Ухвала суду № 58096108, 01.06.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/1621/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Євлах О. О.Номер провадження 22-ц/788/957/16 Суддя-доповідач - Попруга С. В. Категорія - 47

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Гагіна М. В. , Рибалки В. Г.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Роменської міської ради Сумської області, третя особа: управління Держземагенства у Роменському районі Сумської області, ОСОБА_7,

про поділ земельної ділянки,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2016 року відмовлено в позові ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

По суті доводить, що судом першої інстанції не встановлено, які права має ОСОБА_7 на земельну ділянку, закріплену за прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1 а тому передчасно у судовому рішенні називає її власником чи користувачем земельної ділянки; ОСОБА_7 не надала жодного письмового доказу на право користування часткою вищезазначеної земельної ділянки; суд першої інстанції 28 березня 2016 року без участі ОСОБА_3 ухвалив оскаржуване рішення, не повідомивши її про дату та час розгляду справи, а тому не дав можливості подати докази у справі в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 та ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги, нових доказів апеляційному суду не надали.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції по суті встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, площею 0,0997 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) належить на праві власності: ОСОБА_3 - 1/10 частки; ОСОБА_4 - 22/100 частки; ОСОБА_5 - 27/100 частки; ОСОБА_6 - 21/100 частки. Роменській міській раді Сумської області належить 2/10 частки.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 03 липня 2009 року ОСОБА_7 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

Рішенням 71 сесії Роменської міської ради Сумської області 6 скликання «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та виготовлення технічної документації із землеустрою» від 27 травня 2015 року ОСОБА_7 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд за адресою:АДРЕСА_1

Таким чином, права та інтереси ОСОБА_7 щодо частини спірної земельної ділянки при вирішенні цього спору мають враховуватись.

Також встановлено, що схема поділу земельної ділянки співвласників будинковолодіння АДРЕСА_1 виготовлена приватним підприємством «РомЗемПроект» , є неналежним доказом, оскільки в ній не враховано частки співвласників будинку, не відображено можливість влаштування окремих заїздів кожного співвласника до своєї частини земельної ділянки, порядок користування земельними ділянками довкола належної кожній із сторін частиною будинку. Інших доказів ОСОБА_3 не надала, а відповідач ОСОБА_5, представник відповідача ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_7 заперечували проти позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Так, згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції врахував всі факти, що входять до предмета доказування. Обставини, якими мотивовано рішення підтверджуються належними й допустимими доказами, яким суд дав оцінку з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України, тому підстав для їх переоцінки колегія суддів не вбачає. Названі обставини доведено особами, які заперечували проти позову, тоді як ОСОБА_3 на порушення положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надала належних доказів на підтвердження своїх вимог.

Висновки суду по суті спору відповідають встановленим фактам. Суд дійшов цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на які послався в рішенні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно договору купівлі-продажу квартири від 03 липня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Проскурня Л.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1099, ОСОБА_7 на праві власності належить квартира під АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.79).

Відповідно до ст. 120 ЗК України, в редакції, чинній на час набуття ОСОБА_7 права власності на квартиру, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Згідно зі ст. 377 ЦК України, в редакції, чинній на час набуття ОСОБА_7 права власності на квартиру, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Частинами 1, 2, 3 ст. 42 ЗК України, в редакції, чинній на час набуття ОСОБА_7 права власності на квартиру, передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Отже, ОСОБА_7 одночасно з набуттям права власності на квартиру було набуто право на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія.

Статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

З матеріалів справи вбачається, що крім вищезгаданого договору купівлі-продажу квартири від 03 липня 2009 року в ній відсутні правовстановлюючі та технічні документи на квартири сторін та затверджена землевпорядна документація щодо спірної земельної ділянки.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7 роз'яснено, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 25 вищезгаданої Постанови, сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання, зокрема: у справах про встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласників житлового будинку: документи про надання її для будівництва та обслуговування житлового будинку й господарських будівель та споруд; план земельної ділянки, відведеної в натурі (на місцевості); план цієї ділянки із зазначенням її частин, що перебувають у фактичному користуванні кожного із співвласників житлового будинку, а також розташованих на ній будівель, плодоягідних насаджень; правовстановлюючі документи на будинок із зазначенням розміру часток кожного із співвласників; угоду чи рішення суду про поділ будинку в натурі або визначення порядку користування ним і угоду про порядок користування земельною ділянкою, якщо вона мала місце.

Відповідно до п. 6.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є:

визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо);

визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації;

визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки;

визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);

визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Пунктом 6.1.3 вищезгаданих Науково-методичних рекомендацій передбачено, що для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. У разі неможливості експертом самостійно виконати топографо-геодезичні роботи результати таких робіт повинні бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Для вирішення питань щодо визначення технічної можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками та надання варіантів такого розподілу (порядку користування) експерту, крім зазначених документів, необхідно надати правовстановлювальні документи на об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди тощо), що розташовані на земельній ділянці, дані про користування співвласників цими об'єктами або їх частинами, дані про частки співвласників, матеріали технічної інвентаризації.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що без відповідних правовстановлюючих та технічних документів, відповідного висновку земельно-технічної експертизи, не можливо вирішити спір по суті, тому суд першої інстанції на законних підставах відмовив у позові.

Інші доводи апеляційної скарги не мають юридичного значення, а тому не впливають на висновки суду по суті спору.

Ураховуючи викладене, колегія суддів також вважає, що відсутні порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій було відмовлено ОСОБА_3 в позові, то судові витрати понесені нею (судовий збір) поверненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 291, 303, 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -