25-02-30, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 у справі №816/1370/15-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015, визнано протиправними та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області №1729-25 від 06 квітня 2015 року та рішення №5697/10/16-01-25-02-30 від 06 квітня 2015 року про опис майна у податкову заставу.

Матеріалами справи підтверджено, що платіжними дорученнями від №2742 від 06.04.2015, №4480 від 21.05.2015, №5633 від 19.06.2015, №6941 від 27.07.2015, №9493 від 27.08.2015, №10151 від 14.09.2015 позивач перерахував до бюджету орендну плату за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015.

Однак, вказані суми зараховано в рахунок погашення податкового боргу ПАТ "Полтавське ХПП" зі сплати орендної плати за землю, що виник у зв'язку з невиконанням Філією "Полтавське регіональне управління" АТ "Банк" Фінанси та Кредит" м. Полтава платіжних доручень позивача.

У зв'язку з цим у системі електронного адміністрування орендної плати за землю за рахунком позивача значиться податковий борг в розмірі 144 412,88 грн та пеня за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання в розмірі 12 493,27 грн.

23.09.2015 ДПІ у м. Полтаві винесена податкова вимога №2247-23 за узгодженими грошовими зобов'язаннями з орендної плати за землю на суму 156906,15 грн.

28.09.2015 ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення №6102/10/16-01-23-02-11 про опис майна позивача, що перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні), у податкову заставу.

Не погодившись з даними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 у справі №816/4424/15-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016, визнано протиправними та скасовано податкову вимогу №2247-23 від 23 вересня 2015 року та рішення №6102/10/16-01-23-02-11 від 28 вересня 2015 року про опис майна у податкову заставу.

19.11.2015 позивач звернувся до ДПІ у м. Полтаві із заявою про внесення змін до інтегрованої картки ПАТ "Полтавське ХПП" шляхом відображення сплати податкових зобов'язань та виключення сум податкового боргу з дати нарахування таких сум, а саме: із земельного податку з юридичних осіб, відповідно до призначень платежів, вказаних у платіжних дорученнях від 24.02.2015 №1 на суму 122 469,53 грн з призначення платежу орендна плата за січень 2015 року та від 04.03.2015 №11 на суму 170 000 грн. з призначення платежу орендна плата за лютий-березень 2015 року.

Листом від 17.12.2015 року вих. №5803/10/16-01-20-02-44 контролюючий орган відмовив платнику податків у внесенні відповідних коригувань до інтегрованої картки по орендній платі з юридичних осіб стосовно наявності податкового боргу.

Не погодившись із відображенням в інтегрованій картці платника орендної плати за землю ПАТ "Полтавське ХПП" суми податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 292 469,53 грн, ПАТ "Полтавське ХПП" звернулось до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство".

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

За приписами статті 191 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують, окрім іншого, такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; організовують інформаційно-аналітичне забезпечення та автоматизацію процесів адміністрування.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно положень пп.129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Виходячи з аналізу наведених нормативних приписів колегія суддів вважає правомірним висновок податкового органу стосовно того, що законодавець не звільняє платника податків від обов'язку сплатити суму основного зобов'язання або податкового боргу, а лише звільняє від відповідальності за порушення строків зарахування такого зобов'язання або боргу до бюджетів або державних цільових фондів, зокрема фінансової, як то - нарахування пені.

Отже, не зважаючи на звільнення від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів, приписи пп.129.3.1 п.129.3 та п.129.6 ст. 129 Податкового кодексу України при їх логічному тлумаченні покладають на платника податків обов'язок погасити суму основного зобов'язання шляхом її зарахування на відповідні рахунки органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Також, у пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах.

У пункті 74.1 статті 74 вказаного Кодексу зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, встановлено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за №217/24994 (далі - Порядок обліку).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку обліку визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Порядку обліку форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

За приписами пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку обліку нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку обліку у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, будь-які нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, розрахунки з бюджетом контролюючий орган відображає в інтегрованій картці платника податків.

При цьому згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку обліку для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 04 грудня 2013 року №760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 року за №2193/24725.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обліку, дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Таким чином, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету контролюючі органи на кожний поточний рік відкривають платнику податків інтегровані картки, за якими відображається стан розрахунків платників з бюджетом, при цьому відомості про сплату податкових зобов'язань платниками податків обліковуються у таких картках за даними електронних реєстрів розрахункових документів, наданих органами державної казначейської служби.

Разом з тим, внесення змін до інтегрованої картки платника податків та виключення з неї відомостей про суми податків у разі їх сплати, але не перерахування таких податків з вини банку призведе до ситуації, коли фактично кошти за податковим боргом до бюджету не надійдуть, однак, сума податкового боргу буде виключена з картки платника податків, що призведе до втрати дохідної частини бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем по справі не заперечується, що сума коштів у розмірі 292469,53 грн. не надійшла до Державного бюджету України.

За таких обставин та виходячи з вищезазначених приписів діючого законодавства України, колегія суддів вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для виключення з інтегрованої картки позивача відомостей про несплату останнім узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток страхових організацій у вищезазначеному розмірі.

Крім того, матеріали справи свідчать про обізнаність позивача з невиконанням ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" платіжних доручень ПАТ "Полтавське ХПП" про перерахування коштів до бюджету. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження того, що позивачем з березня 2015 року було вжито якихось заходів щодо сплати узгодженого грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в інший спосіб або того, що позивачем розпочато претензійно-позовну роботу з банком ні під час розгляду судом першої інстанції, ні під час апеляційного провадження представником позивача надано не було.

За вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство".

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Посилання позивача на те, що відображення в інтегрованій картці платника податків відповідних сум не є податковим боргом є безпідставними з огляду на те, що судовими рішеннями по справах №816/1370/15-а та №816/4424/15-а дійсно встановлено відсутність винних дій позивача щодо неперерахування до бюджету відповідної суми, і саме у зв'язку з цим скасовано податкові вимоги контролюючого органу.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що в межах вказаних судових справ розгляд питання щодо правомірності відображення в інтегрованій картці платника податків відповідних сум як податкового боргу не здійснювався, а тому позивача дійшов помилкового висновку, що відповідна сума не є податковим боргом.

Твердження позивача про неправомірність відмови відповідача у внесенні відповідних коригувань до інтегрованої картки по орендній платі з юридичних осіб стосовно наявності податкового боргу не знайшли свого підтвердження ні в ході судового розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного провадження. Належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем також надано не було.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2016р. по справі № 816/295/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2016 р.