Рішення № 5811961, 18.04.2008, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-1300/2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2008 року Святошинський районний суд м.Києва

в складі головуючого: судді Твердохліб В.А.,

при секретарі Івановій І.О., Поліщук Л.Ф.,

за участю представника відповідача Шевченко М.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерресурс", 3-тя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в грудні 2007 року в суд з вищевказаним позовом до відповідача та просить постановити рішення, яким стягнути з останнього на свою користь кошти, невиплачені при звільненні в розмірі 1083, 72 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2520, 00 грн. з 18.05.2007 року по 30.11.2007 року та моральну шкоду в розмірі 5 000, 00 грн., посилаючись на те, що він з 13 вересня 2006 року по 18.05.2007 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, після звільнення відповідач не виплатив заробітну плату за березень-травень 2007 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в частині виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; вимоги щодо стягнення моральної шкоди зменшив до 1 000, 00 грн.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначав, що позивач неналежним чином виконував свої функціональні трудові обов"язки, заробітна плата йому не виплачена лише за травень 2007 року, відомості про виплату заробітної плати за спірний період відсутні у відповідача через неналежне виконання обов"язків бухгалтера позивачем; що стосується моральної шкоди, то на думку представника відповідача така шкода позивачу взагалі не заподіяна.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач з 13 вересня 2006 року по 18.05.2007 року працював у відповідача на на посаді головного бухгалтера, звільнений за власним бажанням згідно зі ст.38 КЗпП України (а.с.7-8 копія трудової книжки).

З наданих суду платіжних відомостей вбачається, що позивачу виплачена заробітна плата за січень-лютий 2007 року в розмірі по 364, 90 грн. за кожен місяць(а.с.51-54 копії платіжних відомостей).

Згідно штатного розкладу ТОВ „Інтерресурс"на 2006-2007 рік у товаристві

відсутня посада головного бухгалтера.(а.с.107-108).

Відповідно до наданих платіжних відомостей за квітень та травень 2007 року позивач не отримав заробітну плату (а.с.103-107); представник відповідача пояснив, що це відновлені платіжні відомості, а первинні відомості зникли чи знищені з вини позивача, однак належних доказів на підтвердженя цієї обставини ним суду не надано.

Відповідачем надано суду докази про неналежне виконання позивачем своїх трудових обов'язків, однак на думку суду дана обставина не позбавляє роботодавця обов'язку виплачувати заробітну плату працівнику, а у таких випадках роботодавець має право застосовувати дисциплінарне стянення.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу. Що не перевищує шістнадцяти календарних днів, а відповідно до ст.116 цього ж Кодексу призвільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові усіх сум у строки визначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідач суду не довів, що заробітна плата позивачу виплачена відповідно до чинного трудового законодавства, а тому суд вважає, в цій частині позов підлягає задоволенню частково в межах заявлених позовних вимог, а саме на користь позивача слід стягнути невиплачену заробітну плату в сумі 930.55 грн. за період з 01.03.2007 року по 18.05.2007 року виходячи з розміру заробітної плати позивача в сумі 364, 90 грн. та за час затримки розрахунку з 19.05.2007 року по 30.11.2007 року в розмірі 2353, 55 грн.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то в цій частині позов слід задовольнити в розмірі 1000, 00 грн., виходячи з наданих суду доказів, неправомірних дій відповідача, що призвели до порушення трудових прав позивача, моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків.

Крім цього, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 59, 50 грн. та 30, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. ст.ст.57-60, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерресурс", місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполева, 17, р/р 26001004062201 в Софієвському відділення АКБ „ТАС-Комерцбанк" в місті Києві, МФО 300164,

ЄДРПОУ 31904064 на користь ОСОБА_2, проживаючого в АДРЕСА_1 суму невиплаченої заробітної плати в розмірі 930, 55 грн., 2 353, 55 грн. за час затримки розрахунку та 1 000, 00 грн. заподіяної моральної шкоди, а всього 4 284 (чотири тисячі двісті вісімдесят чотири) гривні 10 копійок, а на користь держави судовий збір в розмірі 59, 50 грн. та 30, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Святошинському районному суді м.Києва на р/р №31214259700009, код ЄДРПОУ 26077945, банк ГУДК у м.Києві, отримувач: УДК у Святошинському районі м.Києва.

В іншій частиш позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.