Ухвала суду № 58080666, 03.06.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4306/15-к

Провадження № 1-в\711\878/16

У Х В А Л А

30 травня 2016 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Угорчука В.В.

при секретарі - Буйновській А.П.,

за участі прокурора - Котляренка К.Ю., засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про застосування зворотної дії закону, що пом'якшує покарання, суд

встановив:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про застосування зворотної дії закону, що пом'якшує покарання, зазначаючи, що вироком апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 р. його засуджено до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Засуджений вважає, що закон про кримінальну відповідальність декілька разів змінювався і у відповідності до положень ч.4 ст. 5 КК України до нього повинен бути застосований закон, який пом'якшує покарання, тому ставить питання про заміну довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний термін.

Це клопотання повинно розглядатись в порядку, визначеному ст.ст. 537-539 КПК України.

Зокрема, цими нормами визначено, що такі питання в порядку виконання вироку повинні розглядатись місцевим судом за місцем виконання вироку.

З матеріалів провадження встановлено, що вироком апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 року ОСОБА_1 засуджений за ст.69, ст. 93 п. «а», «г», «і», ч.3 ст. 142 КК України 1960 року, ч.1 ст. 263 КК України 2001 року, ст. 42 КК України 1960 року до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Вирок набрав чинності й звернений до виконання. Засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі в Замковій виправній колонії № 58 Хмельницької області, а в даний час тимчасово переведений до Черкаського слідчого ізолятора (т. 1 а.с.11).

Як вказано вище, згідно з приписами п.13 ст. 537 КПК України під час виконання вироку суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від відбування покарання і його пом'якшення у випадках, передбачених частинами 2 і 3 ст. 74 КК України.

Законодавцем визначено, що клопотання, пов'язані з виконанням вироку, розглядаються:

-судами, в межах територіальної юрисдикції яких засуджений відбуває покарання (п.1 ч.2 ст. 539 КПК України);

-судами, в межах територіальної юрисдикції яких виконується вирок (п.2 ч.2 вказаної статті).

Отже, визначення суду, який уповноважений розглядати певні питання, пов'язані з виконанням вироку, залежить від місця, в якому засуджений відбуває покарання, і від місця, в якому виконується вирок.

Виконання вироку передбачає в собі декілька стадій, в тому числі й звернення вироку до виконання, вирішення питань про конфіскацію майна, про відшкодування завданої шкоди, про долю речових доказів тощо, нагляд за засудженими з іспитовим строком, визначення місця відбування покарання, переведення засудженого до місця відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі (довічного ув'язнення) тощо.

Таким чином, відбування покарання є складовою частиною виконання вироку. Місце виконання вироку може не співпадати з місцем відбування покарання, але місце відбування покарання завжди співпадає з місцем виконання вироку в стадії відбування покарання.

Місце відбування засудженими покарання у вигляді позбавлення волі визначається у відповідності з положеннями ст. 86 КВК України.

Як зазначено вище, судом встановлено, що засудженому ОСОБА_1 в установленому законодавством порядку визначено місце відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі в Замковій виправній колонії № 58 Хмельницької області. Таким чином, місцем виконання вироку в частині відбування покарання є територія, на яку не поширюється територіальна юрисдикція Придніпровського районного суду м. Черкаси, до якого на розгляд надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1

В даний час засуджений тимчасово переведений до слідчого ізолятора на підставі ст. 90 КВК України у порядку, встановленому КПК України, і ця установа не є визначеним місцем відбування засудженим ОСОБА_1 покарання, хоча й засуджений утримується в умовах ізоляції від суспільства.

При цьому суд враховує те, що згідно з ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27.07.2015 р. клопотання засудженого ОСОБА_1 повинно розглядатись Придніпровським районним судом м. Черкаси (т.1 а.с.60-62), а у відповідності до вимог ч.3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Разом із тим згідно з приписами п. 6 ч.2 ст. 412 цього Кодексу судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Враховуючи вказані норми закону та конкретні обставини провадження, суд встановив таке.

При винесенні ухвали апеляційним судом Черкаської області від 27.07.2015 р. не було враховано те, що згідно з інформацією Черкаського СІЗО засуджений ОСОБА_1 вважається таким, що відбуває покарання в Замковій ВК № 58 Хмельницької області, а адміністрація вказаної виправної колонії підтвердила, що засуджений рахується за цією колонією і вважається таким, що тимчасово вибув (т.1 а.с.226, 227), тому що ця інформація отримана в листопаді-грудні 2015 року, тобто пізніше за часом після винесення такої ухвали.

Також цим же апеляційним судом 08.12.2015 року винесено ухвалу, зі змісту якої також вбачається те, що клопотання засудженого ОСОБА_1 повинно розглядатись іншим, а не Придніпровським районним судом м. Черкаси (т.1 а.с.237-238).

Враховуючи те, що судове рішення повинно бути законним, суд, посилаючись на загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 КПК України, використовує аналогію закону.

Так, у відповідності з положеннями ч.1 ст. 458 КПК України суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на викладене суд при вирішенні питання про можливість розгляду заяви (клопотання) засудженого ОСОБА_1 відступає від висновку, викладеного в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 27.07.2015 року, з тих мотивів, що при винесенні цієї ухвали не було враховано інформації від Черкаського СІЗО та Замкової ВК № 58, тощо ця інформація надійшла після винесення ухвали, а також із-за наявності пізнішої за часом ухвали цього ж суду від 08.12.2015 року про те, що заява (клопотання) засудженого ОСОБА_1 подана до Придніпровського районного суду м. Черкаси з порушенням територіальної підсудності.

За таких обставин клопотання подано засудженим до Придніпровського районного суду м. Черкаси помилково і тому його потрібно повернути засудженому, роз'яснивши йому право звернення з таким клопотанням до суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 458, 537, 539 КПК України, суд

у х в а л и в :

Повернути засудженому ОСОБА_1 клопотання про застосування положень норм зворотної дії кримінального закону у часі, що пом'якшує покарання та поліпшує становище особи.

Роз'яснити засудженому ОСОБА_1 його право звернутися з таким клопотанням до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції виконується вирок.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси на протязі семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено о 08 годині 15 хвилин 03 червня 2016 року.

Суддя: В. В. Угорчук