Ухвала суду № 58127654, 06.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року Справа № 876/10351/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Собко В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 року у справі № 819/506/15-а за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України , Головного управління Держземагенства у Тернопільській області про поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Державного агентства земельних ресурсів України, третьої особи Головного управління Держземагенства у Тернопільській області про поновлення на роботі та виплату середньої зарплати за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що заяви на звільнення не писав, наміру звільнятись не мав, під час звільнення перебував на лікарняному, а відтак його звільнення є незаконним та таким, що порушує його права та інтереси.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність дій відповідача щодо його звільнення, просить поновити його на посаді начальника Головного управління Держземагенства у Тернопільській області з 11 лютого 2015 року, стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та понесені ним судові витрати.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 року у справі № 819/506/15-а позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держземагенства у Тернопільській області з 11 лютого 2015 року. Стягнуто з Державного агенства земельних ресурсів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 31 113 (тридцять одну тисячу сто тринадцять) грн. 39 коп.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Державне агентство земельних ресурсів України подало апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить таку скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

Позивач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує.

Представник відповідача підтримує вимоги апеляційної скарги.

Представник третьої особи яку повноважного представника не забезпечив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з посиланням на наступне.

ОСОБА_1, відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України №323-кт/а від 17 липня 2014 р., призначений на посаду начальника Головного управління Держземагенства у Тернопільській області.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Тернопільській області №160-к від 17.07.2014 р. оголошено наказ Державного агентства земельних ресурсів України № 323-кт/а від 17 липня 2014 р.

Як вбачається із наказу Державного агентства земельних ресурсів України №83-кт/а від 11 лютого 2015 р. ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за угодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України.

12.02.2015 р. Головним управлінням Держземагенства у Тернопільській прийнято наказ № 22-к, яким оголошено наказ Державного агентства земельних ресурсів України №83-кт/а від 12 лютого 2015 р.

19.02.2015 р. ОСОБА_1, під розписку, ознайомився із зазначеними наказами.

В період з 27 січня 2015 р. по 14 лютого 2015 р. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги, про що позивачем надано копію листа непрацездатності.

Зі змісту наказу Державного агентства земельних ресурсів України №83-кт/а від 11 лютого 2015 р. вбачається, що ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за угодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Однією з підстав, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України, є угода сторін.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 роз'яснено, що в разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або вповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КзпП України (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або вповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди. З огляду на це, працівник не може бути звільнений за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін, якщо одна зі сторін не дає згоди на припинення трудового договору за цим пунктом або не було досягнуто домовленості про дату звільнення. У цьому випадку трудовий договір може бути розірваний з ініціативи працівника або власника чи вповноваженого ним органу з інших підстав, передбачених КЗпП України, та з додержанням відповідно до встановлених для таких підстав звільнення вимог закону.

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України можуть бути в письмовій або в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі.

11.02.2015 р. на адресу відповідача Державного агентства земельних ресурсів України надійшла заява від імені позивача ОСОБА_1 в якій він просив звільнити його з посади за угодою сторін.

Як зазначає сам ОСОБА_1 11 лютого 2015 р. в Державному агентстві земельних ресурсів України не був, заяви на звільнення не писав і не подавав.

Для встановлення правдивості підпису позивача на зазначеній заяві судом першої інстанції було призначено експертизу у даній справі.

Згідно висновку експертів № 387/388/15-22 Тернопільського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз від 25.08.2015 р. за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що рукописний текст у заяві на звільнення від імені ОСОБА_1 на ім'я Голови комісії з реорганізації Держземагенства України ОСОБА_3 виконано не ОСОБА_1, а іншою особою.

Таким чином судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 заяви на звільнення на ім'я Голови комісії з реорганізації Держземагенства України ОСОБА_3 не писав і не подавав, відтак не міг бути звільненим за п. 1 ст. 36 КЗпП України.

В суді апеляційної інстанції відповідачем було заявлено клопотання про проведення повторної почеркознавчої експертизи на вирішення якої поставити наступні запитання: - чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на заяві про його звільнення, адресованій Голові комісії з реорганізації Держземагенства ОСОБА_1, чи іншою особою? - яка дата (рік, місяць, число) написання заяви ОСОБА_1 про звільнення?

Згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 року було зупинено провадження у справі № 819/506/15-а та призначено повторну почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 479/499 від 12.05.2016 року підпис від імені ОСОБА_1, розташований в нижній частині, під основним текстом заяви від імені ОСОБА_1 Голові комісії з реорганізації Держземагенства України, про його звільнення, - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням його справжніх підписів. Встановити давність виконання штрихів рукописного напису заяви про звільнення від імені ОСОБА_1, адресованій Голові комісії з реорганізації Держземагенства та штрихи підписі, не видається можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 року поновлено провадження у справі.

З огляду на викладене ОСОБА_1 звільнено з роботи без законної підстави, а відтак він повинен бути поновлений на попередній роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції що ОСОБА_1 належить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 лютого 2015 р. по 22 вересня 2015 року, що відповідно становить 7 місяців та 7 робочих днів в сумі 31113,39 грн.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 року у справі № 819/506/15-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.