Ухвала суду № 58089942, 03.06.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/540/2016(м)

223/658/15-ц

Категорія 48 Головуючий у 1-й інстанції Жамбровський С.І.

Суддя-доповідач: Бугрим Л.М.

УХВАЛА

03 червня 2016 року суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області Бугрим Людмила Миколаївна, перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вугледарського районного суду Донецької області від 27 квітня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору недійсним та розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням суду першої інстанції позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору недійсним та розподіл майна подружжя задоволено частково. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково. Визнано квартиру АДРЕСА_1, об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в рівних долях, по 1/2 (одній другій) частині кожному, як спільно нажите майно під час шлюбу. Визнано майно, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_1, а саме: спальний гарнітур «Чанті», вартістю 3397 гривень, диван кутовий «Венеція», вартістю 2754 гривень, телевізор «Самсунг», вартістю 6000 гривень, пральну машину «Канді», вартістю 327 гривень, диван «Фьюжен», вартістю 3286 гривень, кухонний куток «Фараон, вартістю 1143 гривень, шафу-стінку «Польська», вартістю 6530 гривень, кухонні меблі, вартістю 5820 гривень, шафу-купе «Меранті», вартістю 16000 гривень, на загальну суму 45257 гривень, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на нерухомі вбудовані кухонні меблі, вартістю 5820 гривень. Виділено ОСОБА_2 з майна спільної сумісної власності: спальний гарнітур «Чанті», вартістю 3397 гривень, диван кутовий «Венеція», вартістю 2754 гривень, пральну машину «Канді», вартістю 327 гривень,кухонний куток «Фараон», вартістю 1143 гривень, шафу-стінку «Польська», вартістю 6530 гривень, диван «Фьюжен», вартістю 3286 на загальну суму 17437 гривень, визнавши особисте право власності на це майно. Виділено ОСОБА_3 з майна спільної сумісної власності: шафу-купе «Меранті», вартістю 16000 гривень, телевізор «Самсунг», вартістю 6000 гривень, на загальну суму 22000 гривень, визнавши право особистої власності на це майно. Стягнуто з ОСОБА_3 компенсацію ОСОБА_2 за виділення більшої частки із спільної сумісної власності в сумі 4563 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят три) гривні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На зазначене рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, яка разом із матеріалами справи надійшли до апеляційного суду.

Між тим, апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою не може бути відкрито апеляційним судом згідно з вимогами ч.7 ст.297 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 27 квітня 2016 року, судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно по положень ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.215 ЦПК України в резолютивній частині рішення суду зазначається висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю або частково, висновок суду по суті позовних вимог, розподіл судових витрат, строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Пунктом 4 частини 1 статті 220 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, кожна сторона при подачі позовної заяви сплачувала судовий збір. Однак, їх вимоги були задоволені частково. Тому, відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, судові витрати повинні присуджуватися пропорційно до розміру заявлених позовних вимог відносно кожної сторони.

Враховуючи наведене, цивільна справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для обговорення питання щодо постановлення додаткового рішення відносно розподілу судових витрат,

Керуючись ст..297 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору недійсним та розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя направити до Вугледарського міського суду Донецької області для обговорення питання щодо постановлення додаткового рішення.

Для виконання вказаних дій надати суду першої інстанції строк, який не може перевищувати тридцяти днів з дня отримання цивільної справи.

Суддя Апеляційного суду

Донецької області Бугрим Л.М.