Рішення № 58071311, 26.05.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/35/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2016 Справа № 908/877/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.. Мазіна, 65/97)

до відповідача ОСОБА_1 особи підприємця ОСОБА_2 (71110, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Богуна, 117/31)

про стягнення 25478 грн. 77 коп. основного боргу за договором № 606 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 01.02.2010 р., 11693 грн. 87 коп. пені, 96 грн. 07 коп. річних процентів, 60 грн. 50 коп. втрат від інфляції грошових коштів

СуддяІ.А. Попова

Представники:

Позивача: ОСОБА_3, дов. № 2 від 05.01.2016 р.

Відповідача: не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 25478 грн. 77 коп. основного боргу за договором № 606 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 01.02.2010 р., 11693 грн. 87 коп. пені, 96 грн. 07 коп. річних процентів, 60 грн. 50 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Розгляд справи, призначений на 11.05.2016 р., відкладався до 26.05.2016 р. в звязку з неявкою відповідача. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 26.05.2016 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. ст. 509, 526, 530, 549, 550, 611, 625, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193, 231, 275 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що відповідно до умов договору № 606 від 01.02.2010 р. купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення свої зобов'язання перед відповідачем виконав. Відповідач, порушуючи умови договору, зобовязання щодо оплати отриманих послуг не виконав в повному обсязі, внаслідок чого за ним склалася заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 25478 грн. 77 коп. за період жовтень 2015 р. - лютий 2016 р., яку позивач просить стягнути з відповідача. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та у відповідності до п. 5.1 договору до стягнення заявлено пеню в розмірі 11693 грн. 97 коп., нараховану за період з 21.11.2015 р. по 22.03.2016 р. Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 96 грн. 07 коп. річних процентів, нарахованих за період з 21.11.2015 р. по 22.03.2016 р., та 60 грн. 50 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з грудня 2015 р. по січень 2016 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Ухвала суду від 05.04.2016 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, повернута органом зв'язку з позначенням «За закінченням терміну зберігання», тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 26.05.2016 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 01.02.2010 р. Закритим акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» (правонаступником якого є позивач по даній справі, постачальник) та ОСОБА_1 особою підприємцем ОСОБА_2 (відповідач по справі, споживач) укладено договір № 606 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення приміщення за адресою м. Бердянськ, вул. Горького, 43, вул. Піонерська, 156/50, Мелітопольське шосе, 97, за умовами якого постачальник зобов'язався відпускати відповідачу теплову енергію на потреби опалення обєктів споживача, а споживач одержувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов даного договору. Пунктом 2.2.4 договору передбачено, що показником виконання гарантійного відпуску теплової енергії є відсутність актів-претензій споживача до постачальника за поточний місяць, до 5-го числа наступного за звітним місяцем. Порядок розрахунків узгоджено сторонами пунктами 4.1-4.8 вказаного договору, якими передбачено, що рахунок-акт виконаних робіт виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним, оплата проводиться споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця. Згідно п. 8.1 договір укладено строком з 01.02.2010 р. по 31.12.2011 р. та вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов.

Вивчені матеріали свідчать, що в період з жовтня 2015 р. по лютий 2016 р. товариством Бердянське підприємство теплових мереж в приміщення відповідача поставлялася теплова енергія, про що свідчать рахунки-акти виконаних робіт від 31.10.2015 р., від 30.11.2015 р., від 31.12.2015 р., від 31.01.2016 р., від 29.02.2016 р. (наявні у матеріалах справи), які підписані відповідачем без зауважень. Актів-претензій стосовно відпуску теплової енергії на адресу позивача за його свідченням не надходило та в матеріалах справи вони відсутні.

Як вказує позивач, відповідач в порушення умов договору в узгоджені строки та в узгоджених розмірах не розрахувався за спожиту теплову енергію, зобов'язання щодо оплати теплової енергії не виконав у повному обсязі, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 25478 грн. 77 коп. за період жовтень 2015 р. лютий 2016 р.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати боргу, суму заборгованості не оспорив, суд вважає, що вимоги про стягнення 25478 грн. 77 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію за період жовтень 2015 р. лютий 2016 р. за договором № 606 від 01.02.2010 р. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті спожитої ним теплової енергії, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів перевірено, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 96 грн. 07 коп., нарахованих за період з 21.11.2015 р. по 22.03.2016 р., та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 60 грн. 50 коп., нарахованих за період з грудня 2015 р. по січень 2016 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 11693 грн. 68 коп., нарахованої за період з 21.11.2015 р. по 22.03.2016 р., позивач обґрунтовує приписами Закону «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових території" та п. 5.1 договору № 606 від 01.02.2010 р., яким передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обовязків за договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з вимогами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено в п.10 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових території» суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

З огляду на наведене, судом встановлено підстави щодо стягнення пені за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання. Суд знаходить представлений розрахунок неустойки обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України та ст.. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 особи підприємця ОСОБА_2 (71110, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Богуна, 117/31, реєстраційний номер фізичної особи платнику податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Бердянське підприємство теплових мереж (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97, ЄДРПОУ 05541120) 25478 (двадцять пять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 77 коп. основного боргу, 11693 (одинадцять тисяч шістсот девяносто три) грн. 97 коп. пені, 96 (девяносто шість) грн. 07 коп. річних процентів, 60 (шістдесят) грн. 50 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 31 травня 2016 року.

Суддя І.А. Попова