Ухвала суду № 58118951, 06.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3996/16 Справа № 209/2708/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Решетник Т. О. Доповідач - Козлов С.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.,

за участю секретаря: Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", третя особа - ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 12.12.2007 року між банком та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 012/81-10/69-07Д, відповідно до якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 55230 грн. на купівлю автомобілю ГАЗ 2752-414 у строк по 11.11.2015 року включно (з урахуванням додаткових угод до кредитного договору) зі сплатою за користування кредитними коштами 15,75% річних та можливістю змінювати його розмір (п.1.3 кредитного договору), який з 18.08.2008 року по 18.02.2010 року складав 19,00% (згідно додаткової угоди від 19.08.2008 року), а з 19.02.2010 року до повного погашення кредиту - 24,00% (згідно додаткової угоди від 19.02.2010 року). 12.12.2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 012/81-10/69-07/2, за яким поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійні винагороди, нараховані відсотки за користування кредитом та неустойку. 25.07.2008 року між банком та поручителем було укладено додаткову угоду до договору поруки, в якій поручитель надає згоду на збільшення процентної ставки. 30.04.2015 року позичальнику та поручителю було направлено вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за вищезазначеним договором, якими було зобов'язано у 30-ти денний термін повернути всю суму заборгованості, проте в установлений строк заборгованість за кредитом повернута не була і загальна сума заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 перед банком за кредитним договором станом на 13.05.2015 року становить 19 379,48 грн. (15 403,63 грн. - заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 6 626,15 грн.; 2667,21 грн. - заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 2 221,56 грн.; 1308,64 грн. - розрахована пеня), яку Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" просило стягнути солідарно з позичальника та поручителя на свою користь.

ОСОБА_3 позовні вимоги банку не визнав та подав до суду зустрічний позов про визнання припиненою поруки, обґрунтовуючи його тим, що 12.12.2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 012/81-10/69-07Д від 12.12.2007 року, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_4 кредит у розмірі 55230 грн. зі сплатою за користування кредитом 15,75% річних і кінцевим строком повернення кредитних коштів до 11 грудня 2012 року та в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ним і ПАТ Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір поруки № 012/81-10/69-07/2 від 12.12.2007 року, за яким він бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_4, але при укладанні додаткової угоди від 19 лютого 2010 року основне зобов'язання без його згоди зросло на 2985 грн., збільшився термін виконання зобов'язання на 3 роки, при цьому умовами договору поруки не передбачено надання кредитних коштів траншами, додатково додана сума 19.02.2010 року у розмірі 2985,34 грн. до основної суми кредиту укладалась також без його згоди, позичальникові надали відстрочку в виконанні зобов'язань з погашення процентів у розмірі 2985,34 грн., які додали до несплаченого основного зобов'язання та на збільшене зобов'язання встановили збільшену процентну ставку і збільшено термін повернення коштів, що суттєво збільшує відповідальність поручителя, а згідно Додатку № 1 до додаткової угоди № 012/81-10/69/2-07Д від 19 лютого 2010 року відповідальність поручителя за основним зобов'язанням зросла до 62168,68 грн. та за Додатком № 4 - до 83915, 24 грн., тобто збільшився обсяг відповідальності поручителя без його згоди.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року провадження в частині вимог банку до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №012/81-10/69-07Д від 12.12.2007 року відмовлено у повному обсязі. Визнано припиненою поруку за Договором поруки № №012/81-10/69-07/2 від 12.12.2007 року, укладеним 12.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3. Вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" вапеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 012/81-10/69-07Д, відповідно до якого банк відкрив останньому невідновлювальну кредитну лінію у сумі 55230 грн. для купівлі автомобілю ГАЗ 2752-414 з наданням кредиту траншами або однією сумою у строк по 11 грудня 2012 року включно зі сплатою банку за користування кредитними коштами позичальником 15,75% річних, розмір яких може змінюватися.

19.08.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду № 012/81-10/69/1-07Д до кредитного договору № 012/81-10/69-07Д від 12.12.2007 р., відповідно до якої внесено зміни до кредитного договору, зокрема, за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору з 12.12.2007 року по 17.08.2008 року 15,75 % річних, з 18.08.2008 р. по 11.12.12 року - 19 % річних, внесено зміни до п. 3.6. кредитного договору та змінено графік погашення кредитної заборгованості.

19 лютого 2010 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 012/81-10/69/2-07Д до кредитного договору № 012/81-10/69-07Д від 12 грудня 2007 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість позичальника за договором, строк сплати якої настав у такому порядку: п.п. 1.2. Додаткової угоди, станом на дату укладання цієї Додаткової угоди фактична заборгованість позичальника за договором по сплаті суми кредиту становить 41900,88 грн.; п.п.1.3. Станом на дату укладання цієї Додаткової угоди заборгованість позичальника за договором, строк сплати якої настав, складає 2985,34 грн., у тому числі 2985,34 грн. - заборгованість з погашення процентів; п.п.1.4. На підставі цієї Додаткової угоди з 19 лютого 2010 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, при цьому за згодою сторін відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику. Згідно п.2 Додаткової угоди, підпункт 1.3. кредитного договору викладено в наступній редакції: «За користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору 24% річних з 19 лютого 2010 року, розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим договором».

19 лютого 2010 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 012/81-10/69/3-07Д до кредитного договору № 012/81-10/69-07Д від 12 грудня 2007 року, якою вносяться зміни до пункту 1.2. розділу 1 основного договору та викладається в наступній редакції: «Кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником у строк по 11 грудня 2015 року, а також внесено зміни до п. 3.6. кредитного договору та змінено графік погашення кредитної заборгованості.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши грошові кошти в розмірі 55230 грн. на поточний рахунок №26001222397100, що підтверджується платіжним дорученням № 12-12-01 від 12.12.2007 року, заявою ФОП ОСОБА_4 від 12.12.2007 р..

В забезпечення виконання кредитного договору між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 012/81-10/69-07/2 від 12.12.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 як поручитель взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору № 012/81-10/69-07Д від 12.12.2007 року.

25.07.2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду № 012/81-10/69/1-07/2 до договору поруки № 012/81-10/69-07/2 від 12.12.2007 року, відповідно до якої поручитель надає згоду на збільшення процентної ставки за кредитним договором, в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. При цьому збільшення процентної ставки по кредитному договору не потребує будь-якого внесення змін до договору поруки і порука розповсюджується на збільшену процентну ставку. Поручитель відповідає перед кредитором за несплату боржником підвищеної процентної ставки, а також по всім іншим грошовим зобов'язанням, передбаченим договором.

В результаті неналежного виконання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 умов кредитного договору станом на 13.05.2015 року він має заборгованість за кредитним договором в розмірі 19379,48 грн. (15 403,63 грн. - заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 6 626,15 грн.; 2667,21 грн. - заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 2221,56 грн.; 1308,64 грн. - розрахована пеня). При цьому останній платіж для погашення заборгованості за кредитним договором ФОП ОСОБА_4 було здійснено 22.09.2014 року в сумі 867,27 грн. на погашення кредиту та 331,66 грн. на погашення відсотків.

30.04.2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на адресу позичальника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та поручителя - ОСОБА_3 були направлені вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та договором поруки № 114-0-0-00/15-30344 та № 114-0-0-00/15-30345 зі змісту яких вбачається, що банк вимагав від позичальника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 дострокового виконання боргових зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, протягом 30 календарних днів з дати цієї вимоги, а від поручителя ОСОБА_3 - не пізніше 5-ти банківських днів з дати отримання вимоги банку.

Як роз'яснено Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 р. № 5, відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим (п. 22).

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (п. 24).

Виходячи з того, що за умовами договору поруки № 012/81-10/69-07/2 від 12.12.2007 року поручитель взяв на себе зобов'язання перед кредитором з визначенням терміну повернення кредиту до 11 грудня 2012 року, як передбачено кредитним договором, і матеріали справи не містять даних про укладення банком з поручителем ОСОБА_3 угод щодо продовження терміну погашення кредиту до 11 грудня 2015 року, що збільшує його відповідальність, при цьому ОСОБА_3 з банком не укладав будь-яких додаткових угод на зміну основного зобов'язання, зокрема, на збільшення розміру процентів за користування кредитом з 15,75% річних до 24% річних та збільшення з 19 лютого 2010 року фактичної заборгованості за сумою кредиту на суму заборгованості за процентами без додаткової видачі грошових коштів, а розмір процентів за користування кредитом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», починаючи з 19 лютого 2010 року, збільшено до 24% річних, змінено термін погашення кредиту з 11 грудня 2012 року на 11 грудня 2015 року та змінено з 19 лютого 2010 року розмір фактичної заборгованості за сумою кредиту на суму заборгованості за процентами без додаткової видачі грошових коштів, на що ОСОБА_3 своєї згоди не давав, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні заявлених банком до ОСОБА_3 вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №012/81-10/69-07Д від 12.12.2007 року та визнав припиненою поруку за договором поруки № №012/81-10/69-07/2 від 12.12.2007 року, керуючись названими нормами закону.

З урахуванням наведеного доводи Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" у скарзі про відсутність підстав для припинення поруки ОСОБА_3 не ґрунтуються на матеріалах справи, положеннях ст. 559 ЦК України, роз'ясненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, фактично зводяться до одностороннього тлумачення регулюючого спірні правовідносини законодавства лише на свою користь та повторного обґрунтування заявлених вимог з викладенням таких же самих обставин і доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, а надані до апеляційної скарги письмові згоди ОСОБА_3 від 19.02.20110 року на зміни умов кредитного договору №012/81-10/69-07Д від 12.12.2007 року колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки поважних причин неможливості представити їх суду першої інстанції скаржником не доведено.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: