Ухвала суду № 58079749, 26.05.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/1471/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1276/16Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Бондаревська С.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Дорош А.І., Мартєва С.Ю.

при секретарі: Діхтяр Т.В.

за участю представника позивача - Бордюга С.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 вересня 2014 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що 27 грудня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 38 604 грн. з кінцевим терміном повернення коштів 27 грудня 2011 року. У порушення умов кредитного договору, позичальник своїх зобов'язань належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 131 628 грн. 01 коп., яку позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 вересня 2014 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» - відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ «ПриватБанк» оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило оскаржуване ним рішення суду - скасувати та ухвалити нове рішення яким повністю задовольнити позов ПАТ КБ «ПриватБанк».

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 24 листопада 2014 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» частково задоволено.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 вересня 2014 року - скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 75 633 грн. 77 коп., вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 грудня 2015 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 24 листопада 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За нормами ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 27 грудня 2006 року між сторонами у справі ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 укладено договір №PLR7АW20122001, відповідно до якого відповідач 27 грудня 2006 року отримала кредит у розмірі 38 604 грн. Зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення коштів 27 грудня 2011 року.

За умовами кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами, згідно графіку.

Відповідно до п. 2.3.3. та п. 2.3.7 даного договору, у разі порушення позичальником виконання своїх зобов'язань за кредитним зобов'язання, банк має право достроково стягнути усю суму наданого Кредиту, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Також судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк», скориставшись визначеним п. 2.3.7. кредитного договору правом, 27 липня 2010 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно в рахунок дострокового погашення кредитної заборгованості.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2011 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави - задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №PLR7АW20122001 від 27 грудня 2006 року в сумі 51 059 грн. 54 коп. звернуто стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль ВАЗ-10930-20, 2006 року випуску, реєстраційний номер: ВІ 1366 АК, що належить на праві власності - ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля, з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Передано ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом вилучення у ОСОБА_3 належного їй на праві власності вищевказаного транспортного засобу, що є предметом застави. 18 жовтня 2012 року автомобіль ВАЗ-10930-20 реалізовано за 33000 грн.

Звертаючись у лютому 2014 року до суду з даним позовом до ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" посилалося на невиконання нею зобов'язань за кредитним договором №PLR7АW20122001 від 27 грудня 2006 року, наявність у зв'язку з цим станом на 14 лютого 2014 року заборгованості в сумі 131 628 грн. 01 коп., з яких: 13 125 грн. 82 коп. - заборгованість за кредитом; 50 987 грн. 45 коп. - заборгованість за користування кредитом; 6 562 грн. 68 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 60 952 грн. 03 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, яку просило стягнути з відповідача на користь банку.

Відмовляючи у задоволенні позовної заяви ПАТ КБ «Приват Банк», суд першої інстанції виходив з наявності підстав для застосування до даного спору строків позовної давності за заявою відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За правилами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За нормами п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно роз'яснень, наведених у правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 6 листопада 2013 року у справі №6-116цс13, визначено, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

В той же час судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що у зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором, ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 2.3.7 кредитного договору використало право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати визначених умовами договору процентів, звернувшись 27 липня 2010 року до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №PLR7АW20122001 від 27 грудня 2006 року в розмірі 51 059 грн. 54 коп., - звернути стягнення на предмет застави - автомобіль ВАЗ-10930-20, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3

Зі змісту поданої банком у липні 2010 року позовної заяви та досліджених матеріалів цивільної справи №2-544/11, надісланих на запит апеляційного суду, в тому числі заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2011 року, яким зазначений позов ПАТ КБ «Приватбанк» - задоволено, колегією суддів встановлено, що сума заборгованості за договором №PLR7АW20122001 від 27 грудня 2006 року в розмірі 51 059 грн. 54 коп. обрахована банком станом на 21 липня 2015 року та складається з заборгованості за кредитом в розмірі - 29 274 грн. 85 коп.; заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі - 13 194 грн. 61 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом - в сумі 193 грн. 02 коп.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - в розмірі 5 489 грн. 46 коп., а також штрафи: (фіксована частина) - в розмірі 500 грн. та (процентна складова) в розмірі 2 407 грн. 60 коп.

З наведеного слідує, що звернувшись 27 липня 2010 року до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави в рахунок повного дострокового погашення забор-гованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом, пені та штрафів, кредитор відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, який, як вірно зазначено районним судом, настав 27 серпня 2010 року.

За умовами кредитного договору №PLR7АW20122001 погашення заборгованості повинно здійснюватися позичальником щомісяця з 20 по 27 число кожного місяця у сумі 996 грн. 72 коп. в період дії договору з 27 грудня 2006 року по 27 грудня 2011 року.

Звідси правильним є висновок суду про те, що перебіг строку позовної давності починається з 20 числа того місяця, у якому позичальником не було здійснено чергове погашення кредиту та з урахуванням вимоги банку щодо дострокового виконання боржником своїх зобов'язань, - закінчується 27 серпня 2013 року.

З позовом, який є предметом апеляційного розгляду, позивач звернувся до суду - 21 лютого 2014 року, тобто після спливу, визначеного ст. 257 ЦК України трирічного строку.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в суді першої інстанції, до винесення рішення, заявлено клопотання та подано письмову заяву про застосування до даного спору позовної давності /а. с. 110-111/.

Виходячи зі встановлених обставин, з урахуванням наведених вище вимог закону, суд першої інстанції, зважаючи на наявність підстав для застосування позовної давності, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи позивача про добровільне погашення ОСОБА_3 кредитної заборгованості в період з 20 листопада 2012 року по 20 травня 2013 року були предметом дослідження як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій, проте не знайшли підтвердження, враховуючи, що зазначені платежі здійснені через платіжний термінал, отже встановити особу, яка здійснювала платіж не можливо, оскільки при проведенні вищевказаної банківської операції, особа, яка вносить кошти, відповідальним працівником банку не перевіряється, доказів того, що саме відповідачем внесені кошти через платіжний термінал позивачем не надано. В той же час, за нормами ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Інших належних і допустимих доказів про зупинення, або переривання строку позов- ної давності у даній справі, як і доказів про поважність причин пропуску позовної давності - позивачем також не надано.

За наведених обставин, місцевий суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, обгрунтовано виходив з того, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" пропустило строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права, що згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: