Ухвала суду № 58128320, 01.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/76/16

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом Кредитної спілки "Херсонський кредит" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання нечинним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати нечинним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 17.12.2015 року № 3221 «Про застосування заходу впливу до кредитної спілки «Херсонський кредит». Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача, оскаржуване розпорядження є незаконним та таким, що не відповідає нормам Конституції України, Закону України «Про кредитні спілки», Закону України № 2664-ІІІ від 12.07.2001 року «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Кредитна спілка «Херсонський кредит» заснована згідно рішення установчих зборів в грудні 2004 року, є юридичною особою та діє на підставі Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про кредитні спілки», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та інших.

За період 01.01.15 по 31.03.15 був проведений аудит фінансової звітності та звітних даних КС «Херсонський кредит» та завершена інвентаризація фінансових активів КС станом на 30.06.15 та виявлено, що виплати нерозподіленого доходу у вигляді процентів на додаткові внески членів КС в пайовий капітал, які відбулись за 2014 рік та 1 квартал 2015 року були незаконні, тому що базувались на недостовірній бухгалтерській звітності. Представники позивача в судовому засіданні 26.02.16 пояснили, що попереднє керівництво спілки допускало зловживання при видачі кредитів, навмисно перекручувало звітні дані, що призвело до значної втрати капіталу КС, збитків, слідчими органами ведуться відповідні слідчі дії. Керуючись п. 5.2.3 розділу 5.2 "Порядок покриття збитків» викладеному у «Положенні про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок", затвердженому розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16.01.09 № 7, Спостережна рада КС «Херсонський кредит» вирішила корегувати розмір додаткових внесків понижуючим коефіцієнтом 0,6, а 40 % додаткового пайового внеску члена КС, який виходить зі спілки, направляти на погашення збитків (протокол засідання Спостережної ради № 12 від 09.07.15).

Гр-ка ОСОБА_1 була членом кредитної спілки «Херсонський кредит» з 2005 року, що підтверджується її заявою від 15.12.2005.

28.09.2015 ОСОБА_1 подала на адресу голови правління КС «Херсонський кредит» заяву про припинення членства в спілці та повернення їй додаткового пайового внеску в сумі 663 935,03 грн.

Відповідно до протоколу засідання спостережної ради КС від 30.09.15 № 15 прийнято рішення про виключення гр. ОСОБА_1 та повернення їй додаткового пайового внеску із застосуванням коефіцієнту 0,6, повернення проводити у наступні місяці із наявних коштів кредитної спілки.

19.10.15 гр-ка ОСОБА_1 звернулась до Національної комісії , що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, зі скаргою про те, що КС «Херсонський кредит» не повертає їй кошти в сумі 663935 грн. додаткових пайових внесків, та просила застосувати до кредитної спілки відповідні заходи відповідальності.

02.12.2015 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг розглянула звернення громадянки ОСОБА_1, за результатами чого був складений акт №68/15/4-АП про правопорушення, вчинені кредитною спілкою «Херсонський кредит» на ринку фінансових послуг, в якому зазначено, що ОСОБА_1 виплачено частину додаткового пайового внеску в сумі 30000 грн., залишок додаткового пайового внеску складає 629100 грн. Відповідно до п.2.4 Положення про фінансове управління кредитної спілки «Херсонський кредит» затвердженого 16 квітня 2014 року підставою для повернення додаткових пайових внесків є припинення членства у кредитній спілці, незважаючи на дотримання кредитною спілкою фінансових нормативів, встановлених рішенням комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та рішеннями органів управління кредитної спілки. При цьому, повернення додаткового пайового внеску члена кредитної спілки провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць, після прийняття уповноваженим на прийняття такого рішення органу управління кредитної спілки відповідного рішення. Порушено ст. 5 Закону «Про кредитні спілки», яка встановлює, що кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів; абзац третій підпункту 2.1.2 пункту 2.1 розділу II Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16.01.2004 № 7, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2004 за № 148/8747, в частині того, що у разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці, повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, прийняла розпорядження № 3221 від 17.12.2015р «Про застосування заходу впливу до кредитної спілки «Херсонський кредит», яким позивача зобов'язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити комісію про виконання вимог розпорядження з наданням підтверджуючих документів у строк до 12 січня 2016 року.

Позивач не погодився з розпорядженням № 3221 та звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Предметом розгляду даної справи є правомірність винесеного розпорядження № 3221 від 17.12.15 «Про застосування заходу впливу до кредитної спілки «Херсонський кредит».

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про неправомірність прийнятого відповідачем розпорядження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664-Ш кредитна спілка віднесена до фінансової установи.

Підпунктом 5 пункту 1 ст.1 Закону України № 2664-ІІІ визначено, що фінансовою послугою є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Вичерпний перелік фінансових послуг наведений у частині першій статті 4 Закону. Фінансові послуги відповідно до положень Закону надаються на підставі договору про надання фінансової послуги. Частиною першою ст. 6 Закону встановлені обов'язкові умови договору про надання фінансової послуги.

Згідно до ст. 21 Закону № 2664-Ш державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 28 Закону N 2664-Ш Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону N 2664-Ш у разі порушення законів та інших нормативно- правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070 року затверджено Положення про Національну комісію що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Положення), згідно якого Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Згідно з п.4 Положення визначені функції, які виконує Комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції, зокрема, пп. 40) у разі порушення законодавства про фінансові послуги накладає адміністративні стягнення за правопорушення та застосовує відповідно до закону заходи впливу; пп. 41) приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону N 2664-Ш фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.

Згідно до ч.1 ст. 4 Закону України „Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Згідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про кредитні спілки» (далі - Закон № 2908-ІІІ) відповідно до принципів діяльності спілки забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про кредитні спілки» та п.2.1 ст.2 Статуту Кредитної спілки «Херсонський кредит», кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про кредитні спілки», днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення.

Статтею 11 Закону України «Про кредитні спілки» визначено, що члени кредитної спілки мають право вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки.

Згідно до ст.19 Закону України «Про кредитні спілки», майно кредитної спілки формується за рахунок: вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки. Майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про кредитні спілки» пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.

Згідно до ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка відповідно до свого статуту: приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі, залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі, виступає поручителем виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами; розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об'єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та паї кооперативних банків; залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу, надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу; виступає членом платіжних систем; оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого йому кредиту; провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів. ... Збитки кредитної спілки покриваються у порядку, що визначається загальними зборами кредитної спілки відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про кредитні спілки» державне регулювання і нагляд за діяльністю кредитних спілок здійснює Уповноважений орган згідно з законодавством України про фінансові послугми та державне регулювання ринків фінансових послуг, інші державні органи відповідно до їх компетенції.

Колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що застосовуючи до кредитної спілки заходи впливу відповідач вийшов за межі своїх повноважень, які визначені в Положенні про Національну комісію, по-суті втрутившись у відносини між членом кредитної спілки та самою спілкою. Член спілки ОСОБА_1 з метою захисту своїх майнових прав має право вирішувати спірні відносини зі спілкою в порядку, визначеному цивільним законодавством, оскільки у відносинах з позивачем вона не є споживачем фінансової послуги.

Відповідач не надав суду доказів того, що позивач порушив вимоги законодавства про фінансові послуги. В розпорядженні, яке є предметом спору, зазначено тільки про порушення ст. 5 Закону «Про кредитні спілки», яка має декларативний характер, та порушення абзацу третього підпункту 2.1.2 пункту 2.1 розділу II Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16.01.2004 №7, яке регулює відносини між членом спілки, який припинив членство у кредитній спілці, із самою спілкою щодо порядку повернення обов'язкового пайового та інших внесків, а сам порядок передбачений статутом кредитної спілки.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Кредитної спілки "Херсонський кредит" є доведеними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 06.06.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик