Постанова № 58111040, 03.06.2016, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/298/16-а

Номер провадження 2-а/699/9/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.06.2016 м.Корсунь-Шевченківський

Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Савранський О.А., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання рішень протиправними та нечинними повністю, визнання права на отримання пенсії у визначених законом розмірах та зобов'язання відповідача здійснити донарахування та сплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред'явила у суд даний позов і просить:

1. визнати незаконними дії відповідача у відмові поновлення їй виплати пенсії за період з квітня 2014 року по грудень 2015 року;

2. зобов'язати відповідача виплатити їй пенсію за даний період в сумі 28936,23 грн.;

3. визнати дії відповідача щодо зменшення нарахованих сум пенсії щомісячно в розмірі 94,11 грн. з 01 травня 2012 року незаконними;

4. зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України №327 від 23 квітня 2012 року та повернути (донарахувати) незаконно зняті щомісячні доплати в розмірі 94,11 грн. за період з 01 травня 2012 року по день розгляду позову;

5. сплачену суму судового збору стягнути з відповідача на її користь.

Позивач мотивує свій позов тим, що з липня місяця 2007 року їй призначена пенсія за віком, виплати по якій проводилися по квітень 2014 року, які припинено у зв'язку з окупацією Криму. Восени 2014 року позивачка переїхала з території АР Крим до м. Олександрія Кіровоградської області та 21 жовтня 2014 року взята на облік як особа переміщена з тимчасової окупованої території України та в подальшому змінила місце свого проживання на с. Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області де з 16 травня 2015 року взята на облік як особа переміщена з тимчасової окупованої території України. Звернувшись до відповідача щодо продовження виплати пенсії за місцем теперішнього проживання їй призначено нарахування та виплату пенсії лише з 01 січня 2016 року з посиланням на те, що рішенням Пенсійного Фонду Російської Федерації від 22 грудня 2015 року припинено виплату пенсії позивачу з 01 січня 2016 року. Крім цього, позивач посилається і на те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України №327 від 23 квітня 2012 року «Про підвищення рівня соціального захисту населення», яка передбачає осучаснення пенсії, їй були зняті такі надбавки. Такі дії відповідача вважає протиправними та такими, що порушують її гарантовані державною Україна права на пенсійне забезпечення, що призводить до неналежних їй пенсійних виплат.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження на підставі вимог ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідачем згідно з ч. 3 ст. 183-2 КАС України подані заперечення проти позову мотивовані тим, що пенсія позивачці призначена згідно з чинним пенсійним законодавством: згідно абз.2 п.4 Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя виплата пенсії

поновлюється після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії та ст. 7 Соглашение о гарантиях прав граждан государств-участников Содружества Независимых Государств в области пенсионного обеспечения от 13 марта 1992 года при переселении пенсионера в пределах государств-участников Соглашения выплата пенсии по прежнему месту жительства прекращается. Також, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №327 від 23 квітня 2012 року розмір пенсії позивача з 01 травня 2012 року був збільшений на 142,85 грн., що становить не менше 100,00 грн., як і передбачено вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України. Крім того, відповідач просив вимогу щодо стягнення судового збору на користь позивача не задовольняти, посилаючись на те, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік кошти на оплату судового збору не були передбачені, та на ч.2 ст.73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка трактує, забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Суд, розглянувши адміністративну справу, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що адміністративний позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

У суді встановлено, що 29 липня 2007 року позивачці призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області, що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_3 виданого 10.10.20007 року Пенсійним фондом України (а.с.5).

З 01.01.2016 року ОСОБА_1, як особа переміщена з тимчасової окупованої території України перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України Корсунь-Шевченківського району Черкаської області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Останнім місцем реєстрації позивачки з 13 червня 2008 року є АДРЕСА_2, що підтверджується копією паспорта (а.с.5), де і проживала до вимушеного переселення.

Восени 2014 року ОСОБА_1 змінила місце свого проживання на АДРЕСА_1, де 21 жовтня 2014 року взята на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України, що підтверджується копією довідки від 21 жовтня 2014 року за №3505000139 (а.с.6).

В травні місяці 2015 року позивачка змінює місце свого проживання на АДРЕСА_3 де і проживає по даний час. 16 травня 2015 року її взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України, що підтверджується копією довідки від 21 травня 2015 року за №7111000380 (а.с.6).

02 вересня 2015 року позивачка з письмовою заявою звернулася до відповідача про витребування її пенсійної справи з управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим для подальшого отримання призначеної їй пенсії за місцем теперішнього проживання АДРЕСА_3 (а.с.7).

26 лютого 2016 року позивачка звертається з письмовою заявою до відповідача у якій просить відновити їй пенсійні виплати гарантовані державною України незалежно від місця її проживання у розмірі призначеному Пенсійним фондом України та виплатити належні кошти починаючи з моменту призупинення їх виплат, тобто з березня 2014 року з урахуванням перерахунків та індексації, що були проведені за цей час та просила надати письмову відповідь на її заяву (а.с.8).

Згідно наданої відповіді відповідачем від 10 березня 2016 року за №1367/01-2 вбачається, що 19 лютого 2016 року до управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області надійшла пенсійна справа позивача з рішенням від 22 грудня 2015 року про припинення виплати пенсії Пенсійним Фондом Російської Федерації з 01 січня 2016 року, а тому розпорядженням відповідача від 22 лютого 2016 року позивачу продовжено виплату пенсії за віком з 01 січня 2016 року та здійснено нарахування на березень 2016 року (а.с.9).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача про продовження виплати пенсії з 01 січня 2016 року позивачка 17 березня 2016 року (а.с.13) звернувшись до відповідача отримала відповідь від 30 березня 2016 року за №1968/03 про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року за №234 затверджено Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя згідно абз.2 п.4 якого передбачено, що виплата пенсії поновлюється після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії (а.с.11). До відповіді відповідачем додано копію довідки від 30 березня 2016 року № 1966/02 (а.с.12) згідно якої вбачається, що нарахування та виплата пенсії громадянину України ОСОБА_1 органами Пенсійного фонду України зупинена та пенсійні виплати не проводилися з квітня 2014 року по грудень 2015 року включно.

Згідно розрахунку №1 зробленого позивачем ОСОБА_1 вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача пенсійних виплат за період з квітня місяця 2014 року по грудень місяць 2015 року включно становить 28936,23 грн. (період з квітня 2014 року по серпень 2015 року: 1373,63 ? 17 міс. = 23351,71; період з вересня 2015 року по грудень 2015 року: 1396,13 ? 4 міс. = 5584,52 грн.), які на час пред'явлення позову позивачу не відшкодовані, а тому належать до стягнення з наступних підстав (а.с.10).

Як було вже зазначено судом, позивачка з 21 жовтня 2014 року взята на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України в м. Олександрія Кіровоградської області, пізніше змінює місце свого проживання на с. Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області де 16 травня 2015 року її було взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України, що підтверджується наданими суду довідками від 21 жовтня 2014 року за №3505000139 та від 21 травня 2015 року за №7111000380. Копії довідок надавалися відповідачу додатками до заяв позивача від 02 вересня 2015 року, 26 лютого 2016 року.

Ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено правовий статус тимчасово окупованої території України - тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Право на соціальний захист у старості гарантовано ст.ст. 24, 46 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачка є громадянкою України, загальний трудовий стаж становить 38 років 9 місяців 17 днів, а тому суд не бере до уваги твердження відповідача про виплату пенсії позивачу Пенсійним Фондом Російської Федерації за період з квітня 2014 року по грудень 2015 року, окрім яких прямих доказів суду не надав.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в ст. 1 визначає, що пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати. Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом;

Так, згідно ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Ст.4 вищевказаного Закону передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в п. 3 Перехідних положень закріплює, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначають Кабінетом Міністрів України. Так, постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» встановлює, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсації, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509.

Крім цього, під час розгляду пенсійної справи 05 квітня 2016 року позивачкою з'ясовано, що при перерахунку її пенсії у 2012 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України №327 від 23 квітня 2012 року «Про підвищення рівня соціального захисту населення» що передбачала осучаснення пенсії, позивачу були зняті надбавки до пенсії, про що викладено ОСОБА_1 у заяві від 08 квітня 2016 року до відповідача (а.с.18).

20 квітня 2016 року за №2503/02 відповідачем надано роз'яснення на вищевказану заяву ОСОБА_1В про те, що відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №327 від 23 квітня 2012 року пенсії, призначені до 01 травня 2012 року, підвищуються таким чином, щоб розмір підвищення з урахуванням перерахунку, проведеного відповідно до пункту 1 цієї постанови, становив не менш як 100 гривень, для пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Підвищення встановлюється до розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуг перед Україною, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, і сум індексації), що склався станом на 30 квітня 2012 року. Станом на 30 квітня 2012 року розмір пенсії позивача становив 1152,52 грн., з яких:

832,75 грн. - основний розмір пенсії;

5,25 грн. - доплата до прожиткового мінімуму (838,00);

149,90 грн. - доплата за понаднормовий стаж (832,75 ? 18%);

40,11 грн. - підвищення по ст.42 з 01.03.2008 року;

34,57 грн. - підвищення по ст.42 з 01.03.2011 року;

35,94 грн. - підвищення по ст.42 з 01.03.2012 року;

54,00 грн. - фіксована сума індексації.

При здійсненні перерахунку з 01 травня 2012 року розмір пенсії позивача склав 1295,37 грн., з яких:

1074,02 грн. - основний розмір пенсії;

150,84 грн. - доплата за понаднормовий стаж (838,00 ? 18%);

34,57 грн. - підвищення по ст.42 з 01.03.2011 року;

35,94 грн. - підвищення по ст.42 з 01.03.2012 року.

Отже розмір пенсії з 01 травня 2012 року збільшився на суму 142,85 грн., що становить не менше 100 грн. відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №327 від 23 квітня 2012 року. А тому відповідач вважає, що пенсія нарахована у відповідності з чинним пенсійним законодавством (а.с.19).

Згідно розрахунку №2 зробленого позивачем ОСОБА_1 на підставі листа відповідача від 20 квітня 2016 року за №2503/02 вбачається, що загальна сума щомісячних недоплат за період з 1 травня 2012 року по травень 2016 року згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України №327 від 23 квітня 2012 року становить 4517,28 грн. (94,11 грн. ? 48 міс.), із яких: недоплачені надбавки - 40,11 грн. (підвищення згідно ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01 березня 2008 року») та фіксована сума індексації - 54,00 грн. (а.с.27).

З розрахунку відповідача вбачається, що при здійсненні перерахунку з 01 травня 2012 року зовсім не враховувалися: підвищення по ст.42 з 01.03.2008 року в сумі 40,11 грн. та фіксована сума індексації 54,00 грн., а тому розмір пенсії зменшився на 94,11 грн. в місяць з 01 травня 2012 року, які повинні враховуватися при перерахунку.

Так, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №327 від 23 квітня 2012 року - пенсії, призначені до 1 травня 2012 р. відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (за наявності страхового стажу у чоловіків - не менш як 25 років, у жінок - не менш як 20 років), «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей), «Про наукову і науково-технічну діяльність» та «Про пенсійне забезпечення» (одержувачам соціальних пенсій), підвищуються таким чином, щоб розмір підвищення з урахуванням перерахунку, проведеного відповідно до пункту 1 цієї постанови, становив не менш як 100 гривень, для пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у осіб, які не мають страхового стажу: чоловіки - 25 років, жінки - 20 років, - 50 гривень, для соціальних пенсій - 30 гривень. Підвищення встановлюється до розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, і сум індексації), що склався станом на 30 квітня 2012 року.

Даною постановою закладено принцип осучаснення заробітної плати, а також встановлено підвищення розміру пенсії. Тобто розмір пенсії прив'язаний до заробітку.

Таке коригування розміру пенсії відповідачем в дійсності не тягне за собою осучаснення заробітної плати, тобто насправді воно втрачає своє позитивне значення. В такому випадку осучаснені заробітку взагалі не відбувається, а навпаки, провадиться його штучне заниження.

Згідно ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвій рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях (від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 року № 7-рп/2004, від 01.12.2004 року № 20-рп/2004, від 11.10.2005 року № 8-рп/2005) Конституційний Суд України підкреслював, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвій рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається. В Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров'я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовних органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Відтак, перерахунок розміру пенсії позивача в бік зменшення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 327 від 23 квітня 2012 року, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, відомчими документами, суперечить приписам Конституції України, тому необхідно поновити порушене право позивача шляхом нарахування скасованої частини щомісячної пенсії в розмірі 94,11 грн. з 01 травня 2012 року по день звернення до суду 17 травня 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ст. 8 КАС України передбачає, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Вищеозначена норма детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме право на справедливий, публічний і швидкий розгляд, і, водночас, передбачає обов'язкове виконання судових рішень. Отже, для забезпечення цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Зокрема, про це прямо зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Нornsby V. Сгеесе), рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України».

Оскільки, відповідач не надав суду доказів стосовно правомірності його відмови у поновленні та виплаті позивачу пенсії за період з квітня місяця 2014 року по грудень місяць 2015 року включно, та правомірності щодо зменшення частини щомісячної пенсії позивачу, приходить до висновку про те, що дії відповідача є протиправними.

Строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, встановлений ч.2 ст.99 КАС, позивачем не пропущений.

Таким чином, суд встановив, що мали місце обставини, якими позивач обґрунтував вимоги, підтвердив їх доказами, а тому позов підлягає повному задоволенню.

Заходи забезпечення адміністративного позову судом не вживалися.

При повному задоволенні адміністративного позову суд присуджує здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8-11, 69-71, 99, 159-163, 186 КАС України, ст.ст. 22, 24, 46 Конституції України, ст.ст. 1, 8, ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.1, 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постановою Кабінету Міністрів України №327 від 23 квітня 2012 року «Про підвищення рівня соціального захисту населення», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області у відмові в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м. Олександрія Кіровоградської області, зареєстрована АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_3, НОМЕР_1 виданий 27 травня 2003 року Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, за період з квітня 2014 року по грудень 2015 року включно.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області (19400 обл. Черкаська м. Корсунь-Шевченківський вул. Шевченка, 42 код ЄДПРОУ 21366656, інші дані про особу суду невідомі) здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м. Олександрія Кіровоградської області, зареєстрована АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_3, НОМЕР_1 виданий 27 травня 2003 року Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (інші відомості про особу суду невідомі) нарахування та виплату пенсії за період з 01.04.2014 року по 31.12.2015 року, включно, в сумі 28936,23 грн.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області щодо зменшення нарахованих сум пенсії щомісячно починаючи з 01 травня 2012 року у розмірі 94,11 грн.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області (19400 обл. Черкаська м. Корсунь-Шевченківський вул. Шевченка, 42 код ЄДПРОУ 21366656, інші дані про особу суду невідомі) здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м. Олександрія Кіровоградської області, зареєстрована АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_3, НОМЕР_1 виданий 27 травня 2003 року Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (інші відомості про особу суду невідомі) нарахування та виплату недоплачених сум пенсії з 01.05.2012 року по 17.05.2016 року в розмірі 94,11 грн. щомісячно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області (19400 обл. Черкаська м. Корсунь-Шевченківський вул. Шевченка, 42 код ЄДПРОУ 21366656, інші дані про особу суду невідомі) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м. Олександрія Кіровоградської області, зареєстрована АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_3, НОМЕР_1 виданий 27 травня 2003 року Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 551,20 грн.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Савранський О. А.