Ухвала суду № 58091693, 02.06.2016, Городоцький районний суд Львівської області

441/1100/15-к

1-кп/441/6/2016

Ухвала

про обрання запобіжного заходу

02.06.2016р.Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої, судді - Яворська Н.І.

при секретарі - Цап І.М.

з участю прокурора - Гавриліва О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника - адвоката Піки М.Є.

та потерпілої - ОСОБА_3

під час судового засідання у кримінальному провадженні № 1-кп/441/6/2016 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Угри Городоцького району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140180000467 від 22.06.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Городоцького районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

28.09.2015р. ОСОБА_1 оголошено в розшук.

01.06.2016р. судом надано дозвіл на затримання ОСОБА_1

01.06.2016р. до суду надійшло клопотання про надання дозволу з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1.

Вислухавши доводи прокурора, думку інших учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ч.1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховую вимоги п.п.3 і 4 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

В судовому засіданні прокурором кримінального провадження обгрунтовано доводиться наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачених статтею 177 цього Кодексу, оскільки обвинувачений ніде офіційно не працює, не має тісних соціальних зв'язків, притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, переховувався від суду. Потерпіла підтримала позицію прокурора.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу обвинуваченого, розмір викраденого майна, що зазначений в обвинувальному акті, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 40 (сорока) розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 314 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала суду діє 60 днів з 01 червня 2016 року, тобто до 30.07.2016р. включно, та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Розмір застави визначити у межах 40 (сорока) мінімальних заробітних плат в сумі 58000 (п"ятдесят вісім тисяч ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали;

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави;

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Городоцького району Львівської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Суддя Н.І.Яворська