Ухвала суду № 58127548, 01.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17686/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщук М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Діброва» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року позивач, ТОВ «Фірма «Діброва», звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили:

визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, поданої позивачем 16 липня 2015 року;

зобов'язати відповідача визнати подану податкову декларацію ТОВ «Фірма «Діброва» (код ЄДРПОУ 16465966, адреса: 03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 98/2) з дня її фактичного отримання - з 16 липня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуально права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фірма «Діброва» перебуває на обліку у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві. Місцезнаходженням позивача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців: 03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 98/2.

16 липня 2015 року засобами електронного зв'язку позивач надіслав податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, про що свідчить отримана позивачем електронна квитанція.

Рішенням ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, оформленим у вигляді листа від 24 липня 2015 року №13156/10-26-50-28-02 відмовлено ТОВ «Фірма «Діброва» у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Позивач, вважаючи такі дії щодо неприйняття податкової звітності протиправними, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Згідно з п. 49.1 та п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як вбачається з рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, оформленого листом від 24 липня 2015 року №13156/10-26-50-28-02, підставою для неприйняття податкової декларації стало заповнення податкової декларації з порушеннями у р.6 стосовно місцезнаходження (місця проживання) платника податку.

Так, у податковій декларації за червень 2015 року зазначено податкову адресу ТОВ «Фірма «Діброва»: проспект 40-річчя Жовтня, буд 98/2, м. Київ, 03040.

Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходження юридичної особи - ТОВ «Фірма «Діброва»: 03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 98/2.

Згідно з Довідкою про взяття на облік платника податків №86073, місцезнаходження платника податків ТОВ «Фірма «Діброва» - 03040, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, буд. 98/2.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не доведено обґрунтованість сумнівів щодо місцезнаходження позивача та не подано доказів, які б підтверджували, що податкова декларація, подана позивачем, заповнена з порушенням вимог п. 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції з'ясував та перевірив всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінив докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Фірма «Діброва» до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення набирає та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 06.06.2016

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.