Постанова № 58103315, 30.05.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"30" травня 2016 р. Справа № 817/3268/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Лялевич С.С.,

сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби безпеки України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" березня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Служби безпеки України визнання неправомірним та скасування наказу ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Управління Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України (далі- - ЦСО «А» СБУ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ від 14.08.2015 №55/ос щодо зменшення йому з 10 липня 2015 року щомісячного преміювання у розмірі 133% від посадового окладу з урахуванням доплат та надбавки за вислугу років.

Відповідно до вимог статті 52 КАС України, суд за згодою позивача, замінив первинного відповідача - ЦСО «А» СБУ на належного відповідача Службу безпеки України.

У березні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до СБУ, в якому просив визнати протиправним та нечинним дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, винесене в усній формі та оголошене 30 липня 2015 року начальником Управління ЦСО «А» СБУ полковником ОСОБА_4

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 зазначені адміністративні позови обєднані в одне провадження відповідно до вимог статті 116 КАС України.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Постановлено :

-визнати протиправним та скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, оголошене ОСОБА_3 начальником 2 управління Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України ОСОБА_4;

-визнати протиправним та скасувати наказ Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 14 серпня 2015 року №55о/с, за яким ОСОБА_3 зменшено щомісячне преміювання в розмірі 133% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років;

-присудити на користь позивача ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Служби безпеки України судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що оскаржувані накази прийняті відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних сил України, Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 23.01.2008 року №35/дск. В зв'язку з наведеним відповідач просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач, підполковник ОСОБА_3 перебуває на службі в Службі безпеки України з березня 1995 року.

Станом на 10 липня 2015 року позивач проходив службу на посаді командира групи 6 відділу 2 управління Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України.

30.07.2015 року начальник 2 управління ЦСО «А» СБ України полковник ОСОБА_4 ознайомив позивача зі своїм рапортом від 16.07.2015 р., адресованим начальнику ЦСО «А» СБ України полковнику ОСОБА_5, та оголосив позивачу про накладення на нього дисциплінарного стягнення - суворої догани за неналежне виконання службових обов"язків та порушення військової дисципліни.

Наказом начальника ЦСО «А» СБУ від 14.08.2015 за №55о/с, на підставі рапорту начальника 2 управління ЦСО «А» СБ України полковника ОСОБА_4 від 16.07.2015 року, з 10.07.2015 позивачу знижено розмір преміювання до 133% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Підставою для застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та зниження розміру щомісячного преміювання до 133% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, згідно рапорту полковника ОСОБА_4 від 16.07.2015 року стало порушення ним військової дисципліни, а саме, залишення позивачем 10.07.2015 місця несення служби наряду з оперативного заходу (0/3-19) без дозволу безпосереднього начальника - полковника ОСОБА_6 , внаслідок чого було фактично залишено без керованості спеціальний захід із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охороною СБУ та створено передумови для реальної загрози життю та здоровю підзахисної особи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач службову та військову дисципліну не порушував, 10 липня 2015 року залишив місце несення служби з дозволу безпосереднього начальника - полковника ОСОБА_6, перед тим ним було здійснено усі необхідні заходи щодо узгодження з особою, яка перебуває під охороною СБУ, способів термінового зв'язку в разі виникнення такої необхідності, тому в діях позивача відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а відтак підстав для застосування до нього стягнення у посадових осіб відповідача не було.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 20 Закону України "Про Службу безпеки України" передбачено, що умови і порядок виконання своїх обов"язків співробітниками - військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, у тому числі військовослужбовців Служби безпеки України визначає Дисциплінарний статут.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту, визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись вимог законів України, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, бути пильним, зберігати державну та військову таємницю, поводитися з гідністю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (ст. 5).

При цьому, право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження (ст. 6).

Водночас, за приписами ст. 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

При цьому, згідно ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (ст. 83 Дисциплінарного статуту).

Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.

Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що кожний військовослужбовець зобов'язаний неухильно дотримуватися військової дисципліни, що між іншим, передбачає його обов'язок виконувати накази командира.

Порушення військової дисципліни є правовою підставою для застосування командиром відповідної військової частини до свого підлеглого заходів дисциплінарного стягнення, одним з яких є сувора догана.

При цьому, встановлення співмірності тяжкості дисциплінарного проступку, вчиненого військовослужбовцем, і заходу дисциплінарного стягнення, який накладається за його вчинення, належить до компетенції командира.

За змістом абзацу 5 пункту 97 Дисциплінарного статуту офіцерському складу та військовослужбовцям військової служби за контрактом про накладені дисциплінарні стягнення оголошується як у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, так і особисто.

Як встановив суд у даній справі, 10.07.2015 позивач був задіяний старшим наряду в оперативному заході (0/3-19), до складу якого входив співробітник 2 управління ЦСО «А» СБУ лейтенант ОСОБА_7 (водій автомобіля). Метою заходу було забезпечення безпеки особи «С.Д.М.», який перебуває під охороною СБУ. Відчувши погіршення стану здоров"я після 9-ї години, ОСОБА_3 повідомив про це свого безпосереднього начальника - начальника 6 відділу 2 управління ЦСО "А" СБУ полковника ОСОБА_6 ,залишив місце несення служби і пішов на прийом до лікаря, а після 14-ї години доповів ОСОБА_6про відкриття йому листка непрацездатності.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивач залишив місце несення служби правомірно, у встановленому порядку, оскільки мав на це дозвіл безпосереднього начальника ОСОБА_6

В процесі апеляційного розгляду справи позивач та його представник вказували на те, що після повідомлення ОСОБА_3 про необхідність прийому у лікаря, саме полковник ОСОБА_6 зобов"язаний був організувати подальше керування спеціальним заходом із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охороною СБУ іншою особою на заміну ОСОБА_3

В противагу таким висновкам колегія суддів відмічає, що зі змісту спірного наказу чітко вбачається суть дисциплінарного проступку - залишення позивачем 10.07.2015 місця несення служби наряду з оперативного заходу (0/3-19) , внаслідок чого було фактично залишено без керованості спеціальний захід із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охороною СБУ та створено передумови для реальної загрози життю та здоровю підзахисної особи.

На думку суду апеляційної інстанції, позивач, свідомо порушив алгоритм дій, оскільки мав право залишити місце несення служби лише після передачі функціональних повноважень по виконанню обов"язків старшого наряду з оперативного заходу (0/3-19) з тим, щоб спеціальний захід із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охороною СБУ не залишався не керованим, що вказує на наявність в його діях складу дисциплінарного проступку і достатніх та необхідних правових підстав для застосування до нього заходів дисциплінарного стягнення за його вчинення у вигляді суворої догани, а отже, відповідач, приймаючи таке рішення, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України.

У даному випадку саме по собі повідомлення безпосереднього начальника про необхідність залишення місця несення служби з поважної причини не є достатнім для висновку про дотримання порядку дій та правомірності залишення місця служби.

Позивач, відлучаючись у своїх справах, усвідомлював подальший обов"язок виконання службового завдання, проте легковажно сподівався на контрольованість заходу, що підтверджується його особистими поясненнями про інструктаж водія ОСОБА_7 об 11-40 в телефонному режимі щодо забезпечення охорони " в разі виникнення необхідності"(а.с.156, абз.6).

Доводи позивача та його представника про протиправність наказу у зв"язку із відсутністю скарг охоронюваної особи на відсутність охорони, ненастанням факту реальної загрози життю та здоров"ю особи, яка перебуває під охороною СБУ є безпідставними, оскільки чинним законодавством визначено, що стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання,

Матеріалами справи встановлено, що до накладення на позивача дисциплінарного стягнення, службове розслідування не проводилось та відповідно, до чинних нормативних документів його проведення у даному випадку не є обов'язковим.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, суд прийшов до висновку про те, що накладення на позивача дисциплінарних стягнень - суворої догани та зменшення у зв'язку з цим розміру додаткових видів її грошового забезпечення здійснювалося за наявності для цього достатніх підстав, у межах повноважень та в порядку, що передбачені нормативно-правовими актами.

Статтею 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права й невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду належить до скасування з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Служби безпеки України задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" березня 2016 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у позові ОСОБА_3 до Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та наказу Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 14 серпня 2015 року №55о/с, за яким ОСОБА_3 зменшено щомісячне преміювання в розмірі 133% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років ,- в і д м о в и т и.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Л.О. Зарудяна

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "02" червня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,33000

3- відповідачу/відповідачам: Служба безпеки України вул.Володимирська,33,м.Київ,01601

4- УСБУ в Рівненській області м.Рівне, вул.Відінська, 4,

5 - представнику позивача ОСОБА_8, 33003. АДРЕСА_2

6 - представнику СБУ ОСОБА_9, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 96 - ,