Ухвала суду № 58076152, 02.06.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/19562/14-к Провадження №11-кп/773/285/16 Головуючий у 1 інстанції:Сівчук А. Є. Категорія:ч. 2, 3 ст. 185,ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 375 КК України Доповідач: Міліщук С. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Міліщука С.Л.,

суддів - Борсука П.П., Гапончука В.В.,

з участю секретаря - Павловій Н.А.,

прокурора - Сіжука В.П.,

потерпілого - ОСОБА_2,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12014030010002853 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4, захисника ОСОБА_3 подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, а також прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду від 09 березня 2016 року,

В С Т А Н ОВ И В:

Даним вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше несудимий,

засуджений:

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 призначено за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених за даним вироком покарань - у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_5 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення - з 09.12.2015 року до дня набрання вироком законної сили в межах даного кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_2, з середньою спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, згідно ст. 89 КК України несудимий,

засуджений:

- за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 357 КК України на 2 місяці арешту;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 призначено за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених за даним вироком покарань - у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення - з 21.12.2015 року до дня набрання вироком законної сили в межах даного кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжні заходи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишено попередні - тримання під вартою.

Строк відбування покарань ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту їх затримання - 09.12.2015 року та 21.05.2015 року відповідно.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати в розмірі 1152 грн. 52 коп. та 859 грн. 32 коп. відповідно, які були пов'язані з проведенням судових експертиз.

Вироком частково задоволено цивільні позови потерпілих та стягнуто із:

- обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальної та моральної шкоди - з кожного по 22122 грн. 50 коп. та 25000 грн. відповідно;

- обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_8 матеріальної та моральної шкоди - 7500 грн. та 1500 грн. відповідно, а також 2000 грн. витрат за надання правової допомоги.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними та засуджені за те, що вони, 31 жовтня 2014 року, близько 23 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, проникли, шляхом розбиття скла вікна, в належну ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_3, звідки таємно викрали належні останній телевізор марки «Самсунг», вартістю 5000 грн., колекцію срібних монет, вартістю 10000 грн., дві пляшки горілки марки «Німіров Лекс», ємністю 0,75 л., вартістю 200 грн. кожна, дві пляшки коньяку «Хенесі», ємністю 0,75 л., вартістю 480 грн. кожна, дві пляшки італійського вина об'ємом 0,7 л., вартістю 550 грн. кожна, пляшку віскі, вартістю 540 грн., а всього майна на загальну суму 18000 грн., якими в подальшому розпорядились на власний розсуд.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_6 08 травня 2015 року, в період часу з 19 год. 00 хв. до 19 год. 10 хв., знаходячись в парку «Імені 900-річчя міста Луцьк», що по пр. Відродження в м. Луцьку, та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, під приводом необхідності подивитись фотографії на телефоні, шляхом обману, повторно заволодів належним потерпілому ОСОБА_2 мобільним телефоном марки «Нокіа 200», з сім - карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 8 грн. та флеш - картка марки «Transcend», об'ємом 4 Гб., а всього майном на загальну суму 918 грн., а також незаконно заволодів, отримавши від того ж потерпілого ОСОБА_2 його військовим квитком серії СО№734789, виданим 15.10.2009 року військовою частиною А-1622 на ім'я останнього, який є важливим документом, у вказаний спосіб не повернувши його, при цьому таємно викравши з нього грошові кошти в сумі 500 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Також, обвинувачений ОСОБА_5:

- 12 квітня 2015 року, близько 23 год., знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_5, під приводом здійснення телефонного дзвінка з мобільного телефону, повторно заволодів належним потерпілому ОСОБА_9 мобільним телефоном марки «Соні Іксперія М2 D2305» з чохлом до нього, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС Україна», на рахунку якої знаходилися кошти 10 грн., та флеш - карткою пам'яті «Micro HC» об'ємом 16 Гб., а всього майна потерпілого на загальну суму 3260 грн.;

- 28 вересня 2015 року, близько 23 год., знаходячись поблизу входу у під'їзд АДРЕСА_4, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, повторно відкрито викрав із лівого кармана потерпілого ОСОБА_8 належний останньому мобільний телефон марки «IPhone 5», чорного кольору, вартістю 7500 грн., в якому знаходилася сім - картка оператора «МТС», завдавши при цьому останньому близько трьох ударів кулаками обох рук в область тім'яної частини голови, а невстановленою досудовим розслідуванням особою близько п'яти ударів ногами та руками в обличчя, внаслідок чого спричинили йому легкі тілесні ушкодження;

- 10 жовтня 2015 року, близько 19 год., знаходячись у приміщенні супермаркету «Наш Край», що по пр. Відродження, 18 в м. Луцьку, шляхом обману, під приводом здійснення телефонного дзвінка із мобільного телефону, повторно заволодів належним потерпілій ОСОБА_11 мобільним телефоном марки «Самсунг Дуос», в якому знаходилася сім - картка оператора мобільного зв'язку «МТС», а всього майна потерпілої на загальну суму 860 грн.;

і якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

У поданих на вирок апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_5 та правильність кваліфікації дій останнього за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 190 КК України, в той же час вважають, що по епізоду крадіжки майна потерпілої ОСОБА_7, у ОСОБА_6 є ексцес виконавця в частині заволодіння колекцією срібних монет, оскільки останній після скоєння крадіжки приховав її від ОСОБА_5 Окрім цього посилаються також на невідповідності призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 покарання ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та особі останнього через його суворість. В обґрунтування зазначають, що суд при його призначенні не врахував всіх обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 та особу останнього, зокрема його молодий вік, раніше не судимий, задовільні характеристики по місцю проживання, фактичне визнання своєї вини в інкримінованих йому злочинах, щире розкаяння у вчиненому, а також часткове відшкодування заподіяних збитків потерпілим, з яких тільки один наполягав на суворому покаранні. Вважають, що суд, задовольняючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_7, залишив поза увагою, що розмір заявленої потерпілою до відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди є більший від вартості інкримінованого їм викраденого майна, а також, що до постановлення вироку їй частково було відшкодовано завдану матеріальну шкоду.

У зв'язку з цим просять вирок щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання, а також вирішення цивільного позову змінити, застосувавши до останнього ст. ст. 75, 76 КК України та зменшивши суми відшкодування, як матеріальної, так і моральної шкоди;

- захисник ОСОБА_3 в інтересах свого підзахисного ОСОБА_6, не оспорюючи доведеність його вини в інкримінованих йому злочинах та правильність кваліфікації його дій, вважає призначене судом покарання надто суворим. В обґрунтування зазначає, що суд при призначенні йому покарання не врахував всіх обставин, що його пом'якшують, а також характеризуючих даних щодо його особи, зокрема, що він неофіційно працює, згідно ст. 89 КК України несудимий, а також думку потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні для його підзахисного.

З огляду на це просить вирок суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання змінити, зменшивши призначене його підзахисному покарання до 3 років позбавлення волі із застосуванням до нього ст. 75 КК України;

- прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій обвинувачених, в той же час посилається на невідповідність призначеного ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання ступеню тяжкості вчинених ними злочинів та особі винних через його м'якість, а також неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального - процесуального закону.

У зв'язку з цим просить скасувати вирок суду в частині призначеного останнім покарання та постановити новий, яким призначити покарання:

- ОСОБА_5 за:

- ч. 3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 190 КК України - 2 роки позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 186 КК України - 5 років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, покарання визначити шляхом часткового сладання покарань - у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 за:

- ч. 3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 190 КК України - 2 роки позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 185 КК України - 2 років позбавлення волі;

- ч. 3 ст. 357 КК України - 2 роки обмеження волі;

На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України, остаточне покарання визначити шляхом часткового сладання призначених покарань - у виді 4 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляційних скарг, обвинувачених та їх захисників, які підтримали свої апеляційні скарги з мотивів викладених в них та просили їх задовольнити, заперечивши, при цьому, апеляційну скаргу прокурора, потерпілого ОСОБА_2, який підтримав лише апеляційні скарги обвинуваченого та захисників, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечивши при цьому апеляційні скарги обвинуваченого та захисників, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 та прокурора задоволенню не підлягають, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Так, висновки суду про доведеність вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинах, зокрема ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України та ОСОБА_6 за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України за вказаних у вироку обставинах, підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими у ході судового засідання доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку, і які ніким не оспорюються.

Доводи ж обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, що по епізоду крадіжки майна потерпілої ОСОБА_7, у ОСОБА_6 є ексцес виконавця в частині заволодіння колекцією срібних монет, оскільки останній після скоєння крадіжки приховав її від ОСОБА_5 апеляційний суд вважає безпідставними.

Так, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в судовому засіданні, не заперечили факт попередньої змови на вчинення крадіжки майна із квартири потерпілої ОСОБА_7 При цьому, їх спільний умисел був направлений на крадіжку цінного майна, яке вони зможуть знайти у помешканні останньої.

Саме виконуючи попередню домовленість обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проникли у квартиру потерпілої ОСОБА_7 та викрадали належне останній майно, в тому числі і колекцію срібних монет.

З огляду на це, доводи апелянтів в їх апеляційних скаргах в тій частині, що крадіжку колекції срібних монет ОСОБА_6 вчинив з окремим умислом та таємно від ОСОБА_5 не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

З врахуванням вищенаведеного дії ОСОБА_5 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, з тим об'ємом обвинувачення, яке було зазначено в обвинувальному акті по даному епізоду крадіжки.

Посилання в своїх апеляційних скаргах обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4, захисника ОСОБА_3, а також прокурора на невідповідність призначеного обвинуваченим покарання ступеню тяжкості вчинених обвинуваченими злочинів та особі винних, перших трьох - через його суворість, а останнього - через його м'якість, апеляційний суд вважає безпідставними.

Так, згідно ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Воно повинно бути необхідним і достатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів.

Як вбачається із вироку, суд при призначенні покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 врахував:

- тяжкість вчинених ними злочинів, для ОСОБА_5 - один з яких відноситься до категорії середньої тяжкості, а інші два - до тяжких; для ОСОБА_6 - один з яких відноситься до невеликої тяжкості, один - до середньої, а інші два - до тяжких;

- кількість, характер і обставини вчинення злочинів обвинуваченими;

- дані про особу винних, їх молодий вік, посередні характеристики обох по місцю проживання, думку потерпілих щодо призначеного покарання, яким обоє також частково відшкодували завдані збитки, а також ОСОБА_5 - те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, не працює, ухилявся від явки до суду в результаті чого судом надавався дозвіл на його затримання;

- часткове визнання ОСОБА_5 своєї вини в інкримінованому йому злочині по факту крадіжки у потерпілої ОСОБА_7;

В якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 судом визнано його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Вчинення ж ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочину в стані алкогольного сп'яніння, суд підставно визнав обставиною, що обтяжує їх покарання.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 в своїх апеляційних скаргах на неврахування судом всіх обставин, що пом'якшують покарання останньому, зокрема фактичне визнання останнім вини у скоєному, його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочинів та характеризуючих даних щодо його особи, а саме його молодий вік, раніше не судимий, задовільні характеристики по місцю проживання, а також часткове відшкодування заподіяної шкоди, як на підставу призначення йому більш м'якого покарання, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки перші три обставини хоч і не зазначені у вироку, однак суду були відомі і фактично враховані при призначенні покарання останньому, а всі інші - зазначені у вироку й враховані судом.

Твердження ж захисника ОСОБА_3 на неврахування судом ОСОБА_6 при призначенні покарання всіх обставин, що його пом'якшують, а також характеризуючих даних щодо його особи, апеляційний суд також вважає безпідставними, оскільки всі вказані в його апеляційній скарзі обставини були відомі суду, зазначені у вироку і враховані при призначенні покарання його підзахисному.

Посилання ж прокурора в апеляційній скарзі на неврахування судом при призначенні покарання обвинуваченим кількості вчинених ними злочинів, більшість з яких є тяжкими, ухилення ОСОБА_5 від суду, а також всіх характеризуючи даних щодо особи обвинувачених, як на підставу скасування вироку, апеляційний суд також до уваги не приймає, оскільки всі ці обставини зазначені у вироку і були враховані судом при призначенні покарання останнім.

З огляду на вищенаведене та, приймаючи до уваги всі обставини вчинення інкримінованих злочинів, їх кількість та тяжкість, особу винних, думку потерпілих щодо покарання, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обґрунтовано призначив їм покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих їм статей КК України, а ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 357 КК України - у виді арешту, а остаточні - із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, які є необхідними і достатніми для їх виправлення і попередження вчинення ними нових злочинів.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника про те, що суд першої інстанції задовольняючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_7, залишив поза увагою, що розмір заявленої останньою до відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди є більший від вартості інкримінованого їм викраденого майна, апеляційний суд вважає безпідставними.

Як вбачається із вироку, суд визначаючи у відповідності до вимог ст. 1192 ЦК України розмір матеріальної шкоди, яка підлягала відшкодуванню на користь потерпілої виходив з реальної вартості втраченого майна на час розгляду справи, яка підтверджена відповідними довідками та фіскальними чеками, долученими до позовної заяви.

В той же час, апеляційний суд погоджується з твердженнями ОСОБА_5 та його захисника про неврахування судом при вирішенні цивільного позову сум, добровільно переданих до постановлення вироку цивільному позивачеві - ОСОБА_7 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Як вбачається із досліджених в ході апеляційного розгляду розписок (т. 2 а. к.п. 128 - 129) родичами ОСОБА_5 до постановлення вироку потерпілій ОСОБА_7 було відшкодовано матеріальні збитки на загальну суму 8680 грн.

За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне змінити вирок в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_7, зменшивши суму стягнення на користь останньої в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_5 до 13 442 (тринадцять тисяч чотириста сорок дві) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

Що ж стосується розмірів грошових відшкодувань заподіяної моральної шкоди потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8, то як вбачається з вироку, місцевий суд обґрунтовано визначив їх у відповідності до вимог ст.1167 ЦК України з врахуванням глибини та тривалості душевних страждань останніх, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 376, 404, 407 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 березня 2016 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 змінити.

Зменшити суму стягнення в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 до 13 442 (тринадцять тисяч чотириста сорок дві) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими - в той самий строк з дня вручення їм її копії.

Головуючий: /підпис/

Судді : /підпис/ /підпис/

З оригіналом згідно

Дата набрання законної сили: 02 чернвя 2016 року

Суддя апеляційного суду С.Л. Міліщук

Помічник судді А.В. Бубенко