Постанова № 58075396, 31.05.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.05.2016 справа №905/1353/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не зявився ОСОБА_4, довіреність №юр/1 від 15.03.2016р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія», м.Бахмут Донецької області на ухвалу господарського суду за заявою Донецької області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від11.05.2016р.у справі№905/1353/15 (суддя Кротінова О.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.КиївдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ Енергія», м.Артемівськ Донецької області (Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут Енергія», м.Бахмут Донецької області)простягнення 23853827,50грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія», м.Бахмут Донецької області (з 14.03.2016р. назву Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ Енергія» змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія») звернулося до господарського суду Донецької області з заявою про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами. Відповідач просить суд прийняти до розгляду зазначену заяву, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2015р. у справі №905/1353/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні 3% річних та інфляційних, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 10200370,80грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.05.2016р. у справі №905/1353/15 заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут Енергія» залишена без задоволення. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставина, яку зазначає заявник, не може розглядатися як нововиявлена, оскільки вона не існувала на момент розгляду спору у справі №905/1353/15 та не є такою у розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 11.05.2016р. скасувати та прийняти нове рішення у справі №905/1353/15, яким відмовити у стягненні 3% річних та інфляційних, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 10200370,80грн.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що договір №484/375-в від 17.12.2015р., сторонами якого є позивач та відповідач, не є нововиявленою обставиною.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015р. було затверджено процедуру по компенсуванню різниці в тарифах з боку держави, яка почалась і тривала в момент розгляду справи в суді першої інстанції. Тобто, 04.06.2015р. відповідачу було відомо, що державою гарантовано перерахування субвенції, але про час укладання договору про організацію взаєморозрахунків та про суму договору відповідачу не було відомо.

Крім того, апелянт зазначає, що уклавши договір про організацію взаєморозрахунків №484/375-в від 17.12.2015р., сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до спірного договору поставки №648/14-БО-6 від 05.12.2013р. За змістом п.13 договору сторони зобовязались не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору. За твердженнями відповідача, оскільки після виконання договору сторони не мають жодних претензій стосовно предмету договору одна до одної (п.18 договору №484/375-в), то у позивача відсутні законні підстави для нарахування відповідачу штрафних та фінансових санкцій.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. у справі №905/1353/15 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 31.05.2016р.

В судовому засіданні 31.05.2016р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено належне повідомлення позивача про час та місце судового розгляду, явка сторін не була визнана обовязковою, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.10.2015р. по справі №905/1353/15 позов Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Артемівськ-Енергія 10369370,80грн. основного боргу, 457511,18грн. 3% річних, 7321332,44грн. інфляційних, 55599,26грн. судового збору, а всього 18203813,68грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Разом з тим, Товариству з обмеженою відповідальністю Артемівськ-Енергія розстрочено виконання рішення щодо стягнення боргу, 3% річних, інфляційних та судового збору на загальну суму 18203813,68грн. строком на 9 (девять) місяців, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, наступним чином: у перший місяць 2022646,00грн., з другого місяця по девятий місяць по 2022645,96грн. щомісяця.

Предметом спору у межах провадження по справі №905/1353/15 є вимоги про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобовязань з оплати вартості поставленого природного газу у жовтні-грудні 2014р. за договором купівлі-продажу природного газу №648/14-БО-6 від 05.12.2013р.

Рішенням господарського суду Донецької області встановлено факт несвоєчасного виконання спірних зобовязань та наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ Енергія» суми заявленого основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат у розмірі встановленому судом, з огляду на невірний розрахунок позивачем цих вимог.

15.04.2016р. (згідно штампу канцелярії господарського суду Донецької області) Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» звернулося до господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2015р. за нововиявленими обставинами. Обгрунтуванням заяви є така нововиявлена обставина як договір №484/375-в від 17.12.2015р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015р., який підписаний сторонами по справі, та на підставі якого сплачено суму основного боргу за 2014р. згідно з договором №648/14-БО-6 від 05.12.2013р. в розмірі 10200370,80грн.

За твердженнями заявника така обставина існувала під час винесення оспорюванного рішення по справі №905/1353/15 у звязку з наступним. Постановою Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015р. затверджено Порядок та умови надання у 2015р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію. 19.06.2015р. відповідачу узгоджено обсяги заборгованості різниці в тарифах відповідно до зазначеної постанови з додаванням розрахунку, після чого мав бути укладений договір про організацію взаєморозрахунків, однак про час його укладання та суму договору відповідачу не було відомо.

Відповідач зазначає, що у звязку з укладенням договору про організацію взаєморозрахунків, яким сторони змінили порядок та строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу №648/14-БО-6 від 05.12.2013р., відсутні підстави для стягнення 3% річних та інфляційних, нарахованих на суму основного боргу у розмірі 10200370,80грн. у справі №905/1353/15.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняте ним рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально- правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по - третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Як вбачається з матеріалів справи, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» обґрунтована укладенням договору №484/375-в від 17.12.2015р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 04.06.2015р. №375.

Зазначений договір укладений між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області, Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації, Управлінням Державної казначейської служби України у м.Артемівську Донецької області, Фінансовим управлінням Артемівської міської ради, Відділом розвитку міського господарства Артемівської міської ради, Товариством з обмеженою відповідальністю Артемівськ-енергія, Національною акціонерною компанією Нафтогаз України та Публічним акціонерним товариством Укргазвидобування.

Відповідно до п.1 договору, його предметом є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною п.16 ст.14 та ст.32 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік, відповідно до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. №375.

Пунктом 2 визначено, що сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору.

Згідно з п.9 договору відповідач перераховує на рахунок позивача кошти у сумі 10200370,80грн., у тому числі податок на додану вартість 1700061,80грн., для погашення заборгованості за природний газ за 2014р. згідно з договором №648/14-БО-6 від 05.12.2013р.

Враховуючи приписи ст.638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пунктів 16, 21 договору №484/375-в від 17.12.2015р., судова колегія погоджується з висновком господарського суду Донецької області про те, що договір про організацію взаєморозрахунків набув чинності у дату його укладення (17.12.2015р.) та є таким, що породжує права та обовязки для сторін з 17.12.2015р.

Разом з тим, судовою колегією враховано наступне. Відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Приписами ч.7 ст.180 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобовязання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобовязання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Згідно з ч.1, 3 ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

На підставі аналізу зазначених норм, Донецький апеляційний господарський суд зазначає про правомірність висновку місцевого господарського суду про те, що за своєю правовою природою договір №484/375-в від 17.12.2015р. містить (окрім механізму виділення субвенції тощо) угоду про зміну умов договору купівлі-продажу природного газу в частині визначеної суми заборгованості (нові умови щодо сплати), які запроваджуються з дати набрання чинності договором про організацію взаєморозрахунків, оскільки іншого у ньому не передбачено.

Отже, виходячи з фактичних обставин та договору купівлі-продажу природного газу №648/14-БО-6 від 05.12.2013р., факт укладання договору про організацію взаєморозрахунків №484/375-в від 17.12.2015р. не впливає на правовідносини, що передували даті набрання чинності договором (17.12.2015р.), в тому числі на наявність простроченого, у розумінні ст.ст.610, 612 ЦК України, грошового зобовязання відповідача.

Правомірність такого висновку підтверджується також п.10 договору №484/375-в від 17.12.2015р., зі змісту якого вбачається, що статус суми 10200370,80грн., як заборгованості відповідача перед позивачем, не змінився. Згідно з приписами ст.625 ЦК України, заборгованістю (боргом) є саме прострочене грошове зобовязання, а недотримання строку, обумовленого сторонами у договорі купівлі-продажу природного газу в частині розрахунків за спожитий обсяг газу, тобто наявність факту прострочення є достатньою підставою для нарахування і стягнення 3% річних та інфляційних.

У звязку з вищевикладеним судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведена відповідачем обставина не є нововиявленою в розумінні норм процесуального законодавства, і, відповідно, відсутні підстави для перегляду рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2015р. по справі №905/1353/15 за нововиявленими обставинами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні ухвали від 11.05.2016р. у справі №905/1353/15 не знайшли свого підтвердження, у звязку з чим підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія», м.Бахмут Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 11.05.2016р. у справі №905/1353/15 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 11.05.2016р. у справі №905/1353/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим: 1 позивачу; 1 відповідачу; 1 ГСДО; 1 до справи; 1 ДАГС.