Рішення № 58123207, 01.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/4299/14-ц 01.06.2016 01.06.2016 01.06.2016

Справа № 487/4299/14-ц

Провадження № 22-ц/784/1153/16 Суддя першої інстанції - Андрощук В.В.

Категорія 50 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 червня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Буренкової К.О., Бондаренко Т.З.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за участю: відповідача ОСОБА_2 його представника - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

Позивачка зазначала, що від подружнього життя з ОСОБА_2 має неповнолітню доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 1999 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менш 50 відсотків неоподаткованого податком мінімальної заробітної плати, починаючи з 11 червня 1999 року і до досягнення дитиною повноліття.

Посилаючись на те, що відповідач аліменти не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 26 875,14 грн., позивачка просила суд стягнути з відповідача пеню, передбачену положеннями ч. 1 ст. 196 СК України за період з 1 січня 2000 року по 1 травня 2014 року у розмірі 512 374,38 грн.

В подальшому позивачка зменшила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів за період з січня 2010 року по грудень 2011 року у розмірі 82 325,30 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 лютого 2015 року позов задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 82 325,30 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За положеннями ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Крім того, в пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від подружнього життя мають неповнолітню доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

На підставі постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 1999 року з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% неоподаткованого податком мінімальної заробітної плати, починаючи з 11 червня 1999 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7).

На підставі вищевказаної постанови було видано виконавчий лист за № 12-149 (а.с.8).

15 жовтня 2004 року постановою державного виконавця відділу ДВС Горностаївського районного управління юстиції Херсонської області було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаної постанови (а. с. 10).

Відповідач належним чином рішення суду не виконує, сплачує аліменти несвоєчасно і не в повному обсязі, тому згідно розрахунку державного виконавця Горностаївського відділу ДВС МРУЮ від 20 березня 2014 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів за період, вказаний позивачкою (січня 2010 року по грудень 2011 року), становить 6916,5 грн. (а.с.12-17, 18-21).

Розмір розрахованої державним виконавцем заборгованості по аліментам відвідачем в установленому законом порядку не оскаржено.

За такого суд, першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача неустойки відповідно до вимог ст. 196 СК України.

Разом з тим, визначаючи розмір пені - 82 325,30 грн., що підлягає стягненню, суд першої інстанції взяв розрахунок наданий позивачкою,де помилково зазначено кількість днів прострочення, а тому вказаний розрахунок є невірним.

Так, у висновках, викладеними в Постановах Верховного Суду України від 3 лютого 2016 року в справі №6-1477цс15, від 16 березня 2016 року в справі №6-300цс16 та №6-2589цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

З урахуванням правої природи пені, як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Отже, сума пені на заборгованість по аліментам має рахуватись:

За січень 2010 року - 270, 3 грн. х 1% х 31 дн. = 83,79 грн.;

за лютий 2010 року 270, 3 грн. х 1% х 28 дн. = 75,68 грн.;

за березень 2010 року 270, 3 грн. х 1% х 31 дн. = 83,79 грн.;

за квітень 2010 року 275,1 грн. х 1% х 30 дн. = 82, 53 грн.

за травень 2010 року 275,1 грн. х 1% х 31 дн. = 85, 28 грн.

за червень 2010 року 275,1 грн. х 1% х 30 дн. = 82, 53 грн.

за липень 2010 року 276,3 грн. х 1% х 31 дн. = 85, 65 грн.

за серпень 2010 року 276,3 грн. х 1% х 31 дн. = 85, 65 грн.

за вересень 2010 року 276,3 грн. х 1% х 30 дн. = 82, 89 грн.

за жовтень 2010 року 282,3 грн. х 1% х 31 дн. = 87, 51 грн.

за листопад 2010 року 282,3 грн. х 1% х 30 дн. = 84, 69 грн.

за грудень 2010 року 287,1 грн. х 1% х 31 дн. = 89, 00 грн.

за січень 2011 року - 293,1 грн. х 1% х 31 дн. = 90, 86 грн.

за лютий 2011 року - 293,1 грн. х 1% х 28 дн. = 82, 06 грн.

за березень 2011 року - 293,1 грн. х 1% х 31 дн. = 90, 86 грн.

за квітень 2011 року - 299,1 грн. х 1% х 30 дн. = 89, 73 грн.

за травень 2011 року - 299,1 грн. х 1% х 31 дн. = 92, 72 грн.

за червень 2011 року - 299,1 грн. х 1% х 30 дн. = 89, 73 грн.

за липень 2011 року - 299,1 грн. х 1% х 31 дн. = 92, 72 грн.

за серпень 2011 року - 299,1 грн. х 1% х 31 дн. = 92, 72 грн.

за вересень 2011 року - 299,1 грн. х 1% х 30 дн. = 89, 73 грн.

за жовтень 2011 року - 306,6 грн. х 1% х 31 дн. = 95, 04 грн.

за листопад 2011 року - 306,6 грн. х 1% х 30 дн. = 91, 98 грн.

за грудень 2011 року - 312,6 грн. х 1% х 31 дн. = 96, 90 грн.

Загальна сума складає - 2104,04 грн. (83,79 грн. + 75,68 грн. + 83,79 грн. + 82,53 грн. +85,28грн.+82,53грн.+85,65грн.+85,65грн.+82,89грн.+87,51грн.+84,69грн.+89,00грн.+90,86грн.+82,06грн.+90,86грн.+89,73грн.+92,72грн.+89,73грн.+92,72грн.+92,72грн.+89,73грн.+95,04грн.+ 91,98грн.+96,90грн.).

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 2 104,04 грн. пені за прострочення сплати аліментів.

За таких обставин, рішення суду на підставі п. 1 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні шляхом стягненню з відповідача на користь позивачки 2 104,04 грн. пені за прострочення сплати аліментів за період з січня 2010 року по грудень 2011 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ніколи не ухилявся від сплати аліментів на увагу суду не заслуговують, оскільки з наданих квитанції про сплату аліментів вбачається, що сплата аліментів проводилась не в повному обсязі.

Посилання на відсутність заборгованості по аліментах, оскільки із заробітної плати відповідача проводилось відрахування аліментів є безпідставні, оскільки заборгованість визначена державним виконавцем і до теперішнього часу відповідачем не ос порена.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 лютого 2015 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_4 пеню за прострочення сплати аліментів за період з січня 2010 року по грудень 2011 року у розмірі 2 104,04 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Головуючий:

Судді: