Постанова № 58128293, 25.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 р. Справа № 816/231/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. по справі № 816/231/16

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф»від 26.06.2015 № 10522, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, код платежу 18011000, в розмірі 25 000,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. по справі №816/231/16 вимоги позивача були задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Ф" № 10522 від 26.06.2015, яким ОСОБА_1 донараховано грошове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб, 18011000, в сумі 25 000,00 грн.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. по справі №816/231/16 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки PORSCHE CAYENNE S, тип - легковий універсал - В, з об'ємом двигуна 4806, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, дата реєстрації - 17.01.2013.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції норм Податкового кодексу України введено новий місцевий податок - податок на майно, що складається, у тому числі, з транспортного податку.

У відповідності до пункту 10.2. статті 10 та підпункту 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішенням LV сесії міської ради VI скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.01.2015 "Про затвердження "Положення про механізм справляння та порядок сплати транспортного податку в м. Кременчуці", вирішено встановити транспортний податок у м. Кременчуці з 2015 року /пункт 1 рішення/ та затвердити "Положення про механізм справляння та порядок сплати транспортного податку в м. Кременчуці", що є додатком до вказаного рішення міської ради від 30.01.2015 /пункт 2 рішення.

Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267 ст. 267 цього ж Кодексу Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення за формою "Ф" від 26.06.2015 № 10522, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб 18011000" в розмірі 25000,00 грн.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з наступного.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1. статті 267 Податкового кодексу України визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування (в редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набрав чинності 01.01.2015).

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

За приписами підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 267.6.2. пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

За приписами підпункту 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Пунктом 4 Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Рішення LV сесії міської ради VI скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.01.2015 "Про затвердження "Положення про механізм справляння та порядок сплати транспортного податку в м. Кременчуці", яким встановлений розмір транспортного податку у 2015 році, офіційно оприлюднене Кременчуцькою міською радою в газеті "Вісник Кременчука" від 05.02.2015 за № 6.

Пунктом 2.4 розділу ІІ додатка до Рішення LV сесії міської ради VI скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.01.2015 "Положення про механізм справляння та порядок сплати транспортного податку в м. Кременчуці" встановлено ставку податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1. пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

За приписами статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

У свою чергу, відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю) /пункт 10.2. статті 10 Податкового кодексу України.

Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору /пункт 10.3. статті 10 Податкового кодексу України /.

Статтею 12 Податкового кодексу України визначені, зокрема, повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів.

Пунктом 12.3. статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом /підпункт 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України/.

Відповідно до підпункту 12.3.4. пункту 12.3. статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно із пунктом 12.5. статті 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Зазначені норми узгоджуються з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що закріплений у підпункті 4.1.9. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України. Відповідно до цього принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Також, принцип стабільності знаходить своє втілення у випадку запровадження нових податків та зборів.

Податковим кодексом України прямо передбачено як обов'язок місцевих рад встановлювати податок на майно, в тому числі і транспортний податок, так і порядок встановлення місцевих податків та зборів рішеннями органів місцевого самоврядування.

З аналізу викладеного випливає, що для застосування рішення про встановлення місцевих податків у 2015 році, таке рішення мало бути прийнято та оприлюднено до 15 липня 2014 року.

Оскільки, рішенням LV сесії міської ради VI скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.01.2015 "Про затвердження "Положення про механізм справляння та порядок сплати транспортного податку в м. Кременчуці" прийняте 30 січня 2015 року та офіційно оприлюднене 05.02.2015, то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 № 10522, яким позивачу визначено у 2015 році податкове зобов'язання із транспортного податку, не ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, зокрема, підпункту 12.3.4. пункту 12.3, пункту 12.5 статті 12, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Висновки суду першої не можуть бути визнані обґрунтованими виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що Позивач є власником автомобіля PORSCHE CAYENNE S, 2011 року виготовлення, реєстраційний номер В10039ВТ, об'єм двигуна - 4806 куб. см.

Дана інформація отримана від Кременчуцького ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Кременчука та Кременчуцького району УМВС України в Полтавській області.

У відповідності до пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII, даний закон, яким внесено зміни до Податкового кодексу України в частині запровадження транспортного податку, набирає чинності з 01.01.2015 року.

Таким чином, фізичні та юридичні особи, які мають транспортні засоби, що є об'єктом оподаткування транспортним податком, починають сплачувати даний податок з 2015 року.

Згідно п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктом оподаткування.

Відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см.

Крім того п.267.4 ст.267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що об'єктом оподаткування.

Згідно рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.01.2015 р. «Про затвердження Положення про механізм справляння та порядок сплати транспортного податку в м. Кременчук», зокрема п. 2.4 ставка податку на рік встановлена у розмірі 25 000 грн.

Таким чином, автомобіль PORSCHE CAYENNE 2011 року виписку, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з об'ємом двигуна 4806 куб, см. є об'єктом оподаткування у розумінні Податкового кодексу України, а отже власником повинен сплачуватися податок у розмірі 25000грн.

Згідно з п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за щем реєстрації платника податку.

Відповідно до п.267.6.2 цієї статті встановлено, що податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Відповідно п.п.267.6.3 вищезазначеної статті, органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Згідно п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267 Податкового кодексу України, транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Податковий кодекс, в силу положень статті 1, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюється цим Кодексом і не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками сплачувати податки та збори, оскільки такі прямо закріплені законодавцем нормами Податкового кодексу України.

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було зазначено вище 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції норм Податкового кодексу України введено новий місцевий податок - податок на майно, що складається, у тому числі, з транспортного податку.

Отже транспортний податок встановлений законом, дія якого розповсюджується на всю територію Держави Україна і стосується всіх субьєктів і обьєктів, відносно яких запроваджено його дію.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1. статті 267 Податкового кодексу України визначено, що платниками транспортного податку (суб'єкти) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування (в редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набрав чинності 01.01.2015).

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

За приписами підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Таким чином зазначеними нормами закону врегульовані всі складові нового податку - об'єкт оподаткування, платники, база оподаткування, ставка податку, базовий податковий період.

У відповідності до пункту 10.2. статті 10 та підпункту 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішенням LV сесії міської ради VI скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.01.2015 "Про затвердження "Положення про механізм справляння та порядок сплати транспортного податку в м. Кременчуці", вирішено встановити транспортний податок у м. Кременчуці з 2015 року /пункт 1 рішення/ та затвердити "Положення про механізм справляння та порядок сплати транспортного податку в м. Кременчуці", що є додатком до вказаного рішення міської ради від 30.01.2015 /пункт 2 рішення/.

Тобто Кременчуцька міська рада Полтавської області самостійно транспортний податок не встановлювала, а фактично запровадила механізм справляння та порядок сплати транспортного податку в м. Кременчуці, встановленого Податковим Кодексом України.

Отже транспортний податок є місцевим лише з точки зору зарахування його до відповідного бюджету.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. по справі №816/231/16 прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. по справі № 816/231/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст постанови виготовлений 30.05.2016 р.