Ухвала суду № 58107953, 01.06.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №293/1456/15-ц Головуючий у 1-й інст. Мініч Г. Г.

Категорія 41 Доповідач Миніч Т. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

секретаря

судового засідання Сарнавської О.І.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі та гідності і відшкодування моральної шкоди,

встановив:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом. Просила зобов'язати відповідачку ОСОБА_4 припинити дії, які принижують її честь та гідність; стягнути з відповідачки на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що відповідачка поширює неправдиві плітки про неї. Зокрема, ОСОБА_4 звернулася до голови Черняхівської РДА та Департаменту охорони здоров'я Житомирської ОДА з письмовими заявами щодо звільнення її з роботи у медпункті у зв»язку з нетактовною, на її думку, поведінкою на дільничній виборчій комісії під час виборів 25.10.2015 року. Через такі дії ОСОБА_4 вона зазнала душевних страждань, втратила сон і апетит, приймає багато заспокійливих ліків. Вважає, що відповідачка принизила її честь та гідність.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне дослідження та з'ясування обставин справи, просить зазначене рішення скасувати. На думку апелянта, суд першої інстанції не дав належної оцінки її доводам та наданим доказам.

Розглянувши справу в межах доводів,викладених в апеляційній скарзі, суд вважає,що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2015 року під час виборів на виборчій дільниці між ОСОБА_5, яка була членом виборчої комісії, та позивачем, яка теж була членом виборчої комісії, виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 висловилась про неможливість ОСОБА_5 входити до складу виборчої комісії через її пенсійний вік.

Про зазначену подію ОСОБА_5 розповіла колишньому лікарю ОСОБА_4,до якої звернулася за медичною допомогою у зв'язку із підвищенням тиску.

30.10.2015 року громадським об'єднанням «Висота» було складено звернення до голови Черняхівської РДА (а.с.13). Звернення підписано відповідачем, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Викладені у зазначеному зверненні обставини позивачка вважала неправдивими та такими, що принижують її честь і гідність.

Зазначене звернення було розглянуто також і КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Черняхівської РДА (а.с.88).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що підстав для задоволення позову немає.

При цьому судом враховано, що за змістом ч.1 ст.11, ч.1 ст.303 ЦПК суди першої інстанції та апеляційні суди розглядають цивільні справи в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Вибір способу захисту особистого немайнового права,

зокрема права на повагу до гідності та честі, права на

недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.Разом із

тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і

спеціальний способи захисту свого права,визначені законом, який

регламентує конкретні цивільні правовідносини.У зв'язку з цим

суди повинні брати до уваги,що відповідно до статті 275 ЦК

захист особистого немайнового права здійснюється у

спосіб,встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими

способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад,спростування

недостовірної інформації та/або право на відповідь (ст.277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Заявлені позивачкою в суді першої інстанції вимоги сформульовані наступним чином: «зобов»язати громадянку ОСОБА_4 припинити дії, які принижують мою честь і гідність. Стягнути з відповідача моральну шкоду завдану мені у розмірі дві тисячі гривень» (а.с.2 - зворотній бік).

Оскільки письмові звернення, на які посилалася позивачка як на підставу порушення своїх немайнових прав, вже були направлені в Черняхівську РДА та Департамент охорони здоров'я Житомирської ОДА, то вимоги про припинення цих дій є безпідставними, тому ще не може бути припинено те, що вже відбулося.

Крім того, діючим законодавством не передбачено можливість зобов»язання до вчинення будь-яких дій на майбутнє з метою упередження можливого порушення права в подальшому.

Тому в цій частині вимог підстав для задоволення позову не було.

Правильними, на думку апеляційного суду, є також висновки суду в частині вимог про відшкодування моральної шкоди.

Так, п.4 частини другої ст.23 ЦК передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Тобто, це одна із підстав відшкодування моральної шкоди, яка є наслідком протиправних дій чи бездіяльності винної особи.

В даному випадку суд правильно вважав, що написання колективного звернення не можна вважати протиправною поведінкою відповідачки, оскільки обумовлено реалізацією наданого їй ст.40 Конституції України права направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що дії відповідачки обумовлені виконанням нею громадських обов»язків як депутата Зороківської сільської ради та члена громадської організації «Висота» (а.с.60-63,66).

За наведених обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення немає.

Характер спірних правовідносин судом першої інстанції визначений правильно. Зібраним у справі доказам дана повна та об»активна оцінка. Будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313,315 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: