ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 643/431/16-ц
Провадження № 2/643/2004/16
27.05.2016 р. м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Харченко А.М.
при секретарі Горборуковій М.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (правонаступник Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»), ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим,
в с т а н о в и в:
20.01.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_2, в якому просив визнати припиненим Договір поруки № HAH2GA00000039, укладений 17 серпня 2007 року між Публічним акціонерним товариством КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що 17 серпня 2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (далі - Банк) та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) був укладений кредитний договір №HAH2GA00000039 відповідно до умов якого остання отримала у банку кредит у сумі 44149 доларів США 68 центів з кінцевим терміном повернення 16 липня 2017 року. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором, 17 серпня 2007 року між позивачем та Банком був укладений договір поруки №HAH2GA00000039 (далі - Договір поруки) за умовами якого останні взяв на себе зобов'язання відповідати перед Банком за належне виконання Позичальником відповідачем ОСОБА_2 умов Кредитного договору. Вважає, що вказаний Договір поруки слід визнати припиненим з огляду на наступне. Так, дійсно 17 серпня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір відповідно до умов якого остання отримала у Банку кредит у розмірі 44149,68 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (ч. 7 п. 7.1 Кредитного договору) з кінцевим терміном повернення 16 липня 2017 року.
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Банком за вказаним Кредитним договором, 17 серпня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та Банком був укладений Договір поруки. Відповідно до ч. 7 п. 7.1 Кредитного договору сторони визначили, що погашення кредиту здійснюється відповідно до Графіка погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору). Згідно з вказаним Графіком, щомісячний платіж за період з 22.09.2007 р. по 22.07.2017 р. складає 635,39 доларів США. Таким чином, за умовами Кредитного договору позичальник має сплачувати банку на протязі дії Кредитного договору починаючи з дати настання чергового платежу - 22.09.2007 р. на протязі 120 місяців по 635.39 доларів США на місяць. Отже згідно з умовами Кредитного договору, позичальник має повернути банку з врахуванням сплати відсотків - 76422,57 доларів США.
Крім того, 17 серпня 2012 року між відповідачами була укладена додаткова угода до Кредитного договору (далі - Додаткова угода №1) відповідно до умов якої сторони внесли зміни, а саме: за умовами Додаткової угоди №1 Банк зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу банку на строк з 17.08.2007 р. до 16.08.2017 р. включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії кредиту у розмірі 62633,71 дол. США (ч.3 Додаткової угоди №1).
Відповідно до ч. 2 Додаткової угоди №1 сторони визначили, що Позичальник повинен Банку сплачувати щомісячний платіж у сумі 1236,16 доларів США у строк, що визначений Графіком погашення кредиту, що є невід'ємною частиною Додаткової угоди №1.
Згідно з вказаним Графіком, щомісячний платіж за період починаючи з дати укладення 15.08.2012 р. по 22.07.2017 р. складає 1236,16 доларів США.
Таким чином, за умовами Додаткової угоди №1 позичальник має сплачувати банку протягом дії Кредитного договору починаючи з дати настання чергового платежу - 22.09.2012 р. на протязі 60 місяців по 1236,16 доларів США на місяць. Отже згідно умов Додаткової угоди №1 позичальник має повернути банку з врахуванням сплати відсотків - 74 169,60 доларів США.
Окрім того, 31 січня 2013 року між Відповідачами була укладена ще одна додаткова угода №2 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода №2) відповідно до умов якої сторони внесли зміни, а саме: за умовами Додаткової угоди №2 Банк зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу банку на строк з 17.08.2007 р. до 16.08.2027 р. включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії кредиту у розмірі 61511,71 дол. США (ч.3 Додаткової угоди №2).
Згідно з вказаним Графіком, щомісячний платіж за період починаючи з дати укладення 26.2013р. по 16.08.2027 р. складає 658,58 доларів США.
Таким чином, за умовами Додаткової угоди №2 позичальник має сплачувати банку протягом дії Кредитного договору починаючи з дати настання чергового платежу - 26.02.2013 р. на протязі 169 місяців по 658,68 доларів США на місяць. Отже згідно умов Додаткової угоди №2 позичальник має повернути банку з врахуванням сплати відсотків - 112134,92 доларів США. З вищевикладеного вбачається, що Відповідачі, укладаючи вищевказані додаткові угоди, збільшили обсяг відповідальності позивача як поручителя за Кредитним договором на 35712,35 доларів США, без його згоди на таке збільшення. При цьому, жодної додаткової угоди стосовно збільшення обсягу відповідальності за Кредитним договором останній з Банком не укладав, жодного повідомлення про факт збільшення обсягу відповідальності за Кредитним договором від Банку він не отримував. Про порушення своїх прав дізнався лише тоді, коли отримав ухвалу Московського районного суду м. Харкова про відкриття провадження по цивільній справі 643/12278/15-ц від 2015 р. з усіма належними додатками, за позовом ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_3П, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Спірний Договір поруки не містить жодного застереження про відповідальність поручителя у разі збільшення обсягу відповідальності за Кредитним договором без його згоди на то, а навпаки, п. 13 Договору поруки передбачено, що зміни і доповнення до цього Договору вносяться тільки зі згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
Таким чином, враховуючи те що обсяг відповідальності позивача за Кредитним договором дійсно збільшився без моєї згоди, та враховуючи те що будь - які зміни і доповнення до спірного Договору поруки у письмовій формі з Приватбанк він не погоджував, вважає, що у даному випадку є всі підстави припинити Договір поруки за Законом.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5, який діє на підставі виданої довіреності, позовні вимоги позивача підтримав у повному обсязі, посилаючись на вищенаведене, та просив позов задовольнити.
Відповідачі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_6 в судові засідання на неодноразові виклики не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутністю не надали. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224-226 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 17 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк), та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) був укладений кредитний договір № HAH2GA00000039, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 44149 доларів США 68 центів, зі сплатою 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, що передбачено п.7.1. Кредитного договору (а.с. 6-8).
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором, 17 серпня 2007 року між позивачем та Банком був укладений договір поруки №HAH2GA00000039 (далі - Договір поруки) за умовами якого останні взяв на себе зобов'язання відповідати перед Банком за належне виконання Позичальником відповідачем ОСОБА_2 умов Кредитного договору (а.с.14).
Відповідно до ч. 7 п. 7.1 Кредитного договору сторони визначили, що погашення кредиту здійснюється відповідно до Графіка погашення кредиту - Додаток №1 до Кредитного договору (а.с. 9).
Згідно з вказаним Графіком, щомісячний платіж за період з 22.09.2007 р. по 22.07.2017 р. складає 635,39 доларів США. Таким чином, за умовами Кредитного договору позичальник має сплачувати банку на протязі дії Кредитного договору, починаючи з дати настання чергового платежу - 22.09.2007 р. на протязі 120 місяців по 635.39 доларів США на місяць. Отже згідно з умовами Кредитного договору, позичальник має повернути банку з врахуванням сплати відсотків - 76422,57 доларів США.
Крім того, 17 серпня 2012 року між відповідачами була укладена додаткова угода до Кредитного договору (далі - Додаткова угода №1) відповідно до умов якої сторони внесли зміни, а саме: за умовами Додаткової угоди №1 Банк зобов'язався надати Позичальникові відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу банку на строк з 17.08.2007 р. до 16.08.2017 р. включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії кредиту у розмірі 62633,71 дол. США, що передбачено ч.3 Додаткової угоди №1 (а.с. 10).
Відповідно до ч. 2 Додаткової угоди №1 сторони визначили, що Позичальник повинен Банку сплачувати щомісячний платіж у сумі 1236,16 доларів США у строк, що визначений Графіком погашення кредиту, що є невід'ємною частиною Додаткової угоди №1.
Згідно з вказаним Графіком, щомісячний платіж за період починаючи з дати укладення 15.08.2012 р. по 22.07.2017 р. складає 1236,16 доларів США.
Таким чином, за умовами Додаткової угоди №1 позичальник має сплачувати банку на протязі дії Кредитного договору починаючи з дати настання чергового платежу - 22.09.2012 р. на протязі 60 місяців по 1236,16 доларів США на місяць. Отже згідно умов Додаткової угоди №1 позичальник має повернути банку з врахуванням сплати відсотків - 74169,60 доларів США.
Окрім того, 31 січня 2013 року між відповідачами була укладена додаткова угода №2 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода №2), відповідно до умов якої сторони внесли зміни, а саме: за умовами Додаткової угоди №2 Банк зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу банку на строк з 17.08.2007 р. до 16.08.2027 р. включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії кредиту у розмірі 61511,71 дол. США, що передбачено ч.3 Додаткової угоди №2 (а.с.11).
Згідно з вказаним Графіком, щомісячний платіж за період починаючи з дати укладення 26.2013р. по 16.08.2027 р. складає 658,58 доларів США (а.с. 12-13).
Таким чином, за умовами Додаткової угоди №2 позичальник має сплачувати банку на протязі дії Кредитного договору, починаючи з дати настання чергового платежу - 26.02.2013 р. на протязі 169 місяців по 658,68 доларів США на місяць. Отже згідно з умовами Додаткової угоди №2 позичальник має повернути банку з врахуванням сплати відсотків - 112134,92 доларів США.
З вищевикладеного вбачається, що відповідачі, укладаючи вищевказані додаткові угоди до Кредитного договору, збільшили обсяг відповідальності позивача як поручителя за Кредитним договором на 35712,35 доларів США, без його згоди на таке збільшення.
При цьому доказів про те, що між позивачем та Банком укладалися додаткові угоди стосовно збільшення обсягу відповідальності за Кредитним договором суду не надано, як і про отримання позивачем від Банку повідомлення про факт збільшення обсягу відповідальності за Кредитним договором.
Як встановлено судом, про порушення своїх прав дізнався лише тоді, коли отримав ухвалу Московського районного суду м. Харкова про відкриття провадження по цивільній справі 643/12278/15-ц від 21.10. 2015 р. з усіма належними додатками, за позовом ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_3П, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Кредитним договором (а.с. 17).
Відповідно до частин першої та третьої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченою порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч. 1 статті 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди на то поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Пунктом 22 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
Пунктом 13 Договору поруки, укладеного між позивачем та Приватбанком, передбачено, що зміни і доповнення до цього Договору вносяться тільки зі згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
На підставі викладеного суд вважає можливим позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати припиненим Договір поруки № HAH2GA00000039, укладений 17 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору по 275 грн. 61 коп. з кожного, що підтверджується квитанцією від 18.01.2016 (а.с.5).
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ч.1 ст. 559 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати припиненим Договір поруки № HAH2GA00000039, укладений 17 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору по 275 (двісті сімдесят пять) грн. 61 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Харченко А.М.
Судове рішення № 58120963, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 27.05.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 643/431/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: