Рішення № 58116455, 13.05.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2016 Справа №607/932/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі : головуючого Братасюка В.М.

за участю секретаря Чичкевич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 3050,62 доларів США, що еквівалентно 70774,38грн., посилаючись на те, що 21.02.2007року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі Статуту та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №02/07/02БОМ, згідно якого останній отримав строковий кредит в розмірі 20000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.02.2010року. З метою забезпечення виконання даного зобов'язання між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки №02/07/02БОМ від 21.02.2007року відповідно до якого останній виступив поручителем ОСОБА_1 перед кредитором за виконання зобов'язання за кредитним договором №02/07/02БОМ від 21.02.2007року. Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконують, у зв'язку з чим представник позивача просить суд позов задовольнити, стягнути із боржників вищевказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, проте на попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечив, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду з вимогами про стягнення коштів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних обставин.

Як вбачається із кредитного договору №02/07/02БОМ від 21.02.2007року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі Статуту та відповідачем ОСОБА_1 останньому надано кредит на суму 20000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.02.2010року.

Крім цього 21.02.2007року між сторонами було підписано договір про видачу траншу №02/07/02БОМ та Додаток №1 до договору про видачу траншу №02/07/02БОМ, який явлається графіком погашення кредиту, процентів та винагороди.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за договором кредиту банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що кредитором повністю виконано зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1, який одержав кредит у розмірі 20000 доларів США.

Пунктом 2.2.4. кредитного договору №02/07/02БОМ від 21.02.2007року передбачено зобов'язання позичальника проводити повне погашення кредиту в строки передбачені п.1.3 договору.

Згідно пункту 2.2.2. кредитного договору №02/07/02БОМ від 21.02.2007року позичальник зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності з п.п. 2.3.1, 2.3.2, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 даного Договору.

Відповідно до пункту 2.2.3. кредитного договору №02/07/02БОМ від 21.02.2007року, передбачено зобов'язання позичальника щодо сплати банку винагороди згідно п.п.4.5, 4.6 даного договору.

Згідно п.6.1 кредитного договору, позичальник за порушення термінів сплати відсотків, повернення кредиту та погашення винагороди зобов"язаниий сплатити пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення .

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за договором кредиту, станом на 17.11.2015року існує заборгованість в розмірі 28388,56 Доларів США, яка складається з наступного: 8535,92 доларів США - заборгованість за кредитом, 5514 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 14337,84 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до вимог ч.3 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Від суми заборгованості слід відняти суму у розмірі 25337,94 долари США, яка була стягнута рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17.11.2011року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», різниця становить - 3050,62 долари США.

Враховуючи наведене, банк просить стягнути заборгованість достягнення на загальну суму - 3050,62 долари США, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.11.2015року еквівалентно 70774,38грн.

В забезпечення виконання зобов'язань 21.02.2007року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки №02/07/02БОМ, відповідно до п.1 вказаного договору поручитель взяв на себе обов'язок солідарно відповідати в повному обсязі перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором №02/07/02БОМ від 21.02.2007року.

У відповідності до ст.ст.553,554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідач - поручитель ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність разом з відповідачем - боржником ОСОБА_1 за повне виконання ним зобов'язань за кредитним договором №02/07/02БОМ від 21.02.2007року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов"язаннні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Положенням ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язанння (неналежне виконання).

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

В силу вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодацем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

Що стосується спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем ОСОБА_1, то суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлюється строком на три роки (стаття 257 ЦК України). Статтею 261 ЦК встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У відповідності до статті 264 ЦК України (переривання перебігу позовної давності) перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, шо свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3 ст.264 ЦК України).

Пунктом 5.7 договору кредиту №02/07/02БОМ сторони погодили строк позовної давності до вимог про стягнення кредиту, винагород, неустойки - штрафу, пені тривалістю у 5 років.

Однак п.5.1 договору про видачу траншу №02/07/02БОМ визначено, що договір діє до повного виконання зобов'язань сторонами.

В Постанові пленуму ВСС України №5 від 30.03.2012року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» (п.17) зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов»язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки зобов»язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статтей 526, 599 Цивільного кодексу України.

Тому, заява про застосування строку позовної давності не є підставною та не підлягає до задоволення.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у встановлені терміни позичальник отриманий кредит не повернув, процентів за користування ним не сплатив, у зв'язку з чим, і виникла наведена в розрахунку заборгованість. Вищевказаний розрахунок грунтується виключно на положеннях договору, є достатньо деталізованим та повністю узгоджується із наданою випискою погашень за кредитним договором, а тому в даному випадку мають місце порушення відповідачами прав позивача, які підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідачів в користь позивача заборгованості по кредитному договору №02/07/02БОМ від 21.02.2007року в сумі 3050,62 доларів США, що еквівалентно 70774,38грн., а також 1378грн. сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049,1050,1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_2, жителя АДРЕСА_2) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №02/07/02БОМ від 21.02.2007року в сумі 3050,62 доларів США, що еквівалентно 70774,38грн., а також 1378грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Братасюк В.М.