Рішення № 58114122, 30.05.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13187/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2016 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої-судді - Бенца К.К.,

при секретарі - Бота О.І.

за участю позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Семен Євгенія Вікторівна про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Семен Євгенія Вікторівна про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Мотивуючи позовні вимоги вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його бабуся - ОСОБА_6 , яка постійно проживала та на день смерті була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1. Після її смерті відкрилася спадщина,яка складається із квартири АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_6 склала заповіт, який посвідчено 21.11.2014 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. та зареєстровано в реєстрі , згідно якого вищезазначену квартиру заповіла йому. На час відкриття спадщини позивач постійно з вересня 2004 року і по день смерті ОСОБА_6. проживав разом із спадкодавцем в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності, прийняв спадщину за своєю бабусею , але у визначений законом строк не звернувся до нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину. При зверненні до нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не доведено факт спільного проживання зі спадкодавцем так як позивач не був зареєстрований за вказаною адресою. Крім того , вказує на те, що відповідач по справі ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за померлою ОСОБА_6 У зв'язку з вказаними обставинами звернувся до суду та просить суд ухвалити рішення яким встановити факт його постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою : АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові, надавши суду пояснення аналогічні викладеним у позові. Зокрема наголосив на тому, що від свого народження проживав із мамою та бабусею, а з 2004 році за побажанням бабусі проживав з нею безперервно. На час смерті бабусі ОСОБА_6 проживав з нею у квартирі АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові. Зокрема вказав, що померла бабуся позивача - ОСОБА_6 На день смерті ОСОБА_6, позивач проживав з нею, а отже вважається таким, що прийняв спадщину за померлою. При зверненні до приватного нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не доведено факт його спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав , заперечив проти їх задоволення. Заперечуючи проти позовних вимог зокрема наголошує, що неодноразово відвідував свою бабусю ОСОБА_6 за місцем її проживання. Під час таких відвідувань бабуся йому говорила про те, що позивач по справі - ОСОБА_2 не контрольований, не надає їй допомогу, вона змушена прибирати за ним кімнату. На його думку , мати позивача по справі насильно залишила його проживати у квартирі з бабусею. Крім того вказав , що останні п'ять років він не проживає в м. Ужгород, а тому не може сказати де проживав позивач по справі - ОСОБА_2 , проте під час відвідувань бабусі бачив у квартирі особисті речі позивача ОСОБА_2

В судове засідання після оголошеної перерви в судовому розгляді відповідач ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_9 в судовому засіданні позов заперечив .

В судове засідання після оголошеної перерви в судовому розгляді представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_9 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Семен Є. В. в судове засідання не з'явилася, надіслала на адресу суду письмові пояснення , згідно яких вказала, що нею заведено спадкову справу № 02/2015 після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. У строк встановлений законодавством для прийняття спадщини позивач ОСОБА_2 не подав заяву про прийняття спадщини. З наявних документів у спадковій справі, а саме з довідки про зареєстровані особи на день смерті ОСОБА_6 виданої КП "ЖРЕР № 4" від 20.08.2015 р. № 7561 , встановлено що зі спадкодавцем ніхто не проживав та не був зареєстрований на день її смерті. Просила розглянути справу у її відсутності.

В подальшому 04.04.2016 року надіслала на адресу суду пояснення, згідно яких додатково повідомила, що після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем який прийняв спадщину в порядку та строки встановлені ст. 1270 ЦК України, як по закону так і по заповіту є онук ОСОБА_4 Після спливу шестимісячного терміну з жня смерті спадкодавця звернулось ще двоє осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_10

Допитана в судовому засіданні за клопотанням позивача в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що ОСОБА_6 була її сусідкою, вони проживали в одному будинку по АДРЕСА_1. Вказала, що була знайома з ОСОБА_6 біля 10 років, з нею проживав позивач ОСОБА_12 , який піклувався про неї. Бачила позивача ОСОБА_12 кожен день, ходив у магазин за продуктами. Зазначила, що заходила у квартиру до ОСОБА_6 і знає, що ОСОБА_6 проживала з позивачем ОСОБА_12. Вказала, що проживала у квартирі по АДРЕСА_1 у період з 1998 року, ( зареєстрована з 09. 1998 року ) до 12.03.2016 року. Вказала, що відповідача по справі бачить вперше в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, заперечення відповідача та його представника, покази свідка ОСОБА_11, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Cудом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 27.01.2015 року, копія якого приєднана до матеріалів справи ( а.с. 14)

За життя ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 залишила на ім'я ОСОБА_2 заповіт посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. та зареєстровано в реєстрі № 2074 від 21.11.2014 року. ( а.с. 12)

Після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відкрилась спадщина за заповітом до складу якої в тому числі входить квартира , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Як встановлено судом , квартира , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належала ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2004 року , посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. та зареєстровано в реєстрі № 1630 ( а.с. 18-19,20)

Згідно довідки КП "ЖРЕР № 4" № 4702 від 27.10.2015 року, на день смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року , в АДРЕСА_1 разом з нею проживав її онук ОСОБА_2 без реєстрації з вересня 2004 року. (а.с.15)

Як встановлено судом, ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 проживає з вересня 2004 року і проживає по теперішній час , що стверджується даними акту про фактичне проживання особи від 26.10.2015 року , що складений мешканцями квартир АДРЕСА_2 та підписаний директором КП "ЖРЕР № 4" ( а.с. 17)

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна відмова приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Семен Є.В. від 04.11.2015 року № 114/02-14 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини та роз'яснено право звернення до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. ( а.с. 74)

Відповідно до ст. ст. 1216 - 1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та припинились внаслідок його смерті, крім прав та обов'язків, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.

Із змісту ст. ст. 1223,1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 1, 5)

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК).

Cудам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини (п. 3 листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

Таким чином, аналіз норм права що регламентують порядок оформлення права на спадщину, що відкрилась після 1 січня 2004 року передбачає звернення спадкоємця як за законом так і за заповітом до нотаріуса і видачі ним відповідного свідоцтва.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України.

Згідно з ч. 1ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину .

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою ( в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійногопроживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", роз"яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи те, що відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно вимог ст. 10 ЦПК України, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позивачем доведені ті обставини на які він посилався як на підставу своїх вимог та належними доказами довів перед судом факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, проте не може реалізувати своє право на спадщину, оскільки відсутній документ, котрий свідчить про факт постійного проживання разом із спадкодавцем, а відтак позбавлений можливості у здійсненні права на спадкування в інший шлях, крім встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем, а тому за встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1216 - 1219, 1223, 1268-1272 ЦК України , ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Семен Євгенія Вікторівна про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини- задовольнити.

Встановити факт, постійного проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом із спадкодавцем ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на час відкриття спадщини, за адресою АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца