Ухвала суду № 58070818, 11.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 року м. Київ К/800/29117/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 по справі №1170/2а-2073/11 за поданням Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» про стягнення коштів за податковим боргом.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013, подання Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» про стягнення коштів за податковим боргом - задоволено. Стягнуто з Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» кошти з рахунків у банках на частину суми податкового боргу в розмірі 190719,00грн. на користь державного бюджету України.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» 27.05.2013 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 16.07.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 95, 96 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку із несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 190719,00грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2011 року в Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» утворився податковий борг, що відповідачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були надіслані перша податкова вимога від 26.10.2001 №1/281 та другу податкову вимогу від 31.12.2001 №2/1242, які були отримані відповідачем. Після надіслання зазначених вимог сума заборгованості відповідача перед бюджетом збільшувалася.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до положень пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

При цьому, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на пункт 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, оскільки контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно платника податків, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу. Проте в даному випадку погашення податкового боргу контролюючим органом шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, не проводилося, оскільки таке погашення здійснюється лише у випадку недостатності коштів, які перебувають у власності платника.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини щодо наявності в Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 190719,00грн., колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 по справі №1170/2а-2073/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ І.Я. Олендер