Ухвала суду № 58099334, 01.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/5340/2016 Головуючий у І інстанції - Гаврилова О.В.

Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства «Агро Потіївка» - Кучерука Максима Васильовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Агро Потіївка» до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року позивач ПП "Агро Потіївка" звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача майнову (матеріальну) шкоду в розмірі 1626,20 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., обґрунтовуючи тим, що в оренді позивача знаходиться поле № 5, де в 2014 році було посіяно соняшник. 26.07.2014 року приблизно о 07 год. 30 хв., проїжджаючи повз поле №5 для обстеження посівів соняшника, представник позивача виявив на полі зроблену дорогу до свердловини, яку було витоптано автомобілем. Директору підприємства робітники, які працювали на даному об'єкті, повідомили, що дану дорогу по посівам соняшника зробив гр. ОСОБА_3 особисто на власному автомобілі. Відповідач є співвласником та директором ТОВ «Хелсіфуд» та рішенням громади його було обрано обслуговувати свердловину води, що забезпечує водопостачання приблизно 60 будинків с. Потіївка. З приводу вищезазначеної події представник позивача звернувся до міліції. Згідно з висновком начальника Білоцерківського МВ (з обслуговування міста Біла Церква та Білоцерківського району) ГУМВС України в Київській області від 02.08.2014 року за результатами перевірки розгляду звернення встановлено, що в період часу з 14:00 год. 21.07.2014 року по 07:30 год. 26.07.2014 року відповідач самовільно без згоди ПП «Агро Потіївка» знищив посіви соняшнику на полі №5 в селі Потіївка, що належали вказаному підприємству, на загальній площі 0,09 га. Також встановлено, що даних матеріалів недостатньо для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань та рекомендовано представнику позивача звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. В результаті обстеження, проведеного 26.07.2014 року, комісією було виявлено, що посіви соняшнику на земельній ділянці були знищені внаслідок протиправних переміщень по посівах ОСОБА_3 на власному автомобілі. Знищені посіви соняшнику відновленню та збиранню не підлягають. На вимогу представника позивача про відшкодування завданих збитків відповідач ніяким чином не реагує. Станом на день подання позовної заяви до суду майнова шкода представнику позивачу не відшкодована. Загальна вартість витрат на посів соняшника в 2014 році становить 1626,20 грн. Крім того, у зв'язку з вчиненням відповідачем дій, спрямованих на зниження престижу та підрив довіри до діяльності позивача, останній зазнав значних матеріальних збитків, у зв'язку з втратою посіву соняшника, знищених відповідачем, які останній відшкодовувати не збирається, позивач змушений витрачати своє здоров'я, час та нерви, звертаючись до різних інстанцій за захистом своїх прав, що призвело до нездатності повноцінно продовжувати свою життєву діяльність, порушено звичайні життєві зв'язки та життєвий устрій. На підставі цього позивач оцінює завдану йому майнову шкоду у розмірі 1626 гривень 20 копійок та моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, мотивуючи тим, що рішення незаконне, необґрунтоване, прийняте з порушенням матеріального та процесуального права, також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.02.2010 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Агропромтехсервіс-1» укладено договір оренди землі, відповідно до якого ТОВ «Агропромтехсервіс-1» передана в строкове платне користування земельна ділянка серії №393634, загальною площею 4,534 га строком на 5 років (а.с.113-115).

19.11.2010 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Агропромтехсервіс-1» укладено договір оренди землі, відповідно до якого ТОВ «Агропромтехсервіс-1» передана в строкове платне користування земельна ділянка серії №393633, загальною площею 4,533 га строком на 10 років (а.с.117-119), що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 19.11.2010 року (а.с.120-121)

Відповідно до наказу №1 від 02.02.2011 року ОСОБА_5 з 02.02.2011 року призначено на посаду директора ПП «Агро Потіївка» (а.с. 14).

03.01.2012 року між ТОВ «Агропромтехсервіс-1» та ПП «Агро Потіївка» укладено договір про співпрацю, згідно з умовами якого сторони домовились між собою співпрацювати в сфері сільського господарства, сторони зобов'язуються обмінюватися орендованими земельними ділянками для сівозміни з метою підтримання ґрунтів в належному стані (а.с.122).

01.01.2013 року ПП «Агро Потіївка» та ТОВ «Агропромтехсервіс-1» укладено додаткову угоду №2 до договору про співпрацю між ТОВ «Агропромтехсервіс-1» та ПП «Агро Потіївка», відповідно до якої сторони домовились про те, що земельні ділянки орендодавців ТОВ «Агропромтехсервіс-1» ОСОБА_6 (державний акт 393633 серії Р2) та ОСОБА_7 (державник акт 393634 серія Р2), які знаходяться в полі № 5 (біля ферми № 2) обмінялись на земельні ділянки поля № 6, які належать орендодавцю ПП «Агро Потіївка» ОСОБА_8 (державний акт 393939 серія Р2) (а.с.123).

Разом з тим, договори оренди землі, укладені між ОСОБА_4 та ТОВ «Агропромтехсервіс-1» не містять умов щодо можливості передачі земельних ділянок в суборенду чи їх «обміну», а відповідно на якій правовій підставі ПП «АгроПотіївка» засіяні паї ОСОБА_4 позивач доказів не надав.

Як убачається з висновку по результатах розгляду звернення гр-на ОСОБА_5 від 02.08.2014 року, складеного дільничним інспектором Білоцерківського МВ ГУМВС України в Київській області, встановлено, що 26.07.2014 року в ч/ч Білоцерківського МВ із заявою звернувся гр-н ОСОБА_5, в якій він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_3, який в період часу з 14:00 год. 21.07.2014 року по 07:30 год. 26.07.2014 року самовільно без згоди ПП «Агро Потіївка» знищив посіви соняшника на полі №5 в селі Потіївка, що належала вказаному підприємству, на загальній площі 0,08 га на суму збитку близько 10 000,00 грн. (а.с.6). В даному висновку зазначені пояснення ОСОБА_5, згідно з якими останній побачив зроблену автомобілем дорогу до свердловини через посіви соняшника та дізнався від працівників, що цю дорогу зробив ОСОБА_3 Також висновок містить викладення пояснень ОСОБА_3, згідно яких останнього обрано обслуговувати свердловину води, що забезпечує водопостачання приблизно до 60 будинків с. Потіївка. Оскільки один з насосів вийшов з ладу, виникла необхідність в його ремонті. Свердловина знаходиться на полі, орендарем якого є ОСОБА_5 До свердловини з дороги повинен бути технічний проїзд для забезпечення обслуговування свердловини, проте такий проїзд було засаджено соняшником.

Відповідно до акту №13 обстеження сільськогосподарських культур від 26.07.2014 року, комісією у складі: головного спеціаліста відділу організації виробництва, переробки та інформаційного забезпечення управління АПР ОСОБА_9, Потаївський сільський голова ОСОБА_10, агроном ПП «Агро Потіївка» ОСОБА_11 26.07.2014 року провели обстеження посівів соняшнику в ПП «Агро-Потіївка» на полі №5 площею 100 га. В результаті обстеження комісія виявила, що посіви соняшнику на земельній ділянці площею 0,9 га, кадастровий номер 3220485600:01:010:0012, були знищені внаслідок протиправних переміщень по посівах ОСОБА_3 на власному автомобілі. Вказані переміщення здійснювались ОСОБА_3 26.07.2014 року. Знищені посіви соняшнику відновленню та збиранню не підлягають (а.с.7).

Згідно калькуляції витрат на вирощування соняшника в 2014 році (9 соток) та калькуляції витрат на посів соняшника в 2014 році (9 соток), складених директором та головним бухгалтером ПП «Агро Потіївка», загальна вартість витрат становить 1 626,20 грн. (а.с.8-10).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в діях відповідача ОСОБА_3 відсутня вина у заподіянні шкоди позивачу, оскільки позивачем створені умови, за яких відповідач змушений був проїхати до свердловини з метою здійснення ремонту останньої.

Відповідно до ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем ПП «Агро-Потіївка» було засіяне поле соняшником і проїзд до свердловини води не був залишений вільним від посівів.

Зазначену обставину визнавала в судових засіданнях представник позивача.

Відповідно до ст.. 113 ЗК України зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024 затверджений «Правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів». Санітарні зони коливаються від 10 до 50 метрів смуги шириною по обидві сторони від крайніх ліній у напрямку до водоводів..

Оскільки самим позивачем було порушено зону санітарної охорони водного об'єкту , а відповідач, який здійснював обслуговування свердловини води на прохання громади, що визнається самим позивачем у позовній заяві, змушений був вчиняти проїзд по посівах соняшника, здійснених позивачем, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що дії відповідача в цій частині вважати неправомірними немає підстав, а тому відповідно немає підстав для стягнення майнової та моральної шкоди з нього на користь позивача.

Посилання апелянта на ту обставину, що договір оренди свердловини та водонапірної башти між Потіївською сільською радою та ОСОБА_3 було розірвано, не може бути прийнято до уваги, оскільки договір розірвано щодо іншої свердловини, яка перебуває в межах села Потіївка, а не тієї, що знаходиться на полі, засіяному соняшником.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст..ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Агро Потіївка» - Кучерука Максима Васильовича відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 14 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді :