Ухвала суду № 58084201, 03.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/630/16 Справа № 201/7339/16-к Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А. Доповідач - Онушко Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 червня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Онушко Н.М.,

суддів Мазниці А.А., Кондакова Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шемета Ю.С.

прокурора Бикова А.В.,

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 травня 2016 року в інтересах

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Владивосток Приморського краю РФ, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до наданих органом слідства матеріалів, ОСОБА_3 19 травня 2016 року близько 16 години, умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 прийшов до магазину «Варус», розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пров.Парусний, 10-Д, де заздалегідь спільно з оперуповноваженим СКП Ленінського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 приховав поліетиленовий згорток на узбіччі тротуару неподалік від вищевказаного магазину.

Того ж дня, близько 17 години ОСОБА_4 діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_3 зустрілися з ОСОБА_5 за будівлею вищевказаного магазину «Варус» та запропонували йому збувати наркотичну речовину - марихуану серед жителів м.Дніпропетровська, після чого частину наркотичної речовини спільно розділили на два згортки, один з яких передали ОСОБА_5, а інший ОСОБА_3 залишив при собі з метою подальшої реалізації наркотичної речовини.

21 травня 2016 року ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого з ОВС 2 СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Строк тримання під вартою ухвалою визначено до 18 липня 2016 року.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, наявність вагомих доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, крім того вказав, що у суду є обґрунтовані підстави вважати, що знаходячись на свободі, ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим застосування до підозрюваного більш м?яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не зможуть запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати її підзахисному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. На її думку запобіжний захід відносно ОСОБА_3 є надто суворим, а застава - у завідомо непомірному розмірі, в такій сумі, яку не в змозі внести ні сам підозрюваний, ні його родина. Зазначила, що слідчий суддя повністю проігнорував доводи захисту та не звернув увагу на те, що жодний документ: висновок експерта № 1/8.6/999 від 04.05.2016; протокол огляду від 26.04.2016; протокол допиту додаткового свідка від 26.04.2016; протокол допиту свідка від 20.05.2016; протокол огляду від 19.05.2016 не є належним доказом, оскільки не містить прямих чи непрямих доводів на підтвердження підозри відносно ОСОБА_3, а в більшості взагалі не має відношення до обставин подій, які сталися за участю її підзахисного.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2, підозрюваного, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги захисника та просив їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апеляційним переглядом встановлено, що 21 травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201604000000251 були внесені відомості про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ознаками, передбаченими ч.2 ст.307 КК України.

19 травня 2016 року ОСОБА_3 був затриманий на підставі ст.208 КПК України.

20 травня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.307 КК України.

20 травня 2016 року слідчий з ОВС 2 СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду першої інстанції з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, перевіряючи законність і обґрунтованість клопотання слідчого, погодженого з прокурором про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст.193,194 КПК України, вислухав думку учасників процесу, дослідив фактичні обставини та матеріали кримінального провадження.

Також слідчий суддя об'єктивно врахував наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_3, ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, та буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що з урахуванням наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України у кримінальному провадженні, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу, не пов'язаного з реальним позбавленням волі.

Порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону, тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою і такою, що не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 травня 2016 року в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 травня 2016 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: