Ухвала суду № 58074025, 02.06.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 червня 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Прокопенко О.Б., розглянувши заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брейн Сорс Корпорейшн» до Інспекції про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

в с т а н о в и в:

Інспекція подала до Верховного Суду України заяву про перегляд Верховним Судом України з підстави, з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду України від 13 травня 2016 року заяву залишено без руху, оскільки у заяві Інспекція посилається на неоднакове застосування касаційним судом норм процесуального права і на підтвердження своїх доводів додає постанову Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 598а15), проте відповідно до пункту 3 частини першої статті 2391 КАС Інспекції необхідно було додати до заяви копії різних за змістом рішень судів (суду) касаційної інстанції, які підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах, та у заяві навести відповідне обґрунтування. До того ж додана до заяви копія судового рішення, яке просить переглянути заявник, не завірена належним чином. Інспекції надано строк до 1 червня 2016 року для усунення вказаних недоліків заяви.

На виконання ухвали Верховного Суду України від Інспекції надійшла заява про усунення недоліків, у якій Інспекція вважає, що додана постанова Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 598а15) є судовою практикою і підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах.

Проте слід зазначити, що оскільки заява подана з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, то вказана постанова Верховного Суду України не є рішенням суду касаційної інстанції в розумінні пункту 3 частини першої статті 2391 КАС .

Крім того, Інспекція не наводить і відповідного обґрунтування поданої заяви.

Станом на 2 червня 2016 року Інспекція не усунула недоліки заяви.

Таким чином, оскільки заяву подано без додержання вимог статей 239, 2391 КАС та заявник не усунув її недоліки протягом установленого Верховним Судом України строку, то заява відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 2392 цього Кодексу <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1> підлягає поверненню заявнику.

Із урахуванням наведеного та керуючись статтею 2392 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Верховного Суду України

у х в а л и в:

Заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України О.Б. Прокопенко