Ухвала суду № 58128246, 02.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 р.м. ОдесаСправа № 815/935/16

Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Шеметенко Л.П.

За участю: секретаря - Вишневської А.В.

представника апелянта - ОСОБА_2 (довіреність від 05.01.2016 року)

представника апелянта - ОСОБА_3 (довіреність від 01.01.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства по відмові у наданні повного переліку працівників державного підприємства та зобов'язати відповідача надати повний перелік працівників державного підприємства із зазначенням їх прізвища, ім'я та по-батькові повністю, займаної посади та назви структурного підрозділу.

В обґрунтування позову зазначено, що 11.02.2016 року позивач звернувся до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства із запитом на отримання публічної інформації щодо загальної кількості співробітників державного підприємства та повного переліку працівників відповідача, які повністю або частково отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів із зазначенням їх прізвища, ім'я та по-батькові повністю, займаної посади, включаючи назву структурного підрозділу. Листом Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства № 02/97 від 29.02.2016 року позивача повідомлено, що станом на 01.02.2016 року у державному підприємстві працює 184 співробітника. У наданні інформації про повний перелік осіб працівників із зазначенням їх прізвища, ім'я та по-батькові, займаної посади, включаючи назву структурного підрозділу було відмовлено. Позивач вважає, що відмова у наданні вказаної інформації є незаконною, такою, що обмежує його право на одержання публічної інформації у встановлений Законом спосіб, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправними дії Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства щодо відмови у наданні публічної інформації, а саме: повного переліку працівників, що повністю або частково отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів із зазначенням їх прізвища, ім'я та по-батькові повністю, займаної посади, включаючи назву структурного підрозділу на інформаційний запит ОСОБА_5 від 11.02.2016 року. Зобов'язав державне підприємство надати ОСОБА_5 на його інформаційний запит від 11.02.2016 року запитувану публічну інформацію.

В апеляційній скарзі Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.02.2016 року ОСОБА_5 звернувся до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства із запитом, в якому просив надати йому публічну інформацію, а саме: повний перелік працівників, що повністю або частково отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів із зазначенням їх прізвища, ім'я та по-батькові повністю; займаної посади, включаючи назву структурного підрозділу (а.с. 6).

Розглянувши запит, відповідачем 29.02.2016 року надано відповідь за №02/97, в якій зазначено, що станом на 01.02.2016 року у Причорноморському державному регіональному геологічному підприємстві працює 184 співробітника.

Щодо отримання інформації про повний перелік осіб працівників із зазначенням їх прізвища, ім'я та по-батькові, займаної посади, відповідач, керуючись приписами ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відмовив позивачу у її наданні.

Як вбачається із вказаної відповіді, відмовляючи в наданні позивачу вказаної інформації, державне підприємство посилалось на те, що така інформація є інформацією з обмеженим доступом, тому її надання суперечить вимогам Закону.

Вважаючи незаконною відмову у наданні запитуваної інформації, позивач звернувся із цим позовом, в якому ставиться питання про зобов'язання відповідача надати публічну інформацію на запит в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, оскільки відповідач є розпорядником запитуваної інформації, яка в свою чергу не відноситься до інформації з обмеженим доступом, відмова у її наданні на належним чином оформлений запит є протиправною, отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI.

Статтею 1 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI визначено публічну інформацію як відображену та задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформацію, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI).

Відповідно до ст. 20 Закону загальний строк розгляду запиту на інформацію становить не більше п'яти днів з дня його отримання.

Як вірно встановив суд першої інстанції, згідно Статуту Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, затвердженого Наказом Державної служби геології та надр України від 24.02.2015 року №25 (а.с. 23-42), відповідач заснований на державній власності, створене Наказом Держкомгеології від 24.11.1997 року №130, належить до сфери управління Державної служби геології та надр України і є підзвітним йому, є державним закладом та фінансується за рахунок бюджетних коштів, а тому в силу ч. 1 ст. 13 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI є розпорядником інформації, що відображаться, документується будь-якими засобами та на будь-яких носіях або була отримана чи створена в процесі виконання його повноважень/робіт, або яка знаходиться у його володінні, та на підставі вимог ч. 1 ст. 20 Закону має надавати відповідь на запит на інформацію у відповідності до вимог цього Закону.

Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство, посилаючись на приписи ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відмовило позивачу у наданні інформації щодо повного переліку осіб працівників із зазначенням їх прізвища, ім'я та по-батькові, займаної посади.

При цьому, відповідач, відмовляючи у наданні запитуваної інформації, послався на обмеження у її доступі, що полягає у захисті репутації або прав інших людей, а також у запобіганні розголошенню цієї інформації.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку правомірності відмови у наданні цієї інформації, судом першої інстанції здійснено правильний аналіз норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, та суд дійшов вірного висновку про те, що заявник є вільним в одержанні інформації, а розпорядник цієї інформації зобов'язаний надати її на такий запит, крім випадків, визначених Законом.

Таке виключення містить ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та визначається як інформація з обмеженим доступом.

При цьому, за правилами ч. 2 вказаної статті Закону обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Водночас, відповідь Державного підприємства на запит позивача не містить жодної з підстав, сукупність яких обмежує право позивача в отриманні запитуваної інформації, а отже суд з урахуванням всіх обставин у справі дійшов вірного висновку про те, що у відповідача не виникло обставин, визначених ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», для відмови у задоволенні запиту на інформацію.

Враховуючи викладене, оскільки запитувана позивачем інформація є публічною, а відповідач є розпорядником цієї інформації, відповідачем не доведено, що запитувана інформація є обмеженою, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обмеження позивача у доступі до вказаної інформації є протиправним, отже висновки суду про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі є правильними.

З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції повною мірою з'ясовані обставини справи, висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення відповідно до вимог ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.06.2016 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

Л.П. Шеметенко