Рішення № 58074423, 31.05.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр-т Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2016 Справа № 905/1554/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомКомунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управліннядоТовариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВ-АГРО»простягнення 13 549,06 грн

за участю представників:

від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністювід відповідачане з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВ-АГРО» про стягнення заборгованості у розмірі 8022,40 грн, 3% річних у розмірі 440,46 грн та інфляційних втрат у розмірі 5086,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на послуги водопостачання №49 від 20.12.2013, у звязку з чим у відповідача утворилась заборгованість за травень 2014 року.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, своїм процесуальним правом не скористався.

Місцезнаходженням відповідача є: 85651, Донецька обл., Мар`їнський р-н, с.Єлизаветівка, вул. Радянська, 39-А, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась відповідачу за вказаною адресою, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Конверт з ухвалою суду про порушення провадження у справі повернувся на адресу суду, у звязку із тим, що адресат за вказаною адресою не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

20.12.2013 між Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління (виробник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВ-АГРО» (споживач, відповідач) підписано договір про послуги водопостачання №49 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виробник із закріплених водних обєктів проводить забір технічної води і передає її через свої магістральні водовідводи споживачу в обємах згідно щомісячного графіку (п.2.3 Договору), в межах наявного у споживача дозволу на спеціальне водокористування і технічних можливостей виробника, а споживач зобовязується своєчасно сплачувати послуги за встановленими тарифами в строки і на умовах, передбачених даним Договором.

Даний договір набирає чинності при досягненні згоди за всіма істотними умовами договору та діє з 01.01.2014 по 31.12.2014 (п. 11.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору надання послуг водопостачання здійснюється рівномірно протягом всього періоду дії договору згідно заявки споживача.

У п. 2.3 Договору узгоджений розрахунковий обсяг надання послуг водопостачання.

Відповідно до п. 4.1. Договору споживач здійснює водоспоживання рівномірно протягом місяця і діб згідно узгодженого розрахункового обєму споживаємої води. Споживач регулює водоспоживання власними засувами за згодою з виробником.

Відповідно до п. 4.7 Договору у випадку неможливості обліку води за водо-лічильником по причинам, які не залежать від споживача (припинення нормальної роботи водолічильників за несправностей, які виникли у механізмі і тому подібне), кількість використаної води здійснюється по середньодобовій витраті за попередні два розрахункових місяця. У разі тривалості роботи прибору обліку менше двох місяців кількість води здійснюється за період роботи водолічильника не менше 15 днів. При обліку води електронними приладами, які обладнані таймером напрацювання часу кількості спожитої води, за час відключення прибору, у разі відсутності живлення, здійснюється розрахунковим шляхом.

Згідно з п. 4.8 Договору у випадку відсутності або несправності приладу обліку з вини споживача, в тому числі несвоєчасного введення його в експлуатацію (з викликом представника виробника та складанням акту), порушення цілісності пломб, втручання в його роботу - розрахунок витрати води визначається за пропускною здатністю труби вводу в точці підключення при скорості руху води в ній 2м/сек. та дії її повним січенням протягом 24 годин на добу.

У випадку закінчення строку дії повірки приладу обліку споживач зобовязаний за 1 місяць до закінчення строку повірки звернутись до виробника з заявою про необхідність вивезти з експлуатації прибор обліку на період проведення повірки. За період повірки прибору обліку води, але не більше 1 місяця, розрахунок за спожиту воду здійснюється за середньодобовою витратою за попередні два розрахункових місяця.

У випадку не проведення своєчасної повірки приладу обліку та не введення його в експлуатацію протягом місяця після зняття приладу обліку води на повірку або після закінчення міжповірочного інтервалу розрахунок витрат води здійснюється за пропускною здатністю труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дії її повним січенням протягом 24 годин на добу.

Згідно з п. 4.13 Договору кількість поданої води оформлюється двостороннім актом із зазначенням місяця, в якому здійснена поставка води, номера договору, показань приладу обліку або розрахунків згідно з п. 4.7. або п. 4.8. В актах реалізації по електричних пристроям обліку води додатково вказується показання лічильника обліку відпрацьованого часу. Для складання акту споживач направляє не пізніше 27 числа поточного місяця свого представника з належним чином оформленою довіреністю на право підписання акта, за адресою виробника.

Відповідно до п. 5.1 Договору споживач оплачує виробнику послуги водопостачання за тарифами, які встановлені діючим законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

На виконання умов Договору між позивачем та відповідачем підписаний та скріплений печатками сторін акт № 49 від 25.05.2014 про подачу води у травні 2014 року у кількості 13565 куб.м.

На підставі вказаного акту позивачем виписано відповідачу рахунок-фактуру №7/3833 від 25.05.2014 на оплату послуг водопостачання на суму 13022,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг з водопостачання у травні 2014 року на загальну суму 13022,40 грн.

Споживач згідно заявленого обсягу води на поточний місяць самостійно здійснює платежі за діючими тарифами в наступні строки: до початку поточного місяця в розмірі 1/3 замовленого місячного об'єму за першу декаду; до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 замовленого місячного об'єму за другу декаду; до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 замовленого місячного об'єму за третю декаду (п. 5.4 Договору).

Згідно з п. 5.5 Договору кінцевий розрахунок за надані послуги за місяць, що сплинув, споживач здійснює на підставі підписаного сторонами акту про отримання води платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, не пізніше останнього банківського дня місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, а саме, надав відповідачу послуги з водопостачання у травні 2014 року на загальну суму 13022,40 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, відповідач зобовязання зі сплати отриманих послуги за вказаний період виконав не в повному обсязі, згідно матеріалів справи заборгованість відповідача за Договором за травень 2014 року становить 8022,40 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за послуги з водопостачання у розмірі 8022,40 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 5086,20 грн, нарахованих за період з червня 2014 року по січень 2016 року, та 3% річних у розмірі 440,46 грн, нарахованих за період з 02.06.2014 по 30.03.2016.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання з оплати послуг водопостачання за травень 2014 року встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем, суд визнає його невірним, у зв'язку з тим, що позивачем не враховано, що в 2016 році 366 днів.

За розрахунком суду, здійсненим з урахуванням вищенаведеного, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 440,30 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення 3% річних задоволенню не підлягають, у звязку з їх безпідставністю.

За здійсненим судом перерахунком інфляційних втрат, в межах періоду визначеного позивачем, їх розмір є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійним вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Матеріали справи не містять відповідних заяв чи клопотань позивача.

З огляду на вищезазначене, вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 5086,20 грн, визначеному позивачем.

У звязку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВ-АГРО» (85651, Донецька обл., Мар`їнський район, с. Єлизаветівка, вул. Радянська, 39-А, ідентифікаційний код 38434908) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, 177А, ідентифікаційний код 00191678) в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління (85300, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 11, ідентифікаційний код 35397811) основний борг у розмірі 8022 (вісім тисяч двадцять дві) грн 40 коп., 3% річних у розмірі 440 (чотириста сорок) грн 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 5086 (пять тисяч вісімдесят шість) грн 20 коп. та судовий збір у розмірі 1377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн 86 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 01.06.2016

Суддя М.В. Сажнева