Ухвала суду № 58103788, 26.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2016 р. м. Київ К/800/34404/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування вимог посилається на те, що 25 вересня 2014 року їй призначено пенсію по втраті годувальника в сумі 1 023 грн 92 коп. Однак при призначенні пенсії відповідач для розрахунку розміру пенсії застосував показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік - 1 197 грн 91 коп., тоді як вважає, що при призначенні пенсії необхідно застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за три роки (2011-2013), що передують року звернення за призначенням пенсії.

Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 05 березня 2015 року позов задоволено повністю: визнано протиправним застосування Управлінням Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік при обчисленні розміру призначеної позивачу пенсії у зв'язку із втратою годувальника; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області здійснити перерахунок розміру пенсії, призначеної позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року зверненню за призначенням пенсі, а саме: за 2011-2013 роки.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким в позов відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулась з касаційною скаргою, в якій просила його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях відповідач просив залишити скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що позивач, 1958 року народження, 25 вересня 2014 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника.

Рішенням № М-1 від 20 січня 2015 року позивачу призначено пенсію в сумі 1 023 грн 92 коп. відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 25 вересня 2014 року. Розмір пенсії обчислено з урахуванням загального стажу роботи годувальника, що становить 27 років 02 місяці 14 днів, в тому числі 15 років 06 місяців 18 днів на підземних роботах, і заробітної плати, взятої за період роботи з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року та з 01 липня 2000 року по 27 грудня 2001 року за даними персоніфікованого обліку.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач заявила цей позов.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність дій та рішення відповідача.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що при прийнятті рішення суд першої інстанції не взяв до уваги роз'яснення, які містяться у листах Міністерства соціальної політики України № 1427/0/10-12/039 від 20 квітня 2012 року, № 9680/0/14-12/039 від 07 вересня 2012 року та Пенсійного фонду України № 21654/02-20 від 18 вересня 2012 року, а відтак не правильно застосував положення ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з рішеннями суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Здійснивши системний аналіз наведених норм права, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач всупереч вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при призначенні пенсії позивачу безпідставно і неправомірно застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік для обчислення розміру пенсії, що була призначена позивачу у зв'язку із втратою годувальника.

Таким чином, посилаючись на положення ч. 1 ст. 40 названого Закону, яка регулює відносини з переведення з одного виду пенсії на інший, апеляційний суд під час прийняття рішення не правильно застосував норми матеріального права.

Оскільки під час вирішення спору суд апеляційної інстанцій не правильно застосував норми матеріального, то скаргу позивача слід задовольнити.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року скасувати та залишити в силі постанову Радехівського районного суду Львівської області від 05 березня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: