Ухвала суду № 58103555, 26.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 травня 2016 року м. Київ К/800/14358/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправною відмову у призначення щомісячної грошової допомоги, як судді, звільненому у зв'язку з виходом у відставку, зобов'язання призначити та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці,

в с т а н о в и в:

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправною відмову у призначення щомісячної грошової допомоги, як судді, звільненому у зв'язку з виходом у відставку, зобов'язання призначити та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року залишено без руху апеляційну скаргу Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області та надано строк до 30 квітня 2016 року для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання оригіналу платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1 212,64 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2016 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику через те, що судовий збір не було сплачено.

Відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2016 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.п. 1, п.п. 2 п. 3 ч. 2 (таблиці ставок), ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, тобто від 0,4 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд вірно виходив з наступного.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином підстави для звільнення Пенсійного фонду України від сплати судового збору відсутні.

Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного рішення апеляційного суду, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправною відмову у призначення щомісячної грошової допомоги, як судді, звільненому у зв'язку з виходом у відставку, зобов'язання призначити та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, за касаційною скаргою Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк