Постанова № 58079793, 30.05.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/2225/16-п Номер провадження 33/786/91/16Головуючий у 1-й інстанції Микитенко В.М. Доповідач ап. інст. Бурда К. І.

Категорія ст. 172-7 КУпАП

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Бурда К.І., з участю прокурора Чорнорука А.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та в його інтересах представника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 13 квітня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бутенки Кобеляцького району, громадянина України, працюючого директором Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 Полтавської міської ради, одруженого, маючого на утриманні 2 малолітніх дітей, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,-

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП та піддано адміністративному стягненню відповідно до ст. 36 КУпАП, у межах санкції про більш серйозне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП, в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 4250 гривень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 275 гривень 60 копійок на користь держави.

Постановою суду встановлено, що ОСОБА_2 вчинив адміністративні корупційні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП за таких обставин.

Так, ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника Полтавського КАТП 1628, тобто посадовою особою юридичної особи публічного права, в порушення вимог п.2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання копурції», умисно діючи в умовах реального конфлікту інтересів, протягом квітня- червня 2015 року надав у фактичне користування своїй тещі ОСОБА_4 для здійснення підприємницької діяльності - приміщення буфету Полтавського КАТП 1628, звільнивши її від сплати коштів за оренду в сумі 200,55 грн. та комунальні послуги в сумі 1287 грн., про що не повідомив у встановленому законом порядку свого безпосереднього керівника - начальника Управління ЖКГ Полтавської міської ради, керівництво Полтавської міської ради.

Не погоджуючись з рішенням суду, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 13.04.2016 року, та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки ухвалена судом без повного та всебічного з'ясування обставин в справі про адміністративне правопорушення. А саме , судом не взято до уваги, що ФОП ОСОБА_4, при наданні послуг по мобільному харчуванню правціників КАТП використовувала лише частину приміщення буфету, яка не може бути об'єктом договору оренди, суд не з'ясовував питання щодо альтернативності в наданні таких послуг іншими суб'єктами господарської діяльності, проігнорував пояснення керівника ОСОБА_5, який у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 усно його повідомляв про те, що послуги з харчування працівників КАТП надає його близький родич.

Також зазначає що судом при прийнятті рішення порушені норми процесуального та матеріального права, а саме протокол складений працівником Національної поліції не відповідає нормам ст. 256 КУпАП, судом не взято до уваги те, що Полтавське КАТП 1628 є суб'єктом приватного права, а тому ОСОБА_2 є посадовою особою юридичної особи приватного права, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за порушення Закону України «Про запобігання корупції», також проігноровано те, що, ані прокурором, ані працівником поліції не представлено будь-яких даних, які б з достовірністю свідчили про об'єктивні та суб'єктивні ознаки конфлікту інтересів, та в чому конкретно полягав конфлікт.

Заслухавши скаржника та в його інтересах представника ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, які просили скасувати постанову судді та закрити провадження по справі за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, думку прокурора про залишення постанови судді без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, не знаходжу підстав для її задоволення.

Частиною 1 ст.172-7 КупАП встановлено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Частина 2 ст.172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до статуту, Полтавське КАТП 1628 було створено на підставі наказу Міністерства комунального господарства УРСР № 50 від 12.02.1964 року як Спеціалізоване комунальне господарство. На підстав наказу Міністерства комунального господарства УРСР № 325 від 26.11.1982 і наказу Полтавського обласного управління комунального господарства № 27 від 09.02.1983 Спеціалізоване комунальне господарство перейменовано у Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628. Підприємство є комунальним унітарним комерційним підприємством. Власником підприємства, відповідно до п. 1.3. розділу 1 статуту, є територіальна громада міста Полтави в особі Полтавської міської ради. Згідно п. 1.4. розділу, підприємство підпорядковано Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради. Відповідно до п. 4.4 розділу 4 статуту, начальник підприємства призначається на посаду та звільняється з неї розпорядженням міського голови, шляхом укладанням та розі05 вересня 2011 року відбулося зібрання трудового колективу Полтавського КАТП 1628 щодо надання послуг з харчування працівників підприємства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 За результатами цих зборів було доручено адміністрації підприємства укласти договір про надання послуг харчування та на підставі заяв працівників, поданих до бухгалтерії КАТП 1628, проводити відрахування за надані послуги харчування ОСОБА_4 з їхньої заробітної плати.

На виконання цього рішення, начальником підприємства ОСОБА_2, трудовим колективом КАТП 1628 та ФОП ОСОБА_4 01 січня 2012 року укладено договір №1 про надання послуг харчування. За надані послуги харчування, Полтавське КАТП 1628 здійснювало оплату ФОП ОСОБА_4

Термін дії договору № 1, укладеного 01.01.2012 тривав до 31.12.2012. Згідно п. 5.2 розділу 5 договору, у разі відсутності з боку сторін пропозицій щодо припинення дії договору, у зв'язку із закінченням строку його дії, договір вважається пролонгованим на наступний рік. Тобто, термін дії вищезазначеного договору тривав до 31.12.2013 року.

В той же час, після закінчення терміну дії попереднього договору, до укладення договору від 30.09.2015 № 3, інші, пов'язані із орендою приміщення буфету або надання послуг по харчуванню, договори не укладались, але ФОП ОСОБА_4 упродовж 2015 року продовжувала здійснювати свою діяльність в приміщенні буфету, безоплатно використовуючи його.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 17 Закону України «Про оренду» та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Оскільки заперечення не надходили, то укладений договір вважається продовженим до 30.09.2015 року.

Згідно, п.2.2. контракту з начальником Полтавського КАТП 1628 та Полтавським міським головою від 24.07.2015 року, начальник зобов'язується через адміністрацію підприємства не здавати в оренду, не продавати і не передавати чи іншим способом не відчужувати комунальне майно без погодження з Власником (Полтавським міським головою, Полтавською міською радою) та Органом управління (Управління УЖКГ ВК Полтавської міської ради). Аналогічний за змістом пункт 2.2. містився і у контракті від 25.07.2014 року.

Крім того, згідно п.3.9 Статуту Полтавського КАТП 1628, зареєстрованого 25.03.2013 року, підприємство має право здавати в оренду, відповідно до вимог чинного законодавства, (крім цілісних майнових комплексів), підприємствам, організаціям, установам, а також громадянам, основні засоби з дозволу Власника (Полтавської міської ради) у порядку, встановленому чинним законодавством.

Викладені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2, відповідно до підпункту «а» пункту 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, на якого згідно п. 2 ч. 1 ст. 28Закону України «Про запобігання корупції» покладено обов'язок повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Тому доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, не знайшли свого підтвердження.

Отже, ОСОБА_2, будучи начальником Полтавського КАТП 1628 , фактично допускаючи до приміщення буфету Полтавського КАТП 1628 ФОП ОСОБА_4 для надання послуг з харчування працівників, передавав в оренду вказане приміщення, без укладення договору, відповідно до чинного законодавства, та водночас, не ставлячи вимоги щодо оплати нею за фактичне використання спожитих комунальних послуг та орендної плати.

Дані обставини підтверджуються проведеною Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області за період із 30.06.2015 по 22.09.2015плановою виїзною ревізію фінансово-господарської діяльності Полтавського КАТП 1628 за період з 01.01.2012 до 31.05.2015. У ході ревізії було виявлено, що у Полтавському КАТП 1628 на обліку знаходиться приміщення буфету, де харчуються працівники КАТП-1628 за кошти, які відраховуються з їх зарплати на користь ФОП ОСОБА_4 За даними бухгалтерського обліку, на рахунок ФОП ОСОБА_4 за харчування працівників, в період з 01.10.2011 до 31.08.2015, перераховані кошти у сумі 419145,23 грн.

При цьому, ОСОБА_4 за вищевказаний період на рахунок Полтавського КАТП 1628 за спожиті комунальні послуги та оренду комунального майна за період з 01.10.2011 року до 31.08.2015року не сплачено 22663,20 грн.

У ході ревізії ФОП ОСОБА_4 грошові кошти повернула в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 08.09.2015 та від 17.09.2015. У графі «Призначення платежу» зазначається: «Оплата заборгованості за комунальні послуги та орендна плата за приміщення». Тобто ФОП ОСОБА_4 не заперечувала про те, що фактично орендувала приміщенням буфету без орендної плати (до моменту проведення ревізії) та користувалась комунальними послугами, за рахунок КАТП 1628.

Також, під час ревізії, договір оренди приміщення буфету ФОП ОСОБА_4 надано не було.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_4 користувалась не всім приміщенням буфету, а лише його частиною, не заперечують того факту, що остання користувалась приміщенням без орендної плати та не сплачувала комунальні послуги.

Згідно інформації, наданої відділом ДРАЦС Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 15.03.2016 № 152/02.2-04-34 та за даними ДМС України в Полтавській області №3/4319 від 16.03.2016 року ОСОБА_4 являється тещею ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта.

Отже ОСОБА_4 є близькою особою ОСОБА_2, що і підтверджує умисел останнього, направлений на отримання прибутку - його тещею, що являє собою реальний конфлікт інтересів.

Згідно ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Стаття 28 Закону України «Про запобігання корупції» (Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) визначає, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Також, у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Частина 2 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Тобто, основним шляхом врегулювання конфлікту інтересів у даному випадку є позбавлення приватного інтересу, з приводу якого може виникнути конфлікт інтересів, шляхом проведення конкурсу на оренду державного комунального майна, приміщення буфету, повідомлення про наявність реального конфлікту інтересів безпосередньому керівнику, керівництву Полтавської міської ради.

Листом від 16.03.2016 № 04-36/85, управління звернення громадян, організаційної роботи та загальних питань виконавчого комітету Полтавської міської ради повідомило, що до виконавчого комітету Полтавської міської ради повідомлень про наявність конфлікту інтересів від керівництва Полтавського КАТП 1628, не надходили.

Управління ЖКГ Полтавської міської ради також повідомило, що з 15.10.2012 року по 23.06.2015 року та з 01.01.2016 року по теперішній час повідомлень про наявність будь-якого конфлікту інтересів від начальника Полтавського КАТП 1628 ОСОБА_2 не надходило.

Згідно, отриманих копій Журналу вхідної кореспонденції з 23.06.2015 року по 31.12.2015 року, вилучених під час обшуку слідчим СУ ГУ НП в Полтавській області Руденком С.І., повідомлень про конфлікт інтересів не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, що свідок ОСОБА_5, начальник УЖКГ виконавчого комітету ПМР,в судовому засіданні пояснив , що ОСОБА_2 усно повідомив його про те, що послуги з харчування працівників КАТП надає його близький родич, не може служити повідомленням про наявність конфлікту інтересів, оскільки при цьому скаржник не повідомляв йому яким чином ОСОБА_4 надає послуги харчування, де надає ці послуги, чи сплачує арендну плату та комунальні платежі. Окрім того цей свідок зазначив, що у встановленому законом порядку ОСОБА_2 в письмовій формі його не повідомляв про реальний конфлікт інтересів у зв'язку з використанням майна підприємства саме його тещею ОСОБА_4

Допитані судом свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_4 фактично використовувала у 2015 році приміщення буфету Полтавського КАТП 1628 для здійснення підприємницької діяльності.

Повноваження працівника управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_7 щодо складання протоколу про корупцію підтверджуються положеннями ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції», пп.3 п.2 Р.4 Положення «Про департамент захисту економіки Національної поліції України» від 07.11.2015 року № 81, пп.3 п.2 Р.4 Положення «Про управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України» від 16.11.2015 року №5.

Строки давності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП не витекли, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є неспроможними.

Отже суддя правильно визнав доведеною провину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та 2 ст.172-7 КУпАП, та наклав на нього відповідно до ст.36 КУпАП, стягнення у межах санкції про більш серйозне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 13 квітня 2016 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Бурда К.І.